Втратила берега. Чому Тимошенко ніколи не стати президентом
Політичне чуття, яке дозволяє Юлії Володимирівні ось вже 20 років перебувати у вищому ешелоні української політики, дала збій. І цей збій зовсім не виглядає випадковим.
Як відомо, серпень для публічних політиків - мертвий сезон. Парламентські канікули, відпустки, курорти... підтримувати інтерес виборців до своїх персон в цей період особливо складно. Олег Ляшко, наприклад, щодня постить в "Фейсбуці" дачні фото в трусах і з собачками, щоб хоч якось нагадувати про себе. Для Тимошенко подібна річна піар-кампанія застосовується з цілком зрозумілих причин, от і доводиться "Батьківщині" хапатися за будь-який інформаційний привід, аби вкотре висловити свій рішучий опозиційний протест. І скандальна публікація в New York Times з припущеннями про те, що Україна може бути причетна до постачання в Північну Корею ракетних двигунів, на тлі загального штилю виявилася як ніколи до речі, і "Батьківщина" відреагувала блискавично, зрозуміло, знову у своєму непримиренному опозиційному стилі.
На персональній сторінці Юлії Тимошенко і паралельно на сторінці "Батьківщини" в "Фейсбуці" з'явився пост з промовистою питанням в заголовку: "Непрофесіоналізм або злочин влади?" Зрозуміло, питання в заголовку виявилося риторичним, оскільки відповідь тут же було дано Тимошенко нижче. Мовляв, ситуація, що склалася "є прямим наслідком непрофесіоналізму і злочинності президента Петра Порошенка і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Ця влада знищує Україну!"
Правда, в попередньому абзаці Тимошенко все ж обережно допустила, що інформація про постачання двигунів для балістичних ракет може і не підтвердитися, але на тлі однозначного висновку в останньому абзаці це допущення просто мізерно. Природно, не втрималася Юлія Володимирівна і від апокаліптичного прогнозу, пророкуючи Україні санкції і повну втрату підтримки Заходу.
Останнім обороту дуже зраділи в одному сусідній державі, з яким у нас ось вже четвертий рік продовжується гібридна війна, і всі місцеві ЗМІ тут же радісно поширили новину із заголовками "Тимошенко анонсувала санкції проти Києва з-за постачання ракетних двигунів в КНДР". Таким чином, одна з цілей Тимошенко була досягнута - вона стала однією з найбільш згадуваних у ЗМІ українських політиків. Правда, реакція українців на події навряд чи сподобалася екс-прем'єру: замість схвалення, на яке вона, мабуть, розраховувала, мовляв, так-так, яка погана влада, праведний гнів обрушився на саму Тимошенко.
Мало того що викладене в NYT - це всього лише версія журналіста, і ніяких офіційних звинувачень або підозр на адресу українського керівництва ніхто не висував, так ще й ця версія виглядає не надто переконливою, що стало зрозуміло буквально через кілька годин після появи публікації, коли експерти зуміли зважити "за" і "проти" і розкласти ситуацію по поличках. Юлія ж Володимирівна виявилася не просто попереду паровоза, але і попереду паровоза, що їде зовсім не туди. Те, що Тимошенко, свідомо чи несвідомо, відверто підіграв Кремлю, виявилося настільки очевидним, що відповідний пост зі сторінки Юлії Володимирівни був оперативно видалено. Правда, на сторінці "Батьківщини" ідентична публікація все ще зберігається, мабуть, щоб спробувати "перевести стрілки" з лідера партії на неперсонализованную партійну прес-службу.
Взагалі-то прокол Тимошенко цілком зрозумілий і зрозумілий. Юлія Володимирівна настільки поглинена боротьбою з "владою бариг", що діє в цій парадигмі і на зовнішньополітичній арені, там, де потрібно все робити як раз навпаки - об'єднуватися перед зовнішньою загрозою, якою б ця загроза була.
А найсумніше в цій історії, що подібні проколи трапляються з Тимошенко не вперше, і, мабуть, будуть траплятися в майбутньому. Потрапляючи на зовнішньополітичну майданчик, Тимошенко вже не раз втрачала берега, не розуміючи, що зовні діяти потрібно дещо інакше, ніж усередині. Як тут не згадати знаменитий вояж Юлії Володимирівни до Москви під час газової війни 2009 р., сумно відомий газовий контракт, і її загравання з Володимиром Путіним на прес-конференціях. Тоді в запалі боротьби з вже, за великим рахунком, відіграним Віктором Ющенком Тимошенко показала себе патріотичного виборця далеко не в кращому світлі. І справа навіть не в скандальному газовому контракті - для пересічного українського виборця газові справи темний ліс, а от відверті і публічні загравання з Путіним і хихикання над його не надто вишуканими жартами справили на виборця куди більш сильне емоційне враження.
Зрештою, можливо, саме ці смішки і коштували Тимошенко президентського крісла і, як наслідок, особистої свободи на кілька років. Адже якраз після тієї знаменитої прес-конференції Ющенко отримав відмінний привід розіграти карту "противвсехства", яка і привела Віктора Януковича на Банкову а Тимошенко в качанівську колонію.
Щось підказує, що мінятися Юлії Володимирівні вже пізно, а шлейф зовнішньополітичної безпринципності буде тягнутися за нею і далі. А з таким бекграундом перемогти на президентських виборах у воюючій країні буде вкрай непросто, швидше за все, просто неможливо.
Тим часом у штабі Тимошенко спробували вийти зі скандалу самим простим шляхом. На сторінці "Батьківщини" в "Фейсбуці" з'явилася заява, мовляв, партія ніяку позицію щодо "ракетного скандалу" не публікувала, а те, що з'явилося на "ФБ" - це провокація, яка, доводить лише те, що "немає меж технологіям, які використовують проти "Батьківщини". Наскільки правдоподібно виглядає ця версія, особливо в світлі того, що невідомі хакери-провокатори не тільки зламали сторінки "Батьківщини" і Тимошенко, розмістили там свою провокацію, але і деякий час моніторили коментарі, видаляючи критичні, кожен вирішить для себе сам.
