Три ролі для Савченко. Вождь "противсіхів", доктор Зло чи спойлер
Колишня льотчиця і поки ще нардеп Надія Савченко навіть після зняття з нього депутатського імунітету і посадки в ізолятор СБУ все ще вірить, що залишається на зльоті і сама веде свою політичну гру, яку чекає швидкий і неодмінний успіх. Хоча якщо виходити не з точки зору алюзій і парадоксів сюрреалізму, так раптово полюбився нашої героїні, а суто раціонально, то в двох з трьох найбільш ймовірних сценаріях розвитку сюжету її перспектива - бути абсолютно веденої під час власного стрімкого пікірування. Що почалася, до речі, практично одразу після тріумфального звільнення Савченко з путінського полону.
Вождь "противсіхів"
Як тільки Верховна Рада задовольнила всі три подання Генпрокуратури щодо нардепа Савченко, в тому числі і дала згоду на її арешт, окремі експерти стали прогнозувати рестарт політичної зірки Надії Вікторівни, знову опинилася за ґратами. Мовляв, в Україні традиційно завжди співчувають заарештованим політикам, гучні кримінальні справи стосовно яких ще однієї усталеної у нас традиції, обов'язково розвалюються. Плюс ідея "розстріляти весь парламент" нібито досить популярна в народі.
Тому з цього випливає глобальний висновок: влада своїми діями щодо Савченко лише сприяє її перетворенню в якусь предводительницу тих, хто незадоволений нинішнім складом українського політикуму - як провладній, так і в опозиційному його сегменті. Тобто мова йде про народження такого собі вождя "противсіхів", до яких зараховують всіх тих, хто не визначився зі своїм електоральним вибором, а їх, за останніми соцопитуваннями, до 40% серед усіх українців.
Втім, у цьому логічному ряду є кілька суттєвих протиріч. По-перше, абсолютна більшість невизначених зазвичай визначаються вже під час активної фази будь передвиборної гонки (а вона, нагадаємо, розпочнеться ближче до кінця року), при цьому роблять це на користь когось з її лідерів. Решта ж просто йдуть в пасив, взагалі відмовляючись брати участь у виборах.
По-друге, навіть найактивніші "противсіхи" переважно не схильні до радикалізму, а тим більше до підтримки того ультранасилия, що, власне, і пропонує Савченко своєї "сюрреалістичної провокацією". У чому українські правоохоронці досить обґрунтовано угледіли планування і організацію банального теракту в урядовому кварталі Києва з метою масового вбивства всього керівництва України і, як наслідок, насильницького повалення конституційного ладу країни.
Нарешті, колишня ув'язнена Путіна №1 ще в 2016-му звалилася з п'єдесталу народної героїні за лічені місяці саме тому, що намагалася втягнути за собою "чорну діру" будь довіру українців до інститутів державності, відверто працюючи на ідею фікс Кремля - делегітимізацію всіх гілок нинішньої української влади. Однак дотепер така робота Савченко на ФСБ чи то "в темну", то на "ставці спецагента" (дана дилема важлива хіба що для бухгалтерії Луб'янки, не більше того) навряд чи була успішною, що, до речі, легко читалося між рядків актуальних соціологічних досліджень.
Головний "доктор Зло"
Всього за півроку після виходу з кремлівського ув'язнення в травні 2016 р. президентський рейтинг Героя України з претензійних 10% впав у п'ять разів. І це тільки завдяки цілому ряду одіозних заяв і посмішкам ватажкам "ДНР" і "ЛНР". Перед нинішнім обвинуваченням Савченко в тероризмі показники її електоральної популярності були і зовсім нижче 1%, так що говорити серйозно про будь-яких її політичні перспективи не було вже ніяких підстав.
Тим більше що будь-які спроби виключеного з "Батьківщини" нардепа сколотити власний партійний проект, прикриваючись горезвісної "народною дипломатією" по звільненню українських полонених з ОРДЛО, закінчилися повним провалом. А з усіх знайомих осіб в її оточенні залишилася тільки рідна сестра Віра та колишній представник медведчуківського "Українського вибору" Володимир Рубан - другий після Савченко головний підозрюваний у теперішньому справі про підготовку державного перевороту.
Зараз влада рапортує про те, що знешкодження терористичного тандему Савченко-Рубан є чи не найуспішнішою спецоперацією СБУ за всі роки незалежності, створюючи їм обом образ головних ворогів України. Однак дане їх позиціонування в стилі "доктора Зло" кілька недалекоглядно - антигерої бувають навіть популярніше певних героїв.
До того ж для всіх очевидно чільне становище Путіна у вигляді основного бенефіціара від тієї ситуації, в якій нині опинилася Савченко, яка є в руках господаря Кремля або рядовим виконавцем, або "корисним ідіотом". І остання формулювання виглядає в очах українського соціуму більш достовірною, причому як у прямому, так і в переносному сенсі слова "ідіот".
Більш того, від версії звичайного божевілля "Наді-бомбистки" виграють у країні всі - і влада, і опозиція, і суспільство, які разом всі ж розуміють, що не все так погано у нашому домі. Підтримувати Савченко через "шкідливих" асоціацій відмовляться навіть маргінальні "міські божевільні", адже всім відомо, що жоден реальний дурень себе таким не вважає. Зате в ролі посміховиська перед усім світом виявиться Путін з його бравими чекістами, які навіть перевороти намагаються організовувати з допомогою відвертих блазнів горохових.
Спойлер на всі руки
Відразу після зняття з Савченко депутатського імунітету в парламентському залі до неї тут же ж підбігли засвідчити свій "респект і уважуха" Шуфрич з Мураевым, нині представляють прокремлівську партію "За життя", а також Добкін, який останнім часом явно схиляється до цих путінсько-медведчуківським "жизнелюбам". Тому багато спрогнозували, що в майбутньому партійному списку Рабиновича Савченко стане саме "його Надією".
Втім, така ставка навряд чи спрацює для проросійської частини українських виборців з однієї простої причини. Потенційним електоральним ядром Савченко були як раз гарячі прихильники Майдану і непримиренні супротивники Кремля. А ось для "ватяною" публіки вона як була, так і залишається "укроповским карателем" завдяки багаторічному вибудовування цього іміджу російською пропагандою, особливо близькою їх серцю.
Таким чином, її розлучення з кривавою хунтою" сприймається не в плюс Савченко, якої в додатковий антибонус йде також її явна социопатия і нездорова схильність "усіх підірвати і розстріляти", а в загальний мінус обох учасників цього "шлюборозлучного процесу". Одним словом, більш-менш ефективно Росія і її п'ята колона в Україні може використовувати Савченко тільки деструктивно - не за себе, а проти української влади. Тобто в якості рядового спойлера (від англ. spoil - "псувати", "заважати") вбиває чужий рейтинг.
Між іншим, саме для виконання сугубо технічних спойлерських функцій нинішня нардеп-арештантка може цілком стати кандидатом у президенти в 2019 р., якщо, звичайно, судові засідання у її справі зависнуть до того часу. При цьому Савченко в цій іпостасі має шанс бути "майстром на всі руки", надаючи свої специфічні послуги з тиражування чорного піару, в тому числі, і для Юлії Тимошенко, і для Петра Порошенка. Тим більше що політтехнологи двох головних суперників майбутньої президентської гонки вже досить оперативно почали користуватися довгим язиком Надії Вікторівни виключно в передвиборчих інтересах своїх кампаній за взаємним іміджевим ударів.