Допомога союзника. Як американський сертифікат може врятувати українські авіаремонтні заводи

Звичайно, із цього правила є винятки - як, наприклад, поставки партії протитанкових ракетних комплексів "Джевелин" при наявності масового виробництва власного продукту, але тут більше грає роль політичний фактор підтримки української влади як такої. І американські "Дротики" виступають в якості такого собі символу. У всьому іншому американці в тій чи іншій варіації дотримуються своєї політики.

Після того, як українські підприємства перейшли переважно на виконання державного оборонного замовлення, виявилося, що головну роль грають ремонтні підприємства, яких в Україні після розпаду Союзу залишилося досить багато.

Всі роки незалежності це дозволяло нашій країні заробляти на радянському збройовому спадщині: по мірі необхідності знімати зі складів залишену на зберігання техніку, проводити її передпродажну підготовку, а потім реалізовувати в треті зацікавлені країни. Це, по-перше, було великим джерелом бюджетних надходжень, по-друге, дозволяло позбутися застарілої, а тому непотрібної техніки, по-третє, забезпечувала ремонтні заводи замовленнями, а людей роботою. Крім того, ремонтні заводи давали можливість модернізувати вже продану техніку.

Правда, тут росіяни розставили "червоні лінії", і експортувати ми могли тільки застаріле зброю і тільки майже виключно не найбагатші країни Африки. Тим не менше це дозволило в основному зберегти потенціал, який ми щосили використовували в найважчі моменти війни на Донбасі.

І ось після розриву виробничих зв'язків з Росією особливо постраждала авиаремонтная галузь. Під тиском Москви традиційні замовники стали масово відмовлятися від послуг наших підприємств. А заміни їм просто не було.

І ось буквально днями зі слів нового міністра оборони стало відомо, що США надали Україні сертифікати, які дозволять нашим підприємствам ремонтувати вертольоти типу "Миль" для іноземних замовників. Для нас це просто прорив. Причому необхідно додати, що робота по отриманню такого роду сертифікатів зайняла не один місяць.

Справа в тому, що американська військова допомога союзникам по всьому світу крім масових закупівель зброї радянського зразка включає і післяпродажне обслуговування. Таким чином, Держдеп змушений підтримувати в льотному стані і парк вертольотів Мі-8/17 у ВПС Афганістану, Іраку і власних ВПС (а кілька машин підтримують вельми специфічні операції Сил Спеціальних операцій по всьому світу).

Природно, що раз гроші уряду, то оголошуються відкриті конкурси, однією з умов яких є участь компаній, які зареєстровані виключно в країнах - членах Альянсу або що мають сертифікацію від уряду.

Тому, наприклад, у 2015 р. контракт від Агенції НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA) на обслуговування парку Мі-8 ВПС Афганістану отримало словацьке підприємство Letecké opravovne Trenčín, a. s. (LOTN). А це ні багато ні мало, а $120 млн.

А в кінці 2018 р. американці знову шукали компанії для капітального ремонту афганських машин. Причому крім ремонту планували і заміну бортового обладнання. Частина робіт повинна була виконувати безпосередньо на місці.

Тепер у подібних конкурсах можуть брати участь і наші підприємства. Особливо це актуально для "Мотор Січ" і "Авиакона". Обидва підприємства мають колосальний досвід обслуговування вертольотів радянського виробництва. І найголовніше - ті ж запорожці нині активно освоюють виробництво найбільш критичних вузлів вертольота Мі-8 - лопатей і редуктора.

Для авіаремонтного сектора воєнпрому це може бути довгоочікуваним виходом, так як утворилося замкнене коло. Вертольоти Мі-8 і Мі-24, які складаються на озброєнні силових відомств України, вкрай потребують оновлення та модернізації. Однак у військових просто немає таких грошей, щоб виділити їх на проведення науково-дослідних робіт. У підсумку вони чекають конкретних вже літаючих прототипів, а у авіаремонтних підприємств просто немає грошей на їх реалізацію (раніше це все оплачувалося за рахунок іноземних замовлень).

Тепер же є велика частка ймовірності, що, отримавши якісь кошти, підприємства зможуть запропонувати і досить цікаві варіанти і для нашої армійської авіації. Адже практично зупинена програма модернізації бойового Мі-24, а адже за умови залучення закордонних партнерів у "Авиакона" є такий варіант, як Мі-24ПУ-2. Мало того, є досвід модернізації вертольотів для ВПС Азербайджану.

З Мі-8 ще більш райдужна ситуація. Машина досить поширена у світі (як у цивільній, так і військовій авіації), так і на даний момент вже досить застаріла. Причому росіяни не можуть запропонувати варіант модернізації із заміною двигуна, так як у них його просто немає.

Натомість запорожці вже досить таки успішно відпрацювали варіант Мі-8МСБ, причому не тільки для машин модифікації "Т", але і "МТВ". Мало того, вже літає і активно проходить державні випробування і збройний варіант Мі-8МСБ-Ст. Причому це практично повноцінний протитанковий варіант, так як може застосовувати вітчизняні ПТКР "Бар'єр-В".