Новий союз. Чому в Грузії Порошенко не запитували про Саакашвілі
Президент Петро Порошенко прилетів в Грузію з першим офіційним візитом. Дуже важливим не тільки з точки зору історії двосторонніх взаємин, але й з точки зору спільності інтересів - обидві держави постраждали і як і раніше страждають від агресії Росії.
З одного боку, здається, що Банкова затягнула з поїздкою до дружньої Грузії, з якою Україну стільки всього пов'язує. Але вагомим аргументом є слизька тема екстрадиції екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Його звинувачують у розтраті державних коштів на батьківщині, але політик влаштувався в Україні. Щоправда, змінив крісло голови Одеської ОДА на статус опозиціонера. Розмови про позбавлення його громадянства і екстрадиції все ж ходять. Але заступник генпрокурора Євген Єнін в Тбілісі 27 червня заявив, що вона заборонена Конституцією саме з-за українського паспорта Саакашвілі. Порошенко в Тбілісі якщо і обговорював цю тему, то рішення про висилку опозиціонера не приймалося. Грузія, у свою чергу, за словами президента, не зверталася з відповідним проханням.
Так що сторони просто прийняли рішення не торкатися хворий теми, щоб не шкодити діалогу. А пріоритет саме в більш тісної кооперації. Світло на її суть пролив глава МЗС України Павло Клімкін. Коментуючи заяву ватажка терористів з ДНР Олександра Захарченко про створення "Малоросії", він зазначив, що таким чином кремлівські маріонетки вирішили розіграти на Донбасі "абхазький сценарій". "Як раз коли делегація України в Грузії, Кремль намагається розіграти абхазький сценарій на Донбасі. Ми з партнерами не дамо цього зробити", - написав він у Twitter.
У той же час в Авлабарської резиденції Петро Порошенко і Георгій Маргвелашвілі підписали ключовий документ - "Декларацію про формування стратегічного партнерства між Грузією і Україною". Головними її завданнями є наступне: "Деоккупация територій Грузії і України і відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах, стабільне і демократичний розвиток та економічне процвітання, повна інтеграція в НАТО і Євросоюз".
Звичайно ж, на порядку денному були й інші питання, наприклад нарощування торговельного обороту втричі - з $300 млн до $1 млрд. За даними за перші п'ять місяців цього року, Україна знаходиться на шостому місці серед основних торговельних партнерів, і на восьмому - серед найбільших торгових партнерів. Що стосується Грузії, то країна знаходиться на перехресті економічних шляхів, і її роль в енергетиці завдяки діям тієї ж Туреччини різко зросла.
Але головною метою документа, природно, є, по-перше, спільне рух в напрямку НАТО і ЄС, враховуючи, що Київ і Тбілісі практично тандемом отримали безвізовий режим з Європою; а по-друге, створення свого роду альянсу для протидії Кремлю. Цей союз зачіпає багато напрямків, серед яких поглиблення військового співробітництва. Обмін досвідом ведення війни з силами Росії. Обидві держави їм мають. "Ми готові передати переможний досвід ВСУ у гібридної війні", - сказав Порошенко. В українських бійців він насправді дещо свіжіше. Тобто українським армійцям є що розповісти грузинським колегам про нові тактики і хитрощі російських гібридів. "Є багато ідей, яким чином буде проводитися взаємна підготовка бійців наших Збройних Сил, в тому числі наших гірничо-стрілецьких підрозділів як на території Грузії, так і на території України", - додав президент.
Згадка про гірничо-стрілецьких частинах виглядає як натяк на перспективу на тлі активного обговорення хорватського сценарію реінтеграції окупованих територій, включаючи Крим, та обміну досвідом з Загребом. Адже деоккупация - сьогодні топова тема в Україні. Озвучений секретарем РНБО Олександром Турчиновим план зараз вивчають західні партнери. Грузія ж у його реалізації буде цінним союзником, який після спільної обкатки також може використовувати його для повернення Абхазії і Південної Осетії. Тому очевидно, що візит Порошенка в Тбілісі - це щось більше, ніж просто поглиблення співпраці.
