Порохо-, зрадо-, юлі - та інші боти. Як вони воюють між собою і чому це важливо
Про сенс слів
Слово "бот" взагалі-то походить від слова "робот" і позначає спеціальну програму, що виконує автоматично і/або за розкладом які-небудь дії через інтерфейси, призначені для людей. Часто під ботом мається на увазі інтернет-бот, або www-бот, тобто комп'ютерна програма, що працює в інтернеті.
Уже звідси зрозуміло, що слова типу "порохобот", "юлебот" і т. п. мають зневажливий характер. Вони покликані створити враження, що блогери і інші юзери "Фейсбук" і "Твіттер", що підтримують того чи іншого політика, є безмозкими істотами, автоматично одобряющими все, що робить і говорить цей політик.
Багато намагалися впроваджувати більш нейтральні або позитивні за змістом слова типу "порохофил" і "юлефан". Але так можна назвати кожного українця, симпатизирующего Петру Порошенку або Юлії Тимошенко відповідно.
Щоб виділити з усієї маси "порохофилов" і "юлефанов" саме тих, хто виступає з постами в соціальних мережах, слід було б придумати якісь спеціальні слова. Але якщо такі спроби і робилися, то виявилися невдалими. Замість громіздких конструкцій типу "інтернет-симпатик" та "онлайн-фанат" багато зволіли використовувати короткий слівце "бот", не вкладаючи в нього негативного сенсу. Збереглося хіба що трохи іронічне ставлення до тих ботам, хто перебільшує свою історичну цінність, посилаючись на наявність якогось числа передплатників.
Ми теж будемо використовувати слова типу "порохобот", "юлебот", "зрадобот" і т. п. саме в такому сенсі, без навмисного вкладання в них негативу. Для нас важливо уникнути преференцій якимось різновидів блогерів, щоб не вийшло, що одні —сумні "боти" або ще гірше, а інші — красені "філи" і "фани".
Чому боти цікавіше мас-медіа
На перший погляд, війни між порохо-, юлі, зрадо - та іншими ботами нікому не цікаві, крім них самих. Справді, число читачів їх постів на кілька порядків (тобто в тисячі разів) менше, ніж число глядачів популярних телепередач, включаючи випуски новин і політичні ток-шоу.
Однак насправді боти (на відміну від мас-медіа) — це зріз суспільства. Вони говорять про те ж, про що пліткують між собою друзі, знайомі і просто випадкові зустрічні. Тільки боти спілкуються між собою на лавочках, в чергах або за кухлем пива в забігайлівці, а в інтернеті. І ці розмови онлайн все-таки легше зафіксувати і проаналізувати, чим бесіди і дискусії українців оффлайн.
Звичайно, боти сильно різняться по популярності. Найбільш популярні блогери є, по суті, закінченими політиками. Та й деякі політики самі трудилися в блогери і мають чимало читачів. Але все ж якщо брати до уваги лише пару десятків найпопулярніших блогерів і переходити на їх персоналії і партійні зв'язки, то це дозволить зробити якісь висновки лише щодо оточення тих чи інших політичних лідерів і їх піар-стратегій.
Якщо ж розглядати і вивчати ботів як масове явище, то можна дізнатися чимало цікавого про самому суспільстві, зрізом якого боти є, і навіть про те, як українці проголосують на прийдешніх президентських виборах. Але для цього потрібно брати в розрахунок не десятки, а, принаймні, сотні або краще тисячі ботів — тих, у кого є тисячі або хоча б сотні реальних (не штучно накручені) читачів.
Отже, ласкаво просимо в мережевий світ ботів.
