Правда від Залужного. Чому Банкова не згодна з Білим домом

Критичний момент

"Пан Зеленський сказав: "Якщо ми не отримаємо допомоги, ми програємо війну". Це його цитата", — розповів журналістам лідер демократичної більшості в Сенаті Чак Шумер після закритої зустрічі сенаторів з українським президентом 21 вересня.

Після візиту Володимира Зеленського до Вашингтона минуло вже півтора місяці, проте проблему продовження американської військової допомоги Україні досі не вирішено. І це вже призвело до сумних наслідків. 3 листопада прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр, коментуючи новий пакет військової допомоги США у розмірі $425 млн, повідомила, що наступні пакети будуть меншими.

Пакет, про який Пентагон оголосив 3 листопада, складається із $300 млн за програмою Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), яка фінансує замовлення зброї у виробників, та $125 млн за програмою Presidential Drawdown Authority (PDA), у рамках якої Україна отримує зброю із запасів армії США. "З сьогоднішнім оголошенням ми вичерпали кошти USAI, які наразі є доступними для підтримки України, — зазначила прес-секретар Білого дому. — І хоча ми маємо залишки за програмою PDA, ми починаємо надавати Україні менші пакети, щоб розтягнути нашу здатність підтримувати Україну на якомога довший час".

Карін Жан-П'єр наголосила, що зараз все залежить від законодавців: чи підтримають вони запит Джо Байдена у розмірі $106 млрд, який включає $61,4 млрд на допомогу Україні. Але республіканська більшість у Палаті представників пішла іншим шляхом: вона виокремила із запиту $14,3 млрд для Ізраїлю і проголосувала за цю суму окремо. Білий дім анонсував, що Байден накладе вето на це рішення. Але в будь-якому разі головна проблема полягає в тому, чи проголосують республіканці за виділення на допомогу Україні $61,4 млрд. Якщо Палата представників під тим чи іншим приводом відмовиться продовжувати підтримку України, то сумне пророцтво Зеленського швидко наблизиться до реалізації.

Про це попередив міністр оборони США Ллойд Остін під час слухань у сенатському комітеті з асигнувань 31 жовтня. Сенатор Дік Дурбін запитав Остіна, чи не перебільшує Зеленський, коли каже, що "без фінансової допомоги США та НАТО ми цю війну програємо". "Він не перебільшує", — відповів глава Пентагону. А держсекретар США Ентоні Блінкен спрогнозував, що у разі припинення допомоги Україні з боку США європейські партнери, швидше за все, теж зупинять свою підтримку.

Перед цим вісім республіканців із Палати представників у своєму листі висунули Байдену 12 "розумних та раціональних умов", які необхідно виконати, перш ніж "хоч один долар буде відправлено до України". Зокрема, "президент Байден та президент Зеленський мають надати Конгресу США реальну стратегію перемоги". Крім того, Байден і Остін повинні забезпечити "інформування громадськості про досягнутий наразі прогрес в Україні, визначення причин нинішнього глухого кута", а також дати "опис того, яка зброя вирушає і як ця конкретна зброя допоможе виграти війну, а не лише продовжити її".

Як можна зрозуміти з листа, конгресмени-республіканці готові збільшити та розширити допомогу Україні, якщо почують переконливі аргументи. Процитуємо п'яту з 12 умов: "Президент Байден і міністр Остін повинні надати Конгресу список зброї, яка не була відправлена в Україну, але могла б ефективно змінити нинішню безвихідну ситуацію. Нинішня політика повільного капання (slow-drip policy), яку проводить адміністрація, лише продовжила страждання України, і на Конгресі лежить відповідальність зіграти свою роль у ухваленні рішення про те, які додаткові можливості слід запропонувати Україні".

Саме в цей критичний момент з'явилася стаття Залужного, розрахована на західний істеблішмент, насамперед американський.

Рецепт перемоги

Публікація на сайті британського журналу The Economist складається з трьох матеріалів: це велике есе Залужного "Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти", коротка стаття "Головнокомандувач ЗСУ про те, як виграти війну" та розповідь про інтерв'ю із Залужним: "Головнокомандувач України про прорив, який йому потрібен для перемоги над Росією". Як бачимо, головне слово – перемога.

Журнал наголошує, що західні союзники були надмірно обережні у постачанні Україні новітніх технологій та потужнішої зброї. Зброї, що поставляє Захід, було достатньо для підтримки України у війні, але недостатньо, щоб дозволити їй перемогти. Генерал Залужний не скаржиться: "Вони не зобов'язані нам нічого давати, і ми вдячні за те, що маємо, але я просто констатую факти".

Факти полягають у тому, що війна зайшла в технологічну безвихідь. "Щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове", — каже Залужний в інтерв'ю. "Важливо розуміти, що цю війну неможливо виграти зброєю минулого покоління та застарілими методами, — наполягає він. — Вони неминуче призведуть до зволікання і, як наслідок, до поразки". Навпаки, вирішальне значення матимуть технології, стверджує головнокомандувач.

