Помітити територію. Навіщо ФСБ краде українських юнаків у Білорусі
Юний українець Павло Гриб, імовірно викрадений на території Білорусі російської Федеральної службою безпеки, схоже, має стати і для українців, і для білорусів показовою жертвою: мовляв, скільки б компліментів не відпускав українцям бацька Лукашенко, Білорусь залишається "канонічною" територією російської.
Сама історія зі зникненням сина співробітника української Держприкордонслужби Ігоря Гриба хоч і наробила в соцмережах чимало галасу, виглядає для українсько-російських відносин останніх років досить банально. За словами батька, Павло деякий час листувався з 17-річною громадянкою Росії, яка і запросила його на зустріч в "реалі" на нібито нейтральній території - в Білорусі. Благополучно в'їхавши в сусідню країну, молодий чоловік безслідно зник, а єдине, що вдалося з'ясувати батькові, що ФСБ Росії розслідує стосовно Павла кримінальну справу за статтею теракт. При цьому білоруські правоохоронці стверджують, що юнак ними не затримувався, а росіяни поки зберігають мовчання.
У свою чергу, коли історія набула розголосу, українські журналісти відшукали в соцмережах подругу Гриба, яка зізналася, що видурила українця в Білорусь за прямою вказівкою ФСБ, оскільки російська спецслужба має і на дівчину аналогічну справу.
Якщо все вищеописане правда, то історія виходить цілком типовою. З допомогою дівчини ФСБ заманила цікавить її юнака в Білорусь, де і пов'язала, а тепер буде шити чергову справу про український диверсанти. Почерк майже той же, що і в недавній історії з ветеранами АТО з Дніпра, яких видурили в Росію нібито для роботи на будівництві. Правда, для 19-річного юнака знайшли приманку відповідно віку.
Єдине, що не дуже вкладається в логічні рамки, - це мотиви ФСБ. Навіщо їм знадобився нікому не відомий 19-річний хлопчик, та ще й з важким захворюванням, який явно ніде не служив, в бойових діях участі не брав, а єдине його гріх проти країни-агресора - це не надто дружні пости в соцмережах, але таких в Україні десятки мільйонів, кожного в Білорусь не виманиш. Та й батько його, хоч і військовий, але не генерал, не член Генштабу і особливої цінності для ворога не має.
Якби його випадково зловили вже на території Білорусі, але щоб проводити цілу спецоперацію із залученням (неважливо, шантажируемой чи ні) дівчинки з Сочі - це схоже на перебір. Але з іншого боку, можливо, у ФСБ зараз стільки ресурсів, людей та планів на затримання українських диверсантів, що тамтешні "агенти середньої ланки" цілком можуть вислужуватися і таким чином. Зрештою, "екстремістські" записи в соцмережах в сьогоднішній Росії - це досить серйозний злочин.
А ось те, що викрадення юнаки сталося в Білорусі - це зовсім не випадково. Останнім часом між Україною і Білоруссю все частіше звучить так улюблена Путіним в контексті відносин з, як він вважає, васальними державами риторика "братніх народів". Ось тільки братство України і Білорусі, минаючи підпорядкування Росії, - це для Путіна вже явна зрада. До того ж ідеологічна близькість білоруської опозиції з Україною всім відома. Для перших український Майдан нехай і не на порядку денному, але зразок для наслідування. Так що Кремлю давно пора дати всім зрозуміти, і в першу чергу українцям, що Білорусь - це її "канонічна" територія, і ні один українець не може і не повинен відчувати себе так само вільно, як на берегах Дніпра або схилах Карпат.
На глобальному рівні це повинні були продемонструвати спільні військовий навчання "Захід-2017", але для пересічних громадян історія маленької людини Павла Гриба, на місце якого вони легко можуть поставити і себе, куди доходчивей і ближче. До того ж історія зі зникненням українського громадянина на території Білорусі явно не сприятиме поліпшенню українсько-білоруських відносин.
Що ж стосується долі Павла Гриба, то нам усім, звичайно, хотілося б його як можна більш швидкого звільнення і повернення додому, але не можна виключати, що Кремль в його особі отримав чергового українського заручника і звільнити його буде дуже непросто. До того ж ніяк не можна виключати, що слідом за Павлом щось подібне станеться і з іншими українцями.
