Поліції доведеться визнати в справі Шеремета російський слід
З моменту трагічної загибелі Павла Шеремета минуло вже два тижні, а яких-небудь доказів, що зв'язують це вбивство з професійною діяльністю журналіста, так і не з'явилося. В останній тиждень правоохоронці не повідомили нічого принципово нового, що могло б пролити світло на можливих замовників і виконавців цього злочину. У підсумку керівництво МВС почали критикувати за надмірну прихованість у резонансній справі. Щоб хоч якось захиститися від нападок ЗМІ, спікер Нацполиции Микола Гулевич заявив, що його відомство не може оприлюднити результати слідства, оскільки це зашкодить справі в цілому. Але, судячи з усього, оприлюднювати нічого, що лише підтверджує припущення, що у справі про вбивство Шеремета є російський слід.
Нагадаємо, що слідство у справі про вбивство журналіста перевіряє зараз цілих шість версій цього злочину. І якщо перші чотири (професійна діяльність, замах на цивільну дружину загиблого, особисті мотиви і російський слід) були оприлюднені одразу, то дві останні до цих пір невідомі. Тим не менш, основною версією залишається журналістська діяльність Павла Шеремета. Зокрема, виникли підозри, що загибель радіоведучого може бути пов'язана з освітлюваної їм останнім часом темою корупційних закупівель природного газу "Одеським припортовим заводом". До слова, вчора, 1 серпня, Апеляційний суд Києва відпустив заступника директора цього підприємства Миколи Щурикова, отримав статус підозрюваного у справі ОПЗ, під домашній арешт. Це означає, що у слідства немає навіть натяку на докази того, що керівництво підприємства могло замовити вбивство журналіста.
Інші гучні прізвища або теми у цьому контексті також поки не оприлюднені. Що цілком природно, оскільки Павло Шеремет не займався в Україні проведенням журналістських розслідувань. А його блоги на тему ОПЗ нічим не відрізнялися від інших публікацій блогерів на цю ж тему. Тому ця версія не витримує жодної критики.
Крім того, якщо б Шеремет і проводив таємні розслідування, то, як мінімум, встиг би анонсувати публікацію їх результатів. Або, що ще ймовірніше, про це знала б його цивільна дружина і головний редактор "Української правди" Олена Притула. Але вона про це нічого не говорить, отже, таких розслідувань Шеремет не вів. Що підтверджує і відсутність будь-яких документів або записів розмов, як правило, спливаючих після такого роду замовних вбивств.
Версія про замах на Олену Притулу, в автомобілі якій їхав журналіст, також не витримує критики. Адже вбивця точно знав, що в машині знаходиться саме Шеремет. Особистих ворогів загиблий також не мав, інакше про це вже було б відомо слідству.
Залишається "російський слід", але про нього в поліції, чомусь воліють зайвий раз не говорити. Втім, нескладно здогадатися чому: слідству поки не відомі виконавці злочину, а без них складно вийти і на замовників. Крім того, не дає приводу для розкручування цієї теми і сама Росія. Після гучної заяви прес-секретаря російського президента "про глибокої стурбованості" вбивством громадянина РФ Павла Шеремета, Кремль взяв паузу в цій темі. Але, судячи з усього, вже зовсім скоро з подачі керівництва РФ ми дізнаємося "нові таємні подробиці" загибелі журналіста.