У своїй статті він наголошує, що базове озброєння, таке як ракети та снаряди, залишається необхідним. Але щоб вирватися з позиційної війни, ЗСУ потрібні ключові військові можливості та технології. "Найважливішою з них є авіація. Контроль над небом необхідний для великомасштабних наземних операцій", — пише Залужний. Також частиною нашої відповіді мають бути ударні дрони, значно покращені можливості радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, нові технології розмінування. Крім того, нам потрібні ракети більшої дальності, щоби руйнувати російську систему логістики.

Реакція на Заході

Публікація The Economist з'явилася 1 листопада, а вже наступного дня її прокоментував на брифінгу в Білому домі координатор із стратегічних комунікацій Ради національної безпеки адмірал Джон Кірбі. "Я думаю, це засвідчує, наскільки важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну", — заявив він. І одразу перейшов до прохання Залужного про нові технології: "Я не можу говорити вам, що це призведе до створення конкретної системи озброєнь або конкретного нового потенціалу. Ми еволюціонуємо в тому, що ми надаємо Україні, у міру розвитку самої війни, і я підозрюю, що цей процес триватиме. Нам було б набагато легше зробити це, якби Конгрес ухвалив додаткове фінансування для підтримки України".

Також стаття головнокомандувача ЗСУ викликала резонанс в американських медіа. Вони сприйняли її як важливу частину української кампанії з метою посилення західної підтримки.

"Послання Залужного, схоже, спрямоване на те, щоб вплинути на дебати в американському Конгресі. Генерал, як і президент України Володимир Зеленський, відчайдушно потребує досконаліших винищувачів, безпілотників, ракет більшої дальності та артилерії, щоб прорватися через російські лінії", — відзначило видання Politico 2 листопада.

Газета The New York Times того ж дня наголосила, що коментарі генерала Залужного прозвучали на тлі ширших зусиль українських чиновників стримати очікування союзників на швидкий успіх на полі бою, водночас закликаючи їх зберегти військову підтримку, щоб дозволити Україні отримати перевагу на полі бою. Газета нагадала, що 31 жовтня Зеленський заявив, що сучасний світ "надто швидко звикає до успіхів" і поскаржився, що досягнення українських військ "сприймаються вже просто як даність".

Реакція на Банковій

Проте в офісі Зеленського статтю Залужного сприйняли критично — і одразу ж винесли це на публіку. Заступник керівника ОП Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону заявив, що стаття Залужного нібито викликала "панічні настрої" у міжнародних партнерів. "Мені надійшов дзвінок одного з керівників кабінетів лідерів [країн-партнерів], і вони в паніці запитують: "Що повідомляти моєму лідеру? Ви дійсно в безвиході?" Ми такого ефекту хотіли досягти цією статтею?" — заявив Жовква.

Цікаво, що він відповів своєму телефонному співрозмовнику. Що ніякого глухого кута немає і український наступ йде за планом Зеленського? "Дякую, я зрозумів: Залужний просто згустив фарби, щоб видавити з нас додаткову допомогу. Але ти нас заспокоїв, у вас на фронті все добре і допомоги вистачає з надлишком, так і скажу своєму шефу", — напевно, подумав співрозмовник Жовкви. .

Потім висловився і Зеленський. 4 листопада на спільній прес-конференції з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн він наголосив, що не вважає поточну ситуацію на фронті патовою. Також і в інтерв'ю NBC News він заявив, що війна не зайшла в глухий кут. "Наші військові придумують різні плани, різні операції, щоб швидше просуватися вперед і завдавати несподіваних ударів по Росії", — сказав він.

Схоже, йому просто ніхто не сказав, що стаття Залужного не про глухий кут, а про перемогу. Або ж на Банковій спеціально вирішили вдарити по Залужному його статтею. Так чи інакше, але ці розбіжності викликали подив на Заході.

"Це був разючий публічний закид, який сигналізував про наростаючий розкол між військовим і цивільним керівництвом у і без того важкий для України час", — так оцінила слова Жовкви газета The New York Times 4 листопада. Вона також зазначила, що оцінку бойових дій, дану Залужним, оскаржив на прес-конференції Зеленський: "Це не тупикова ситуація, я це ще раз наголошую".

Звісно, все це виглядає сумно. "Тріщина між генералом і президентом виникає на тлі того, як Україна зазнає труднощів у своїх військових діях, як у військовій, так і в дипломатичній площині", — констатує The New York Times. І наголошує, що чутки про напруженість між президентом і головнокомандувачем ЗСУ "циркулювали в Києві вже більше року, але раніше не виливались у публічні розбіжності".

І тут особливо важливо, у чому полягає предмет розбіжностей. Безперечно, Зеленський і Залужний обоє хочуть домогтися від Заходу, передусім від США, збільшення та розширення військової допомоги. Можна припустити, що у них є розбіжності у тому, якими прийомами вирішувати це завдання. Але свою роль могли зіграти і банальні ревнощі. Залужний своєю статтею почав роз'яснювати західним політикам, яка допомога необхідна Україні для перемоги. І це в чиїхось очах може виглядати як спроба створення власного політичного іміджу.

У цьому зв'язку цікаво, Залужний сам вирішив написати статтю для The Economist, або ж йому порадили це зробити у Вашингтоні, сподіваючись, що його аргументи допоможуть вплинути на позицію республіканців, які сумніваються.