Поправка спотикання. Чому Антикорупційний суд неможливо запустити без скандалу
Верховна Рада прийняла технічний, але необхідний закон "Про створення Вищого антикорупційного суду". Крім того, парламент схвалив внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів", які роз'яснять порядок відбору і призначення суддів ВАКС у відповідності з прийнятим раніше законом про ньому. Без цих "технічних" документів не можна було запустити ВАКС, ні почати процедуру добору суддів.
Але українські антикорупціонери не були б самими собою, якби не знайшли #зраду навіть у такому пріснопам'ятному подію, як створення Антикорупційного суду. Мова, зрозуміло, йде про "поправці про апеляцію". Ще до того, як закон про ВАКС набрав чинності, спочатку глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін, а за ним і інші, розкрутили скандал, звинувативши владу в шахрайстві та покривання корупціонерів.
Справа в тому, що апеляції на гучні антикорупційні справи, які потрапили й потраплять у суди загальної юрисдикції ще до початку повноцінної роботи ВАКС, будуть розглядатися там же, що антикорупціонери розцінили, як "амністію для високопоставлених корупціонерів". Мовляв, суди за замовчуванням продажні, а тому результат цих апеляцій заздалегідь вирішений наперед.
Зрозуміло, скандал дійшов і до зацікавлених осіб за нашими західними кордонами, де отримав неоднозначну оцінку. У Венеціанській комісії знизали плечима, мовляв, вони і не вимагали норми про апеляції, яку хочуть антикорупціонери, чому дуже зраділи у парламентському комітеті правової політики та правосуддя (саме на цей комітет і обрушилися в першу чергу звинувачення в шахрайстві). У теж час в МВФ до антикоррупционерам традиційно прислухалися і вустами директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард ввічливо, але наполегливо попросили українську владу внести в закон відповідну правку.
"Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко прийняв додатковий президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав всі справи, які знаходяться в його юрисдикції, включаючи апеляції на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому в першому читанні", - заявила Лагард.
Враховуючи, що саме МВФ - головний двигун проекту "Антикорупційний суд в Україні", схоже, народним депутатам все-таки доведеться врахувати і це побажання пані Лагард, або шукати якісь чергові хитрі ходи, щоб уникнути небажаної поправки.
Однак у всій цій історії важливо розуміти інше. Якби скандалу з апеляційною поправкою, придумали б який-небудь інший, адже на тему Антикорупційного суду сконцентровані політичні інтереси дуже багатьох гравців. І справа навіть не в апеляції або "амністії" для Мартиненко, Насирова, Розенблата та інших, які потрапили під "антикорупційну роздачу". Більшість цих справ незалежно від того, за яким судовим інстанціям будуть проходить, мають вкрай слабкі судові перспективи. Просто для українських антикорупціонерів політично доцільно довести, в тому числі і своїм західним партнерам, тотальну корумпованість вищого політичного ешелону країни і переконати в їх відвертому небажанні з цією корупцією боротися.
З іншого боку, велика частина українських парламентарів, виходячи з української політичної традиції превалювання показухи над суттю, серйозно боїться, що антикорупційні органи створюються не стільки для боротьби з корупцією як такої, скільки в якості репресивного органу для показової страти або випадкових жертв, або політично неблагонадійних. І ВАКС стане вершиною цієї репресивної системи. А тому придумати і реалізувати хоч якийсь запобіжник в його системі - це питання виживання. І норма про апеляції - один з таких маленьких запобіжників, хоча б для кого-то. Але він не єдиний: в закон включили також норму про те, що справа НАБУ можна буде передати на розгляд іншого суду, але тільки за рішенням трьох суддів Апеляційної палати ВАКС. Це теж, нехай і слабенька, але технологія уникнути попадання в руки майбутніх суддів-антикорупціонерів.
Таким чином, процес створення ВАКС просто приречений на те, щоб супроводжуватися скандалами, і їх буде ще багато. Адже створення суду - справа досить довгий, професійні антикорупціонери зможуть ще не раз звинуватити владу в маніпуляціях і в затягуванні створення суду, адже Вища кваліфікаційна комісія суддів має право як завгодно довго тягнути з оголошенням конкурсу на посади суддів ВАКС, і намагається підсунути в суд "ручного суддю", так і зі скандальною поправкою питання ще далекий від вирішення.
У цьому контексті показовий і інший юридичний аспект. Якщо апеляційна поправка все ж пройде через парламент і апеляції по всіх справах НАБУ, в тому числі і тим, які зараз знаходяться в судах загальної юрисдикції, будуть направлятися строго в Апеляційну палату ВАКС, то фігуранти цих справ можуть зависнути між двома стільцями. Припустимо, що суд загальної інстанції виносить вердикт по справі умовного насирова, примовляючи того до позбавлення волі. Адвокати умовного насирова подають апеляцію, яку може розглядати лише ВАКС, але останній все ще в стадії створення або формально створений, а достатня кількість суддів в Апеляційну палату ще не відібрано. Умовного засудженому доведеться чекати свого права на апеляцію, сидячи в СІЗО? І не розцінить Європейський суд з прав людини подібну практику як порушення права на апеляцію і чесний суд?
Як бачимо, питань навколо ВАКС вже багато, і у міру його створення будуть з'являтися все нові і нові.
