Порошенко у Києві, "окупація" Харкова і нова роль Мураєва. Головні події країни 17–23 січня
Найважливіші новини минулого тижня за версією "Ділової столиці"
Суд відпустив Порошенка, який повернувся до України, під особисте зобов'язання
17 січня лідер "Євросолідарності" Петро Порошенко прилетів із Польщі до київського аеропорту "Жуляни", де зібралися на мітинг його прихильники. Після проходження прикордонного контролю Порошенко заявив, що у нього "забрали паспорт і не хотіли впускати в країну", пізніше ДБР пояснило, що спрацювала система оповіщення, адже політик перебував у всеукраїнському розшуку. З аеропорту Порошенко вирушив до Печерського суду, де йому цілий день обирали запобіжний захід. Прокуратура хотіла відправити лідера "ЄС" за ґрати, як альтернатива пропонувалася застава в 1 млрд грн. Адвокати Порошенка, у свою чергу, просили суд взагалі не призначати запобіжний захід.
Суддя провів у дорадчій кімнаті п'ять годин, але так і не ухвалив рішення, перенісши його на 19 січня. Внаслідок цього суд відпустив Порошенка під особисте зобов'язання. Пізніше адвокати зачитали рішення суду: запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання передбачає здачу паспортів і заборону на виїзд з Києва. Також підозрюваний повинен з'являтися за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора або до суду. Термін дії зобов'язань – до 19 березня 2022 року. Порошенко заявив, що вилучення паспортів перешкоджає його політичній діяльності.
Зеленський відповів на петицію про військовий облік жінок
18 січня президент Володимир Зеленський відповів на петицію про відміну наказу Міністерства оборони України про розширення переліку спеціальностей жінок, які підлягають військовому обліку, яку підтримали 37 тис. українців.
У відповіді президента, розміщеній на сайті ОП, сказано, що список професій Міноборони виявився "недостатньо обґрунтованим і тому надто широким", а чітку процедуру становлення жінок на облік не сформували, що спричинило суспільний резонанс.
Зеленський звернувся до міністра оборони Олексія Резнікова і попросив розглянути "істотне уточнення (скорочення) переліку" і процедуру становлення на облік онлайн, щоб жінки не зобов'язані були бути присутніми при цьому особисто. Також він закликав урегулювати порядок проходження медогляду під час обліку. Президент доручив міністру оборони вирішити питання "суспільно прийнятних підходів" до адміністративної відповідальності — зараз вона загрожує жінкам, які не стануть на облік до кінця 2022 р.
США передадуть Україні "афганські" гелікоптери, а Британія — протитанкові комплекси
США передадуть Україні гелікоптери, які призначалися для Військово-повітряних сил (ВПС) Афганістану. Україні планують передати п'ять вертольотів Мі-17В5 і один Мі-8МТВ, першу партію відправлять навесні.
Водночас пункт про передачу зброї, що призначалася для Афганістану, включений до законопроєкту про санкції проти Росії, запропонованого сенаторами-демократами. Документ внесено до Сенату. Якщо його ухвалять, то держсекретар протягом 30 днів має представити в Сенаті стратегію зі зміцнення оборони України.
Водночас Великобританія розпочала постачання в Україну портативних протитанкових систем NLAW, призначених для ведення боїв в умовах міста. Ці комплекси Британія постачала в Україну протягом 17–19 січня — до "Борисполя" і назад курсували C17 британських RAF.
Точну кількість поставлених NLAW не повідомляють ні Лондон, ні Київ. Проте за даними Daily Mail і Sky News, загалом Україна отримала близько 2 тис. таких систем, поводженню з якими українських військовослужбовців навчать спеціально відправлені тими самими літаками 30 рейнджерів із нещодавно сформованої армійської бригади Сил спецоперацій.
Зеленський закликав українців не панікувати і заговорив про окупацію Харкова
19 січня президент Володимир Зеленський у своєму зверненні закликав українців не панікувати через загрозу повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Він підкреслив, що ризики через російську агресію існують уже не перший рік і зараз вони не стали більшими. "Хіба вторгнення почалося не в 2014 році? Хіба загроза війни з'явилася тільки зараз? Ці ризики існують уже не один рік, і вони не стали більшими — більшим став ажіотаж навколо них", — сказав Зеленський. За його словами, влада зараз готова до будь-якого розвитку подій, але робить усе можливе, щоб вирішити ситуацію дипломатичним шляхом.
Водночас в інтерв'ю The Washington Post наступного дня Зеленський сказав, що Росія може спробувати захопити українські території під приводом "захисту" російськомовного населення. Він заявив, що якщо РФ захоче наростити ескалацію, то спробує це зробити "на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв'язки з Росією". "Харків, що перебуває під контролем уряду України, може бути окупований. Росії потрібен привід: скажуть, що захищають російськомовне населення. Після окупації й анексії Криму ми розуміємо, що це можливо і може статися", — зазначив президент.
Депутати Держдуми попросили Путіна визнати ЛДНР, але той поки що не погодився
19 січня до Державної думи Російської Федерації внесли проєкт звернення до президента Володимира Путіна з проханням визнати так звані Донецьку та Луганську "народні республіки". Документ було внесено 11 депутатами-комуністами на чолі з лідером КПРФ Геннадієм Зюгановим. Його просять включити до порядку денного Держдуми РФ на лютий.
