Потрапили в оточення. Чи втратить УПЦ (МП) Почаївську Лавру

У першу чергу потрібно обмовитися, що в рішенні Мін'юсту мова не йде про відбирання у Почаївської Лаври всього її комплексу будівель. Визнано незаконним лише рішення прем'єр-міністра Віктора Януковича 2003 року, яким монастирю УПЦ МП передавалися в оренду до 2052 року шість об'єктів: Успенський собор, Троїцький собор, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіницю, надбрамний корпус. Все це займає 7 тис. квадратних метрів (близько середньостатистичного футбольного поля).

Після того як у 2003 році все це багатство Янукович передав з відання Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Московському патріархату, місцева влада, яка за визначенням не може симпатизувати ні УПЦ МП, ані власне Януковича, неодноразово намагалася відіграти ситуацію назад, регулярно оскаржуючи рішення екс-прем'єра.

Після перемоги Революції Гідності Тернопільської облради взявся за це питання з новою силою. Зокрема, у 2014 році було звернення з відповідним проханням до прем'єра Арсенію Яценюку. Про Томосі тоді ніхто ще й не думав. Так що сприймати нинішнє рішення Мін'юсту виключно в контексті сьогоднішньої боротьби за афтокефалию не варто.

Зрозуміло, в самій Почаївській Лаврі про те, що всю перераховану нерухомість вони отримали спірним з точки зору законності рішенням втік з країни Януковича намагаються не згадувати, але на події відреагували досить оперативно і досить оригінально. Нинішню владу почаївські черноризцы порівняли з більшовиками і навіть персонально з Левом Троцьким (такий собі не дуже тонкий натяк на "іновірців" у владі). Мовляв, як більшовики нищили церкву, вбачаючи в ній контрреволюцію, так і нинішня влада хоче перевести "канонічне православ'я" і всі "західноукраїнське чернецтво".

Варто відзначити і ще один момент. Почаївська Лавра, оскандалилася під час останнього хресного ходу Московського патріархату одяганням співробітників охоронних фірм у футболки з біблійною цитатою "Приготуйтеся до війни", в нинішній ситуації утрималася від закликів захищати "православні святині" зі зброєю в руках, а лише смиренно визнала: "Змушені констатувати, що нині діюча українська влада взяла курс на вилучення майна у Свято-Успенської Почаївської Лаври".

Така смиренна реакція, зрозуміло, не дивна, оскільки Почаївська Лавра завжди була анклавом "русского мира" в явно не доброзичливому оточенні Тернопільській області та в разі подальшого провокування конфлікту сили явно нерівні. З тієї ж причини саме Почаївська Лавра, на відміну від Києво-Печерської і вже тим більше Святогірської є для нинішньої влади найзручнішою точкою, для початку тиску з примусу до відходу від Москви. Тим більше, є чудовий правовий привід у вигляді рішення Януковича п'ятнадцятирічної давності. Але поки неприємності будуть тільки у Почаївської лаври. Навряд чи варто очікувати, що найближчим часом у влади виникнуть майнові та інші юридичні питання і до інших обителях УПЦ МП.

До того ж ситуація з Почаївською Лаврою виглядає своєрідною відповіддю влади на нещодавній демарш УПЦ МП щодо президента Петра Порошенка. Тоді нагадаємо, архієреї Московського патріархату в переважній більшості не прийшли на зустріч з президентом, демонстративно проігнорувавши запрошення глави держави, в ультимативній формі заявивши, що якщо і будуть з ним зустрічатися, то тільки на своїй території. У контексті майбутніх виборів Порошенко в будь-якому випадку повинен був відіграти отриману образу. Тепер же багато священики отримали зайвий привід згадати про те, що богу - богове, а кесарю - кесареве.

Не можна не відзначити і те, що посилення тиску на УПЦ МП вигідно чинному президенту і в контексті майбутніх виборів. Навіть якщо питання Томосу застопориться на невизначений термін, будь-яке посилення пресингу Московського патріархату піде Петру Олексійовичу в плюс, навіть якщо це не дуже сподобається Константинопольського патріархату. А останній явно не буде в захваті від того, що відбувається. Патріарх Варфоломій явно має намір лікувати розкол, а не посилювати його. Тим не менш, ні у Варфоломія, ні у Порошенка назад дороги вже немає.

Окремо варто згадати, що Почаївська Лавра дала можливість попіаритися на церковній темі і "Народного фронту". Те, що за анулюванням рішення про оренду стоїть саме міністр юстиції "фронтовик" Павло Петренко, зіграє на користь іміджу НФ як послідовної "партії війни". Для останніх це також важливо, хоч "Народний фронт" і не бере участі у президентських виборах.

В цілому ж від того, чим закінчиться історія з нерухомістю Почаївської Лаври буде залежати дуже багато і в церковній, і в політичному житті України. Одного рішення Мін'юсту для того, що московські попи пішли з їх обителі буде явно недостатньо ні в юридичному, ні в фізичному сенсі. Однак не дивлячись на заяви Московського патріархату, що з Лаври добровільно він не піде, архієреї УПЦ МП не готові до прямого зіткнення, а спробують втопити питання в довгих судових позовах. А тут ситуація може розвиватися по-різному.