Підвищення екоподатку в 25 разів – ризикований крок уряду, який найбільше вдарить по дрібним і середнім підприємствам, - експерт

Таку думку висловила голова громадського формування "Екологічний патруль" та голова громадської ради при Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області Тетяна Лампика.

Як розповіла вона в коментарі 112.uaтаке рішення уряду і нардепів несе загрози для економіки країни, оскільки, крім іншого, позначиться на конкурентоспроможності підприємств-експортерів.

"Може виникнути ситуація, коли при нестійкому економічному стані підприємств це може призвести до зриву виплат податку або ж позначиться на економіці самих підприємств. Плюс до всього викликає побоювання цифра, яка особливо позначиться на дрібних і середніх підприємствах. Візьмемо котельню, наприклад, ОСББ чи торговельного центру. Котельня торгового центру платить в середньому 20 тис. грн в рік екоподатку. Збільшивши цей податок у 25 разів, ми отримаємо 500 тис. Мешканці ОСББ готові заплатити самотужки таку суму, якщо у них буде власна котельня? Ні, звичайно. Це дуже ризикований крок. Його треба перераховувати і переглядати, тому що даний законопроект торкнеться всіх об'єктів, які викидають або утворюють відходи - починаючи від простих котелень торгових центрів і закінчуючи великими підприємствами", - вважає Тетяна Лампика.

За її словами, влада повинна розуміти, що підвищення екоподатку у будь-якому випадку ляже в собівартість продукції і позначиться на конкурентоспроможності підприємств.

"Це стосується всіх експортерів - і тих, хто експортує курей, і тих, хто експортує метал. Розмір екоподатку ляже в ціну. І треба буде дивитися на ринки, приміром, Європи, а саме зможе наша продукція там конкурувати, чи позначиться це на загальному обсязі прибутку? Або ж вони будуть, грубо кажучи, витіснені з цього ринку, і це вже може підірвати нашу економіку?" - говорить експерт.

Заходи по зниженню рівня викидів дуже дорогі, а при важкій ситуації з кредитуванням в країні підприємства просто не зможуть їх проводити.

"Не маючи в країні фонду (кошти якого спрямовувалися б на модернізацію підприємств для зменшення викидів, - ред.), підприємства начебто і стимулюються, але вони не будуть розуміти, де їм брати гроші на екологічну модернізацію. Нам потрібен певний кредитний фонд, який підживлювався цими грошима з екоподатку і давав можливість підприємствам брати підйомні кредити. Деякі країни пішли цим шляхом. Вони дають своїм підприємствам під екологічну модернізацію кредити - або безвідсоткові або під незначний відсоток. В наших реаліях це було б дуже цікаво", - вважає еколог.

Також вона розкритикувала політику влади, спрямовану на відновлення навколишнього середовища на гроші екоподатку, а на латання дірок бюджету. "З боку влади просте підвищення екоподатку - це не зовсім правильний підхід. Його потрібно доопрацювати. То, як на місцях витрачаються гроші екологічного податку, викликає багато питань. За логікою кошти повинні бути спрямовані на відновлення навколишнього середовища, а від тих заходів, які проводять місцевих рад і навіть міністерство, ніякого ефекту немає", - уклала Тетяна Лампика.