Ні держперевороту, ні майдану. Головні підсумки акції протесту 1 грудня

Дискретно-безстрокова

Про те, що на 1 грудня заплановано акцію протесту, було оголошено ще 21 листопада. Того дня кілька тисяч киян зібралися у центрі міста відзначити День Гідності та Свободи. Багато хто з них, відгукнувшись на заклик "Руху опору капітуляції" (РОК) та партії "Демократична сокира", прийшли на Банкову та висунули Володимиру Зеленському ультиматум: у десятиденний термін звільнити Андрія Єрмака. А у разі невиконання пригрозили розпочати там же, на Банковій, безстрокову акцію протесту.

Влада підготувалася до акції ґрунтовно. Зеленський провів пресмарафон, де оголосив, що на 1-2 грудня планується державний переворот. Перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко заявив, що 1 грудня "готуються якісь підвезення" людей до Києва і що мешканцям України пропонують по тисячі гривень на день за участь у держперевороті. Перед входом до Офісу президента створили крижану ковзанку, а площу перед ОП огородили металевим парканом.

Побачивши ці приготування влади, організатори акції змінили свої плани. 30 листопада, напередодні події, вони оголосили, що акція розпочнеться на Майдані Незалежності та триватиме три години – з 19:00 до 22:00. Вдень 1 грудня розпочалася підготовка: організатори встановили сцену, а поліція перекрила Хрещатик. До початку акції зібралося близько тисячі людей, але люди продовжували прибувати, і за годину кількість тих, хто зібрався, за найбільш адекватними оцінками, досягла чотирьох тисяч.

Відкрив віче один із координаторів РОК Ігор Лапін. Нагадаємо, що він був учасником Самооборони Майдану, потім командиром роти "Захід" добровольчого батальйону "Айдар", потім — народним депутатом, членом фракції "Народного фронту". У своєму виступі Лапін повідомив, що організатори викреслили зі сценарію "романтичні" етапи типу влаштування наметового містечка та тривалого стояння народу на одному місці, а натомість вирішили зосередитися на більш активних діях.

Не виключено, що якби прийшло людей вдесятеро більше, то плани були б інші. А поки кількість активних учасників протестів вимірюється лише в тисячах, а не в десятках тисяч, питання про намети та безперервну акцію, схоже, вважали передчасним.

Проте організатори наголосили, що це не разова акція, а безстрокова. Вона закінчиться тоді, коли влада виконає усі вимоги. Щоб досягти цього, акція збиратиметься регулярно, і не лише у Києві, а й у інших містах.

У чому полягає цей формат, якраз і показала тригодинна акція 1 грудня. Упродовж години люди слухали запальні виступи зі сцени. Після Лапіна головними ораторами були лідер партії "Голос" Кіра Рудик, керівник штабу партії "Національний корпус" Максим Жорін, журналіст Юрій Бутусов (він заявив, що подасть до суду на Зеленського, який звинуватив журналіста у смертях українських військових на Донбасі ), керівник штабу партії "Європейська солідарність", колишній в.о. президента України та екссекретар РНБО Олександр Турчинов. Із заключним словом від організаторів виступив лідер партії "Демсокира" Юрій Гудименко. Він зачитав перелік вимог до влади, після чого учасники акції попрямували на Банкову.

Як пояснив один із протестувальників, сенс цієї вечірньої прогулянки полягав у тому, щоб "помітити територію, показати "слугам", що ми тут господарі". Першим пунктом подорожі був Офіс президента. 21 листопада поліція не пропустила людей до будівлі ОП, але цього разу влада розсудливо побоялася загострювати ситуацію. Колона протестувальників спокійно пройшла повз ОП, кидаючи у бік будівлі дрібні гроші — "на квиток Зеленському до Ростова". Далі колона попрямувала до Верховної Ради, а звідти до Кабінету Міністрів. До 22:00 акція завершилася, як і було заплановано.

Три вимоги

Оскільки ультиматум про звільнення Єрмака, висунутий 21 листопада, залишився невиконаним, тепер список вимог розширився. Він говорить про "повне перезавантаження влади".

Першим пунктом іде усунення з посад Єрмака, його заступників Олега Татарова, Андрія Смирнова та Ростислава Шурми, а також першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка. Як стверджує РОК, "за фактом це агентура, "регіонали"-реваншисти, що діють на користь РФ". Другий пункт – дострокові перевибори парламенту. А третій – відставка Зеленського з посади президента України.

