Після 5 листопада. Як готуються до мирних переговорів Зеленський, Путін і Трамп

Плани Зеленського

Що задумав Володимир Зеленський, розповів він сам на прес-конференції 15 липня. Він перерахував майбутні багатосторонні зустрічі (у Катарі, Туреччині та Канаді) за трьома пунктами формули миру, які обговорювалися на саміті миру у Швейцарії, і повідомив про своє бажання, щоб другий саміт миру пройшов у листопаді за участю Росії.

Наприкінці липня чи на початку серпня, швидше за все, у Катарі відбудеться перша зустріч з енергетичної безпеки України. У серпні в Туреччині відбудеться зустріч профільних міністрів із продовольчої безпеки. У вересні в Канаді буде зустріч із гуманітарних питань, у тому числі з обміну полоненими та дітям.

"Після цього, якщо все це спрацює, — розповів Зеленський, — я ставив би завдання, щоб у листопаді у нас був повністю готовий план, отже, і саміт, напевно. Тобто план буде готовий, для саміту другого буде все готово, якщо ми реалізуємо всі ці три пункти. З нашого боку, з боку партнерів буде все зроблено. Вважаю, що для цього ми будемо готові наблизити максимально другий саміт".

Це був єдиний важливий меседж на всій прес-конференції. І на нього звернули увагу багато західних медіа. Приміром, газета The New York Times розповіла: "Оскільки війна наближається до позначки у два з половиною роки, Україна реалізує план припинення бойових дій шляхом переговорів. Президент Володимир Зеленський заявив у понеділок, що хоче провести другий міжнародний мирний саміт пізніше цього року та що російські офіційні особи мають взяти у ньому участь".

Схоже, одразу після 5 листопада, коли у США відбудуться вибори, розпочнуться великі переговори, які завершаться якимось компромісом. І Зеленський в останні місяці готує до цього громадську думку.

Сьогодні, за новими даними Центру Разумкова, 44% за переговори, 35% проти. Питання звучало так: "Як ви вважаєте, чи настав час для початку офіційних мирних переговорів України та Росії?" Опитування було проведене на замовлення zn.ua з 20 по 28 червня. До листопада, можливо, відсоток згодних на переговори буде ще вищим.

У цьому соцопитуванні є ще один важливий момент: переважна більшість респондентів категорично відкидають ті ультимативні умови, які висунув Путін. Чому ж тоді переважує думка, що час переговорів настав? Виявляється, що половина респондентів вважає, що Путін готовий торгуватися.

При цьому Путіну приписуються різні мотиви. 50,3% думають, що до переговорів його штовхає оточення, яке хоче повернутися до грошей, активів та способу життя, пов'язаних із країнами Заходу. 49% вважають, що Путін хоче встигнути за свого президентства повернутися за всі переговорні столи з країнами Заходу і зняти з себе обвинувачення Гаазького суду. 46,7% припускають, що Путін готовий торгуватися, тому що війна коштує дорого для економіки Росії.

Можна зробити висновок: половина українців уже згодна на переговори, тому що згодна на компроміси і того ж чекає від Путіна. Якщо ця думка ще більше зміцниться у суспільній свідомості, то Зеленський сприйме це як суспільний запит — і в листопаді виконає його.

Плани Путіна

Немає жодного сенсу переказувати публічні заяви Кремля. Важливим є той факт, що підготовка до переговорів уже розпочалася. Її першим раундом стала човникова дипломатія прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він обговорив можливість припинення вогню та українсько-російських переговорів почергово з Зеленським у Києві 2 липня, Путіним у Москві 5 липня, Сі Цзіньпіном у Пекіні 8 липня та Дональдом Трампом у його резиденції Мар-а-Лаго у Флориді 11 липня.

Орбан написав лідерам Євросоюзу вже два листи: у першому він розповів про свою зустріч із Путіним, у другому — із Трампом. Ці листи не оприлюднені, але різні медіа цитують їхні ключові тези.

Перший лист потрапив до рук таких медіа, як "Суспільне", "Європейська правда", російська редакція "Радіо Свобода". Путін, пише Орбан, "здивувався тим, що президент України відкинув пропозицію про тимчасове припинення вогню". Тобто Путін через Орбана подає сигнали Європі, що йому потрібні переговори, хоча публічно займає іншу позицію.

За словами Орбана, Путін готовий "розглянути будь-яку пропозицію про припинення вогню, яке не допоможе прихованій передислокації та перегрупуванню українських сил". Також Орбан переказав слова Путіна про два документи, які у різний час намагалися описати параметри можливого миру чи перемир'я.

Один із цих документів — це так звані "Стамбульські угоди" квітня 2022 року. Їхня повна назва — "Договір про постійний нейтралітет та гарантії безпеки України". Путін часто згадує ці угоди та говорить про готовність до них повернутися.

Орбан пише, що Путін, як і раніше, вважає стамбульський документ актуальним і готовий погодитися на його умови. За словами Орбана, Путін особливо посилається на п'яту статтю документа, яка, як йдеться у листі, "визначає міжнародні гарантії безпеки, які мають бути надані Україні".

