Попри прогресивні поправки закон про СБУ потребує змін, – експерт Українського інституту майбутнього

Про це заявив експерт Українського інституту майбутнього з безпекових питань Іван Ступак під час дискусії на тему "Закон про СБУ: оцінка тексту до другого читання".

На його думку, одним із позитивних нововведень є парламентський контроль за діяльністю спецслужби. Документ передбачає створення профільного комітету Верховної Ради та визначення питань, за які він відповідатиме. Йдеться, приміром, про надзвичайні події в Службі безпеки, факти розголошення або витоку інформації.

"Ще одна гарна зміна полягає в тому, що в законопроєкті з'явився перелік підстав для звільнення Голови СБУ. Він більше не буде "розмінною монетою", його не дискредитуватимуть з метою звільнення. Окрім цього, передбачені терміни повноважень Голови Служби безпеки – вони складатимуть 6 років", – пояснив Іван Ступак.

Не менш важливою є поправка щодо кількості співробітників СБУ. Згідно з документом, із 2025 року тут працюватиме 20 тисяч працівників, хоча раніше їхню кількість планували скоротити до 13 тисяч.

Водночас в Українському інституті майбутнього зауважили, що деякі моменти в законопроєкті викликають занепокоєння. Приміром, відповідно до документа, після звільнення Голови СБУ його перший заступник виконуватиме функції керівника до обрання нового очільника Служби. При цьому терміни таких повноважень ніяк не обмежено.

За словами Івана Ступака, уваги потребує також ситуація з деклараціями співробітників СБУ. За законопроєктом, їх мають подавати лише службовці, яких призначають на посаду указом Президента України.

"Але стаття 106 Конституції України передбачає, що Президент вносить до Верховної Ради подання про призначення лише Голови СБУ. Керівники територіальних органів, перші заступники, керівники самостійних підрозділів центрального апарату не призначаються на посаду указом Президента. Тобто у відкритому доступі буде лише декларація Голови СБУ", – акцентував експерт.

Питання є й до відряджень співробітників спецслужби до державних установ без конкурсу для роботи під прикриттям. В Українському інституті майбутнього переконані, що такий підхід є дискримінаційним щодо чиновників, які пройшли відповідний конкурс та обґрунтовано обіймають свої посади.

З-поміж іншого, в проєкті закону немає оцінок результативності діяльності спецслужби. Також кращого пояснення потребує роль СБУ в боротьбі з організованою та транснаціональною злочинністю або проявами злочинності, які можуть негативно вплинути на національну безпеку. В обох ситуаціях можуть виникнути передумови для зловживань, тому їх законодавчо треба врегулювати.

Ще один недолік документа – це можливість впливу спецслужби на рух цивільних літаків територією України. Йдеться про те, що Служба безпеки зможе за письмовим запитом без судового рішення або оскарження примусово зупинити будь-яке авіасудно, яке влітає чи вилітає з України або виконує транзитний переліт. На думку Івана Ступака, через це європейські авіакомпанії уникатимуть польотів в українському авіапросторі.

Також експерт вважає, що серйозним недоліком проєкту закону є право на негласне переміщення через державний кордон співробітників СБУ, осіб, які співпрацюють зі спецслужбою, а також товарів, заборонених до обігу або обмежених в обороті в Україні.

"СБУ на свій розсуд зможе переміщати через кордон будь-яких людей і товари, апелюючи на оперативну необхідність. Ці питання слід детальніше вивчити, щоб не було варіантів для зловживань", – підкреслили в Українському інституті майбутнього.

Експерти закликали народних депутатів врахувати відповідні правки під час розгляду законопроєкту в пленарному режимі. 

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3196-д "Про внесення змін до закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України" 28 січня 2021 року. Документ підтримали 285 народних депутатів.