Наслідки розведення. Чому в ЛНР вже планують захоплення Золотого-4
Інакше складно пояснити, наприклад, обстріл зі стрілецької зброї власне самого Золотого-4, яке відбулося вже після відведення "на камеру" військ та фіксації цього факту місією ОБСЄ.
Про це 30 числа заявила українська сторона СЦКК, причому з фотофіксацією цього факту. Судячи з фото, під час обстрілу з боку бойовиків постраждали житлові будинки - зокрема, були виявлені пошкодження облицювання і дахи будинків від стрілецької зброї калібру 7,62-мм.
Тобто виходить, що заявлена мета всіх цих рухів - "безпека мирних жителів" - залишилася лише благим побажанням?
З іншого боку, це всього лише СЦКК, і офіційні українські влади завжди можуть відмовитися від визнання цього факту. Як, наприклад, це сталося з фіксацією військовими обстрілу 28 жовтня, коли в період з 20.45 до 21.25 і з 21.53 до 22.40 були зафіксовані обстріл зі стрілецької зброї з боку бойовиків в напрямку н. п. Золоте-4.
Але коли президенту Володимиру Зеленському та начальнику Генштабу Руслану Хомчаку треба було віддати команду відвести 72-у окрему механізовану бригаду, то про цей факт просто наказали забути. Причому наказ був настільки добре мотивований, що прес-служба штабу проведення ООС спочатку вибачилася, а потім взагалі видалила інформацію з офіційної сторінки в мережі "Фейсбук".
Тобто досвід підтасовувань інформації є, і на жаль, він вкрай негативний в плані довіри до інформації від військових. Зроблено це спеціально, щоб дискредитувати єдиний адекватний джерело інформації з фронту, або просто спрацювала політична необхідність поки що не зовсім зрозуміло. Ясно тільки, що до інформації від прес-служби штабу проведення ООС нині варто ставитися з обережністю.
Хоча варто відзначити, що військові пропагандисти вже сильно стали хилитися в бік махінацій та інсинуацій ще починаючи з квітня. Так, спочатку перестали публікувати інформацію про загиблих бойовиків від ГУР МО України. Потім якось цікаво стали вважати обстріл з боку противника, причому в якийсь момент виявилося, що ОБСЄ, яка славиться своїм, м'яко кажучи, своєрідним підходом, виявилася більш чесні, ніж журналісти в погонах. В останні пару тижнів взагалі день у день говорили про досить фіксованій кількості обстрілу. Як мінімум дня три-чотири ця цифра була 21. Тепер дійшли і до і замовчування і приховування фактів.
Незважаючи на те, що адміністрація Путіна хвалить відведення військ у Золотому (при цьому нагадує, що ще добре б відвести у районі Петровське - Вікторівка), депутат Наталія Поклонська з окупованого Криму не шкодує епітетів у найвищому ступені для президента Зеленського, однак, судячи з усього, окупаційні влади мають свою точку зору. Або принаймні грають в гру, запропоновану Москвою.
Інакше складно оцінити слова одного з "говорящих голів" "Народної міліції ЛНР" якогось Івана Филипоненко, який заявив про те, що: "Враховуючи нестабільну обстановку в (підконтрольному Києву) населеному пункті Золоте-4, обумовлену присутністю там так званих" добровольчих формувань, необхідно забезпечення безпеки мирних жителів Республіки, які проживають у населеному пункті (ЛНР) Золоте-5 і прилеглих районах поза ділянки розведення. У разі загострення обстановки ми будемо змушені вжити адекватних заходів для забезпечення захисту і безпеки наших громадян в районі Золоте-5".
При цьому бойовики говорять про основну причину захоплення ними демілітаризованої зони - присутність у Золотому "радикалів з Національного корпусу". Тут їх риторика дивним чином збігається з думкою, наприклад, нинішнього начальника Генерального штабу України генерала Хомчака.
В одному з інтерв'ю колишній боєць "Азова" Денис з позивним Бурштин (той самий, який на камеру спілкувався із Зеленським під час його приїзду в Золоте) повідомляв, що Хомчак називав тих, хто сидить у хаті і спілкувався з президентом, - "нацики". Нібито про це добровольцям розповіли місцеві жителі. І, до речі, варто сказати, що такі слова серйозно впливають на підсвідомість жителів, так як на Донбасі таке визначення схожа з "фашистом". Наскільки ця інформація правдива, варто залишити на совісті самого Бурштину, однак, погодьтеся, досить показово ставлення вищого військового командування до членів "Національного корпусу".
Виходить, що нині, на шостий рік війни, складається така ситуація, при якій громадські активісти, які знаходяться в демілітаризованій зоні, і для ЗСУ, і для бойовиків є вкрай небажаними елементами. І це притому, що, за повідомленням Національної поліції, всі зареєстрована зброя добровольці вивезли. І якщо ставлення з боку бойовиків ще можна якось виправдати (вороги - є вороги), то таке ставлення військових не має розумного пояснення.
Є така заява якимось виправданням для заняття нових позицій окупаційним корпусом або простим "підіграванням" нового військово-політичного керівництва України в його протистоянні з громадянським суспільством, поки зовсім незрозуміло. Але навіть сам факт такої заяви наводить на сумні думки про практичну неможливість досягнення миру тими методами, які намагаються реалізувати Зеленський та його команда.