У зверненні йдеться, що визнання ЛДНР нібито є "обґрунтованим і морально виправданим". А за останні роки на окупованому Донбасі начебто створено демократичні органи держави з усіма атрибутами легітимної влади.
Крім того, у зверненні до Путіна пропонується зазначити, що мешканці окупованого Донбасу вісім років не отримують пенсії і соціальну допомогу в умовах економічної блокади. Також комуністи виступають за те, щоб Путін провів переговори з ватажками ЛДНР для створення "правової основи міждержавних відносин", яка регулюватиме, зокрема, надання військової допомоги. Водночас, за словами прессекретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, "автори цієї ініціативи не повинні заробляти на ній політичні очки, важливо зараз уникати кроків, які можуть посилити напруженість".
В Україні скоротили термін дії COVID-сертифікатів
19 січня Кабмін своїм рішенням скоротив термін дії COVID-сертифікату після двох доз вакцини з 365 до 270 днів. Так, документом оновлюється порядок формування і використання сертифікату, що підтверджує вакцинацію від СОVID-19, встановлюється термін дії СОVID-сертифікатів на рівні 270 днів, визначається порядок формування і використання СОVID-сертифікатів на підставі бустерної дози. Аналогічне рішення 10 січня було ухвалено в ЄС.
США ввели санкції проти Козака та інших проросійських політиків
20 січня міністерство фінансів США запровадило санкції проти нардепів від "Опозиційного блоку — За життя" Тараса Козака та Олега Волошина. Також санкції застосовано до ексзаступника секретаря РНБО Володимира Сівковича і колишнього нардепа-"регіонала" Володимира Олійника.
Санкції запровадили відповідно до указу президента США Джо Байдена про блокування активів осіб, які сприяють деструктивній діяльності Росії проти інших країн.
Зокрема, Козак використовував свої канали для поширення хибних фактів про вибори у США у 2020 р., які вперше озвучив підсанкційний у США нардеп Андрій Деркач. Козак намагався нав'язати висловлювання Деркача, ретранслюючи неправдиві твердження про політичних кандидатів у США.
Волошин, на думку мінфіну США, співпрацював із підсанкційним росіянином Костянтином Килимником і координував передачу інформації для впливу на вибори в США за вказівкою Росії. Олійника Штати звинувачують у зборі та передачі Росії інформації про критичну інфраструктуру України, Сівковича — у співпраці з Деркачем з метою вплинути на вибори в США.
Єврокомісія запросить Україну для сертифікації "Північного потоку-2"
21 січня міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що Україна візьме участь у сертифікації "Північного потоку-2". За його словами, це станеться, коли Єврокомісія розглядатиме питання щодо сертифікації газопроводу. Він також зазначив, що українська делегація у Брюсселі обговорила з представниками Єврокомісії максимальне за останні роки падіння транзиту газу у січні та вплив РФ на дефіцит ресурсу природного газу в Європі.
Україна може запросити британських військових на свою територію
22 січня посол України у Великій Британії Вадим Пристайко заявив, що Україна може запросити британських військових на свою територію, якщо розпочнуться активні бойові дії з Росією.
Дипломата запитали, чи запросить Україна втрутитися партнерів, зокрема Британію, "реальними солдатами на українській території" з огляду на те, що збройні сили РФ "значно більші" за українські. "Я відповів: якщо загроза буде реальною, якщо буде початок активних дій, ми проситимемо все що завгодно, включаючи британських військовослужбовців на наші території", — сказав Пристайко.
Британія викрила план Кремля на випадок захоплення Києва
Міністерство закордонних справ Великої Британії заявило, що Росія готує змову, щоб встановити проросійське керівництво в Україні. За даними британців, потенційним кандидатом є колишній народний депутат України Євген Мураєв.
Крім того, у Великій Британії заявили, що багато колишніх українських політиків підтримують зв'язки з російськими спецслужбами. Серед них:
- Сергій Арбузов ㅡ перший віцепрем'єр-міністр України у 2012–2014 рр., виконуючий обов'язки прем'єр-міністра у 2014 р.;
- Андрій Клюєв ㅡ керівник Адміністрації президента-втікача Януковича;
- Володимир Сівкович ㅡ колишній заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони;
- Микола Азаров ㅡ прем'єр-міністр України у 2010–2014 рр.
Дехто з них контактує з офіцерами російської розвідки, причетними до планування нападу на Україну.
Міністр закордонних справ Великобританії Ліз Трасс заявила, що ця інформація "проливає світло на масштаби російської діяльності, спрямованої на підрив України, і дає змогу зрозуміти мислення Кремля". "Позиція Великобританії щодо України також зрозуміла. Ми однозначно підтримуємо її суверенітет і територіальну цілісність у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Крим. Україна — незалежна, суверенна держава", — йдеться у заяві.
Джерела CNN заявили, що американська розвідка підтвердила інформацію про наміри Кремля встановити в Україні проросійського лідера. Водночас Москва, а також сам згаданий потенційний кандидат Євген Мураєв звинувачення заперечують.