Судячи з виступу Турчинова, об'єднана опозиція, яка представлена на акції, вважає найбільш реальним завданням другий пункт. "Ніколи в парламенті не було стільки брудного чорного "бабла", як зараз. Більшість голосує за "бабло" і приймає закони, які не дають нормально жити українцям", — сказав Турчинов, нагадавши, що 30 листопада було прийнято "ресурсний" закон, який збільшує податки для людей. "Українці не голосували за тотальну корупцію, за авторитаризм, не голосували за брехню. За зраду українці не голосували, яку Зеленський хоче просунути на переговорах із Путіним. Саме тому потрібно визначитися, що робити з цією владою. Необхідне повне її перезавантаження, і почати слід з дострокового припинення повноважень парламенту та обрання нової Верховної Ради", — наголосив він.

Об'єднана опозиція

Також Турчинов оголосив, що "настав час створення координаційної ради об'єднаної опозиції". А РОК повідомив, що процес формування цього органу вже триває.

Судячи зі складу ораторів на Майдані Незалежності 1 грудня, до об'єднаної опозиції увійдуть РОК, "Демсокира", "Нацкорпус" та дві парламентські партії — "Голос" та "Європейська солідарність". Наявність парламентських партій у складі організаторів безстрокової акції протесту, безперечно, додає їй впливу (і підвищує її статус в очах західних партнерів).

Але головне навіть не в цьому. Якщо обіцянку поєднати зусилля буде реалізовано, то першим результатом має стати припинення взаємних атак. Всі перераховані вище учасники потенційного союзу багаторазово були помічені в нападках один на одного. І це не дивно, оскільки вони конкурують на одному електоральному полі.

Напевно, на рівні пересічних активістів та блогерів ця ворожнеча продовжиться. Людям рота не заткнеш, і як давно вже сказано, "скрини не горять". Але якщо взаємні звинувачення вщухнуть хоча б на верхньому рівні, це може додати рейтингу всім учасникам.

Допомога від Зеленського

Звісно, перспективи цієї акції виглядають досить песимістично. Усі розуміють, що Банкова не погодиться на жодний із трьох пунктів вимог, навіть якщо акція повторюватиметься щонеділі.

Але оптимізму організаторам можуть додати сам Зеленський та "слуги народу", якщо вони підкидатимуть поліна у багаття народного невдоволення.

Як приклад наведемо вже оголошену Зеленським ініціативу щодо продовження терміну повноважень нинішньої Верховної Ради. У ході пресмарафону він повідомив, що незабаром на розгляд КСУ може надійти питання про перенесення парламентських виборів на рік (з жовтня 2023-го на жовтень 2024-го). "Я вважаю, що депутати звернуться до КСУ, якщо вони захочуть, і тоді КСУ має відповісти", — заявив чинний президент. Йому вже відповіла співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко: "Ми не дамо вам узурпувати владу, цей парламент закінчує свої повноваження у 2023 році, і всі спроби фальсифікувати вибори призводили до майданів. Не до переворотів, а до майданів".

Чим сильніше об'єднана опозиція качатиме тему дострокових виборів парламенту, тим важче буде Зеленському та "слугам народу" (та й конституційним суддям) просувати протилежну ідею — відстрочення парламентських виборів. А якщо вони все ж таки наважаться, то на вулиці дійсно можуть вийти не чотири, а чотириста тисяч людей.

Ще важливішим приводом може стати рішення Зеленського провести прямі переговори з Путіним. Про таке своє бажання він оголосив офіційно 1 грудня, виступаючи з посланням до Верховної Ради. "Зеленський хоче їхати до Путіна на переговори. Проте, як тільки ми почуємо дату зустрічі, ми маємо бути готові вийти на вулиці і зробити так, щоб він більше сюди не повернувся", — каже член координаційної ради РОК, депутат Верховної Ради минулого скликання від "Народного фронту" Андрій Левус.

У принципі, координаційна рада об'єднаної опозиції — це саме той орган, який може взяти на себе функцію штабу опору капітуляції. Тож наразі головне завдання оголошеної безстрокової акції протесту – бути запобіжником та попередженням владі. А чи спрацює це, чи оточення Зеленського підштовхне його до фатального кроку — це зараз непередбачуване.