Затримка перед фінішем. Чому Кабмін нишком призначив Мельника директором БЕБУ

Народний депутат України Олексій Гончаренко і слідом за ним деякі ЗМІ, посилаючись на свої джерела в уряді, повідомили про те, що Кабмін таки призначив директором Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) Вадима Мельника. Час для такого рішення вибрано спеціально — вечір п'ятниці, народ відпочиває після закінчення робочого тижня, а телевізійні випуски новин забиті обговоренням останніх рішень РНБО.

Мабуть, Офісу президента і Кабміну хотілося провести це рішення максимально тихо, непомітно для широкого загалу. Хоча в нормальній ситуації це було б головною новиною тижня: все-таки призначений директор органу, який замінить собою Державну фіскальну службу та Головне управління "К" (по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю) СБУ.

Уряд мав призначити директора БЕБУ до 23 серпня. Така норма записана в законі про БЕБУ: Кабмін призначає директора протягом 10 днів після оголошення конкурсною комісією результатів конкурсу. Комісія оголосила трійку фіналістів конкурсу 13 серпня, значить, 10-денний термін закінчується 23 серпня.

Оскільки чотири дні, з 21 по 24 серпня, в Україні вихідні, то уряд мав ухвалити кадрове рішення не пізніше п'ятниці, 20 серпня. Ніяких перешкод не було, тим більше що підсумки конкурсу виявилися такими, як треба Банковій: в трійку фіналістів увійшов нинішній головний фіскал Вадим Мельник. Залишалося, щоб прем'єр Денис Шмигаль вибрав саме його кандидатуру серед трьох фіналістів і щоб Кабмін слухняно підтримав цю пропозицію.

Але саме тому дивно, як все виявилося обставлено — засідання уряду без анонса дати і часу засідання, і тим більше без порядку денного. І вже, повторимося, у позаробочий час п'ятниці. Ці маніпуляції змушують пильніше придивитися до всієї цієї історії.

Що не так з конкурсом

Оголошення про конкурс на зайняття посади директора БЕБУ було оприлюднено 16 червня, тоді ж почався прийом документів від кандидатів. Через півтора місяці, 29 липня, конкурсна комісія визначила перелік з 48 кандидатів, допущених до конкурсу.

Сам конкурс зайняв всього 15 днів. Першим етапом було тестування на знання законодавства і на вербально-логічне мислення. За його підсумками залишилося 12 кандидатів. Це рішення комісія ухвалила 9 серпня, а вже 13-го, після особистих співбесід з кандидатами, провела рейтингове голосування, яке дало змогу визначити трьох кращих і внести ці кандидатури на розгляд прем'єр-міністру.

До цих трьох кандидатур ми ще повернемося, але спочатку зупинимося на самому конкурсі. З самого початку, ще на етапі подачі документів, конкурс на зайняття посади директора БЕБУ отримав безліч негативних оцінок і критичних коментарів. Думки розділилися хіба що з питання про те, як його правильніше називати: фейковий або фіктивним.

Повторимо, претензії ці звучали ще навіть до першого етапу конкурсу. І головною причиною був персональний склад конкурсної комісії. Він не залишав сумнівів у тому, що комісія контролюється Офісом президента і що через це підсумок конкурсу заздалегідь вирішений наперед.

Суддівська вісімка

Трьох членів конкурсної комісії призначив РНБО своїм рішенням, яке було введено в дію указом Володимира Зеленського. Цю трійку склали виключно держчиновники: директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко (з 23 липня у нього нове місце роботи — Зеленський призначив його головою Служби зовнішньої розвідки України); позаштатний радник керівника Офісу президента Андрія Єрмака, в.о. гендиректора держпідприємства "Національний фонд інвестицій України" Тимофій Милованов (саме він очолив конкурсну комісію) та заступник Єрмака на посаді керівника Офісу президента Юлія Свириденко.

Ще трьох членів конкурсної комісії призначив Кабмін своїм розпорядженням. Цю трійку теж склали виключно держчиновники: міністр інфраструктури Олександр Кубрак; перший віце-прем'єр — міністр економіки Олексій Любченко; міністр фінансів Сергій Марченко. Навряд чи треба доводити їх абсолютну лояльність Зеленському та Єрмаку.

