Масла у вогонь. Чому Порошенко повинен вигнати Бальцеровича з України
За останні місяці українсько-польські відносини зазнали багатьом випробуванням. Як з польської, так і з української сторони. Буквально сьогодні вранці Gazeta Wyborcza повідомила, що Польща має намір відреагувати на інцидент з пам'ятником загиблим полякам у Львівській області. Руйнування пам'ятника полякам, вбитим у 1944 р. було зафіксовано на відео, розміщеному 9 січня у російських соцмережах. "Ми знаємо про цей фільм. Вранці консул поїде туди, і буде відправлена ноту міністра закордонних справ України", — сказав пізно ввечері 9 січня посол Польщі в Україні Ян Пєкло.
Очевидно, спроби посварити два сусідні народи будуть продовжуватися. Навряд чи потрібно доводити, що це вигідно Росії і абсолютно не вигідно ні Україні, ні Польщі. Тому необхідно думати про те, як мінімізувати наявні фактори ризику. Це особливо важливо з огляду на загострення внутрішньополітичної ситуації в Польщі. Напевно знайдуться бажаючі розіграти в цьому конфлікті антиукраїнську карту, і тут вже завдання України — не підкидати їм козирів.
На жаль, таким козирем можуть виявитися польські реформатори, яких запросили в Київ для допомоги українським реформам. Щоб зрозуміти, у чому тут небезпека, досить згадати "урок Саакашвілі", тобто зіпсовані відносини між Києвом і Тбілісі після надання високих посад в української влади екс-президента Грузії Михеилу Саакашвілі і членам його команди. Особливо сумно те, що на посаді голови Одеської ОДА Саакашвілі продовжував активно втручатися у внутрішню політичну боротьбу в Грузії. В результаті Україна мимоволі стала учасницею цієї боротьби, та ще й на боці тієї партії, яка в кінцевому підсумку знову програла на виборах.
Не можна допустити, щоб за схожою причини подпортились відносини між Києвом і Варшавою. Тим більше що Польща — це не тільки сусід, але і адвокат України в ЄС і НАТО, а також союзник України у протидії всім видам російської експансії, в тому числі експансії "Газпрому" в Європі.
Проте українська влада, схоже, про все це мало думали, коли запрошували до Києва польських політиків з проханням допомогти провести реформи. Наприклад, дуже неоднозначно польськими ЗМІ було оцінено призначення головою Укравтодору екс-міністра транспорту, будівництва і морського господарства Польщі Славоміра Новака. Який до того ж був змушений залишити посаду міністра в Польщі після скандалу навколо не задекларованих ним годинників Ulysse Nardin за $5,5 тис. Якими б не були його менеджерські гідності, фактом залишається те, що Новак був видатним діячем партії "Громадянська платформа", яка позбулася влади в 2015 р. після програшу на президентських і парламентських виборах. І призначення Новака на посаду в українській владі було, м'яко кажучи, зі здивуванням сприйнято партією "Право і справедливість", яка править в Польщі зараз.
Ще більш серйозним чинником ризику може виявитися діяльність в Україні польського політика Лешека Бальцеровича. Він користується заслуженою повагою в Україні як радикальний реформатор зі світовим ім'ям. Але не можна не враховувати те, що в даний час він є ще і радикальним польським опозиціонером.
У квітні 2016 р. Бальцерович був призначений радником президента України, співголовою Групи стратегічних радників за підтримки реформ, представником президента України у Кабінеті міністрів України, членом Національної ради реформ. Таким чином, Бальцерович зараз є офіційним представником української влади. Однак він не захотів сконцентруватися на українських реформах і вирішив поєднувати їх з активною участю в політичному житті Польщі, причому на стороні нинішньої польської опозиції.
У листопаді 2015 р., через півроку після обрання президентом Польщі Анджея Дуди, ряд політиків, опозиційних до Дуді, створили KOD (Komitet Obrony Demokracji, тобто Комітет оборони демократії). Все більш активну участь у цьому комітеті приймає Бальцерович, незважаючи на свою зайнятість в Києві. Наприклад, на 29 січня 2017 р. KOD анонсував в Лодзі зустріч із Бальцеровичем під промовистим гаслом: Trzeba bić się o Polskę, тобто "Потрібно битися за Польщу".
Що розуміє під цим гаслом сам Бальцерович, можна здогадатися, послухавши його виступ на польське Radio ZET 29 грудня 2016 р. до Речі, там його представляли саме як шефа стратегічних радників уряду України. "У нас в Польщі конституційний переворот. Єдиною правильною відповіддю є протест", — заявив Бальцерович. За його словами, необхідний "зростаючий, організований, мирний протест громадянського суспільства на захист демократичної і правової Польщі".
На пряме запитання про польською майдані Бальцерович відповів так: "Ми не повинні думати відразу про стаціонарному майдані у Варшаві, можна уявляти собі майдан як якусь метафору рухомого, все більш потужного руху протесту". Тобто, спочатку буде майдан як метафора, а потім — і стаціонарний майдан у Варшаві.
У числі його організаторів цілком може виявитися Бальцерович. "Я перебуваю в Україні один раз на тиждень, раз на два тижні протягом дня або двох, а більшу частину часу я проводжу в Польщі", — зізнався він, виступаючи на Radio ZET.
Кожен українець обиратиме власне ставлення до ситуації в Польщі, до дій польської влади та польської опозиції. Але офіційний Київ за всіма канонами міжнародного права зобов'язаний уникати втручання у внутрішні польські справи. А якщо офіційний представник української влади допустить таке втручання, це загрожує дипломатичним скандалом і зіпсованими двосторонніми відносинами. Однак саме це ризикує отримати Україна, якщо на посаді радника і представника українського президента буде залишатися активно діючий польський опозиціонер.
Київ ні в якому разі і ніяким боком не повинен бути причетним до розпалювання політичного конфлікту в Польщі. Якщо поляки вирішать влаштувати у себе майдан — це їх справа і їх право. І вони самі розберуться, а якщо не зможуть їм допоможуть домовитися європейські посередники.
Нам абсолютно не потрібно створювати приводи для сварок між двома державами і між двома народами. Саме тому Порошенко повинен м'яко попросити Бальцеровича скоріше подати у відставку з усіх посад і покинути Україну. Тим більше що Йому зараз явно не до українських реформ.
