Продати перемогу. Чи чекають на Україну вибори під час війни
До чергових парламентських виборів лишилося півроку. Чи відбудуться вони вчасно — наразі невідомо, проте ймовірність цього обговорюється дедалі голосніше. До дискусії вже підключився спікер парламенту Руслан Стефанчук
В інтерв'ю Укрінформу Стефанчук сам порушив тему майбутніх виборів. "Думаю, що вибори відбудуться одразу після припинення воєнного стану", — наголосив він. Втім, своєю заявою він не так розставив крапки над "і", як породив нові питання.
Вікно для виборів
Воєнний стан в Україні був запроваджений 24 лютого минулого року терміном на 30 днів. Після цього він продовжувався шість разів: двічі на 30 днів, а потім чотири рази на 90 днів. Востаннє — з 5:30 ранку 19 лютого до 5:30 ранку 20 травня.
Можна не сумніватися, що у першій половині травня його буде продовжено ще раз, знову на 90 днів — до 5:30 ранку 18 серпня. А як буде далі, зараз, напевно, ніхто точно не знає.
Звісно, всім нам хотілося б сподіватися, що на той час уся територія України буде звільнена від ворога. У такому разі будуть всі підстави провести парламентські вибори у термін, записаний у Конституції: "останньої неділі жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України", тобто 29 жовтня 2023 р.
Але потрібно розглянути й інші варіанти. У гіршому випадку, якщо наш контрнаступ не буде успішним, жодних виборів у жовтні не буде, це зрозуміло. Наголосимо, що це не зробить Раду нелегітимною. Її п'ятирічний термін повноважень закінчиться лише 29 серпня 2024 р. І навіть після цього вона залишатиметься повністю легітимною. Конституцію написано так, що Верховна Рада діє завжди; не може бути такої ситуації, щоб законодавчий орган не існував чи не діяв. І в Конституції прямо записано, що у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до першого засідання першої сесії Верховної Ради наступного скликання, обраної після скасування воєнного стану.
Тож жодного обов'язку проводити парламентські вибори до закінчення війни влада не має. Але таке бажання в неї може з'явитися. Якщо наш контрнаступ буде успішним або тим більше дуже успішним, то влада матиме велику спокусу продати воєнні успіхи виборцям. І вона матиме достатнє вікно часу для проведення виборів. А у нинішніх нардепів, до речі, не буде жодної можливості запобігти такому сценарію. Вони у цій історії будуть статистами. Справа в тому, що Рада не призначає і не продовжує воєнного стану — вона лише затверджує відповідний указ президента. Якщо не з'явиться указ про продовження воєнного стану після 18 серпня, він автоматично припиниться. Також Рада не призначає вибори самої себе. У Виборчому кодексі записано, що чергові вибори нардепів "не потребують окремого рішення про їх призначення". Просто ЦВК має регулярно дивитися у календар і до 29 серпня (не пізніше ніж за 61 день до дня голосування 29 жовтня) оголосити про початок виборчого процесу.
Готуються всі
Можна навести аргументи як за, так і проти цього сценарію. Головне свідчення на користь виборів — те, що вже зараз до них готуються як влада, так і опозиційні політичні сили. Зрозуміло, що робота політика в тому й полягає, щоби готуватися до виборів завжди. Різниця між добрими та поганими лише в тому, що хороші політики намагаються вести народ (виборців) за собою, а погані пливуть за течією. Але зараз не про це. Тепер йдеться про те, що і влада, і опозиція не просто готуються до виборів, а готуються до виборів саме у жовтні.
Стефанчук, до речі, також на це натякає. В інтерв'ю він заявив, що до парламенту "поступово повертається політика, популізм у всіх його проявах. Іноді складається враження, що деякі депутати впевнені, що в нас усе буде добре, тому треба починати готуватися до виборів".
Є багато ознак того, що Банкова та "слуги народу" готуються до виборів організаційно. Ще у вересні ЦВК розробила законопроект "Про особливості забезпечення організації та проведення загальнодержавних виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні". Свої пропозиції готує створена у Верховній Раді робоча група з питань зміни виборчого законодавства. Її очолює "слуга народу" Аліна Загоруйко, яка керує парламентським підкомітетом із питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії.
Нещодавно сайт lb.ua повідомив, що ця група незабаром обіцяє презентувати законопроект про визначення територій, де вибори не проводитимуться. Крім того, "слуги народу" активно обговорюють запровадження електронного голосування через "Дію" або поштою, а також хочуть повернутись до системи закритих партійних списків.
Нардеп Вікторія Сюмар із "Європейської солідарності" у коментарі lb.ua припустила, що на Банковій реально готуються до виборів під час війни: "Якщо вже ведуться розмови про території, де голосування буде неможливим, то чекати на повну деокупацію вони не будуть". За її даними, на Банковій думають "про формування абсолютно нового політичного проекту — не "Слуги народу", а нової партії влади. Можливо, це буде не один проект, а декілька…"
Навіть якщо зараз це просто чутки, у будь-якому разі Банкова має в запасі чотири місяці, щоб провести через парламент зміни до Виборчого кодексу з метою максимально спростити і полегшити голосування. Виборча система має бути простою, без територіальних округів — це і є суто пропорційна система із закритими партійними списками, за якою Рада вже обиралася у 2006 та 2007 роках. А саме голосування має бути максимально доступним (навіть для тих, хто виїхав за кордон) — звідси й нав'язлива ідея про дистанційне голосування через "Дію" та поштою.
Банкова за допомогою "слуг народу" та їх сателітів може провести ці зміни через парламент без прив'язки до будь-яких конкретних термінів наступних виборів, а просто посилаючись на те, що треба завчасно підготуватися до переходу на мирний час. Коли ж усі необхідні закони будуть ухвалені, це може створити для влади додаткову спокусу скористатися вікном можливостей та провести вибори у жовтні.
Головна проблема
Але є велике заперечення проти цього сценарію: як без воєнного стану утримати в країні всіх чоловіків віком від 18 до 60 років, які можуть бути мобілізовані. Швидше за все, ніяк, і це головний запобіжник від спокуси виборів у жовтні.
Чи спрацює цей запобіжник, залежить від того, як оцінюють цю небезпеку на Банковій. Грубо кажучи, одна річ — якщо поїдуть мільйони, а залишаться лише сотні тисяч придатних для мобілізації. І тут краще не ризикувати. Інша річ — якщо прогнози покажуть, що поїдуть сотні тисяч, а мільйони залишаться. Тоді на Банковій можуть зважувати плюси та мінуси. Але все ж таки на даний момент ризик виглядає занадто невиправданим. Втратити можна більше, ніж знайти.
Звісно, ще можна спробувати провести вибори в умовах воєнного стану, але це спричинить негативну реакцію як у самій Україні, так і з боку західних партнерів. Стефанчук також висловився проти цього варіанту. Він наголосив в інтерв'ю, що у законі "Про правовий режим воєнного стану" записано, що під час воєнного стану вибори не проводяться. Отже, щоб провести вибори до припинення воєнного стану, потрібно змінювати закон, але в цьому випадку, заявив Стефанчук, він дуже сумнівається, що буде можливість провести в Україні якісні, законні вибори, результатам яких довірятиме суспільство.
Тобто за здоровим глуздом виходить, що виборів за Конституцією у нас цього року вперше у житті не буде. Хіба в тому неможливому випадку, якщо Путін підпише до серпня мирний договір.