Ще один документ, про який Орбан поговорив з Путіним, — це так званий "Китайсько-бразильський мирний план" (офіційно меморандум називається "Загальні домовленості між Китаєм та Бразилією щодо політичного врегулювання української кризи") від 23 травня 2024 р. У переказі Орбана коментар Путіна звучить скупо: план "перебуває на розгляді російської сторони". Москва, йдеться у листі Орбана, "готова обмінятися думками" про цей план.

Втім, меседжі Путіна були не лише про переговори. Путін використав Орбана, щоб налякати Європу новим наступом російських військ. "У найближчі два місяці ми станемо свідками драматичніших втрат і військових подій на фронті, ніж будь-коли раніше", — написав Орбан лідерам ЄС.

Очікується, що Путін спробує "за будь-яку ціну" досягти до осені якихось помітних успіхів на якійсь ділянці фронту, в розрахунку, що це зміцнить його позицію на переговорах у листопаді.

Плани Трампа

Про лист Орбана за підсумками зустрічі з Трампом розповіла газета The Financial Times 15 липня. Орбан повідомив, що якщо Трамп переможе 5 листопада, він швидко вимагатиме мирних переговорів між Росією та Україною та розробить для цього "добре обґрунтовані плани". Ця перспектива означає, на думку угорського прем'єра, що ЄС має відновити прямі дипломатичні контакти з Росією та розпочати переговори "на високому рівні" з Китаєм, щоб знайти мирне рішення війни в Україні.

"До виборів ми не можемо чекати від [Трампа] жодних мирних ініціатив. Однак я можу з упевненістю заявити, що після перемоги на виборах він не чекатиме на інавгурацію, а буде готовий негайно виступити як мирний посередник ", — повідомив Орбан у листі, направленому. президенту Європейської ради Шарлю Мішелю та іншим лідерам ЄС.

На думку Орбана, це означає, що ЄС має передбачати зміну політики США та або сприйняти необхідність негайних переговорів між Росією та Україною, або взяти на себе більше відповідальності за фінансування оборони України. "Я більш ніж переконаний, що за ймовірної перемоги Трампа пропорція фінансового тягаря між США та ЄС суттєво зміниться у бік ЄС, коли йдеться про фінансову підтримку України", — нагадав він те, про що давно пишуть багато світових медіа.

The Financial Times зазначає, що опис Орбаном мирного плану Трампа для України відповідає політичному документу, написаному двома соратниками Трампа, які, як очікується, обіймуть керівні посади у сфері національної безпеки в його адміністрації, якщо він переможе на виборах у листопаді. План Кейта Келлога та Фреда Флейтца з Інституту політики "Америка передусім" (America First Policy Institute) припускав, що США продовжать зміцнювати оборону України, але майбутня військова допомога вимагатиме від Києва участі у мирних переговорах з Росією.

Про план Келлога та Флейтца розповіло агентство Reuters 25 червня. Келлог заявив, що у разі перемоги Трампа на виборах буде дуже важливо якнайшвидше посадити Росію та Україну за стіл переговорів. "Ми скажемо українцям: "Ви маєте сісти за стіл переговорів, і якщо ви не сядете за стіл переговорів, підтримка з боку США вичерпається", — пояснив він. — І ми скажемо Путіну: "Ви маєте сісти за стіл переговорів, а якщо ви не сядете за стіл переговорів, ми дамо українцям все необхідне, щоб убити вас на полі бою".

За словами Флейтца, на час мирних переговорів буде встановлено припинення вогню та заморожування лінії фронту.

Келлог та Флейтц представили свою стратегію Трампу, і Трамп відповів позитивно, повідомив Флейтц. "Я не стверджую, що він погодився з ним або погодився з кожним словом, але ми були раді отримати зворотній зв'язок", — додав він.

Що буде після 5 листопада

Власне, саме до такого розвитку подій готується Банкова. І готує нас. Не важливо, як вона це називатиме в листопаді — "другий саміт миру", "мирна конференція", "багатосторонні переговори", "переговори за посередництва США, ЄС та Китаю". Важливо те, що Росія там буде рівноправним учасником — інакше вона просто не братиме участі.

Чи цього хочуть наші союзники? У всіх 23 угодах про безпеку, які Україна підписала, йдеться, що країни нададуть нам допомогу у разі повторного нападу Росії. Для прикладу процитуємо угоду про безпеку, підписану 13 червня з США: "У разі майбутнього збройного нападу або загрози збройного нападу на Україну Сторони […] негайно проводять зустрічі, по можливості протягом 24 годин, на найвищому рівні для визначення відповідних подальших кроків та додаткових потреб у сфері оборони". Тобто в ці угоди вже закладено ідею про те, що невдовзі війну буде поставлено на паузу.

Можна точно прогнозувати, що до 5 листопада не буде ні переговорів, ні припинення вогню, всі чекатимуть результатів виборів. Але відразу після 5 листопада (причому за будь-якого результату голосування) розпочнуться великі торги, де Україна буде одночасно суб'єктом та об'єктом.