Нарешті, ще двох членів конкурсної комісії призначила Верховна Рада своєю постановою. Формально це незалежні люди: представниця Союзу податкових консультантів України Людмила Рубаненко і представниця Національної асоціації адвокатів України Галина Шевченко. Але проблема в тому, що за них проголосували тільки депутати з правлячої більшості. Фракції партій ОПЗЖ, "Батьківщина", "Європейська солідарність", "Голос" і група "За майбутнє" в повному складі відмовилися підтримувати цю постанову парламенту.

Природно, такий склад комісії з самого початку викликав недовіру до конкурсу, причому не тільки з боку української бізнес-спільноти, а й з боку західних партнерів. Саме тому багато пристойних людей, які могли б стати гідними претендентами на посаду директора БЕБУ, взагалі відмовилися подавати документи. Вони були впевнені в тому, що комісія видасть той результат, якого зажадає Банкова, і не хотіли грати роль масовки на чужому святі.

Трійка фіналістів

Отже, повернемося до підсумків конкурсу. Після першого етапу залишилися 12 кандидатів. На вирішальному голосуванні 13 серпня біля кожного з восьми членів комісії було по п'ять голосів, які він міг віддати за будь-яких п'ятьох кандидатів з 12. Найбільшу підтримку, за сім голосів кожен, отримали три кандидати:

Василь Горбаль — з 16 вересня 2020 року є членом ради Національного банку України (затверджений голосами "слуг народу", "Батьківщини", групи "Довіра" і, частково, "За майбутнє"). У 2002-2012 рр. був народним депутатом, членом фракції Партії регіонів, очолював столичну організацію Партії регіонів. Коротше, максимально посприяв приходу до влади Януковича.

Аттіла Ковчи — з 8 липня 2020 року працює в Генеральній інспекції Офісу генпрокурора на посаді прокурора. Понад 14 років (починаючи з грудня 1996-го по червень 2011-го) пропрацював в Державній податковій адміністрації в Тернопільській області на посадах начальника слідчого відділення та начальника слідчого відділу.

Вадим Мельник — з 22 грудня 2020 р. очолює Державну фіскальну службу України (ДФСУ). Пропрацював в податкових органах понад 16 років — з лютого 2000-го по вересень 2016 г. Його кар'єра пройшла з посади старшого слідчого Державної податкової адміністрації в Київській області до поста начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФСУ.

Саме ці три кандидатури конкурсна комісія внесла на розгляд прем'єр-міністру 13 серпня.

Що не так з Мельником

Закон про БЕБУ вступив в силу 25 березня. У ньому записано, що не пізніш як через шість місяців після цієї дати, тобто не пізніше 25 вересня, БЕБУ має почати свою діяльність, а Кабмін на той час повинен забезпечити ліквідацію ДФСУ.

Таким чином, Вадим Мельник, на відміну від Василя Горбаля і Аттіли Ковчи, своїй нинішній посаді в будь-якому випадку позбудеться — його робоче місце буде ліквідовано. Тому з 6 липня, коли Мельник подав документи на конкурс у БЕБУ, для всіх спостерігачів було очевидно, що саме він є фаворитом. Іншими словами, оскільки він для Банкової дуже цінний кадр, то вона зацікавлена пересадити його з крісла глави ДФСУ в крісло директора БЕБУ. Саме заради цього результату і підбирався дуже ретельно склад конкурсної комісії.

Зацікавленість Банкової чітко продемонстрував перший віце-прем'єр — міністр економіки Олексій Любченко, який є членом конкурсної комісії. У момент вирішального голосування він віддав один з п'яти своїх голосів саме Мельнику, а інші чотири — нікому не віддав.

Таким чином, Банкова і уряд не посоромилися міцно-міцно прив'язати себе до Мельника. І це може зіграти з ними злий жарт. Бо в останній момент з'явився вельми серйозний компромат на цього кандидата. І це не якісь плівки з аудіозаписами невідомого походження, а зовсім законний офіційний документ. Оприлюднив його журналіст Юрій Бутусов 19 серпня.

"Рівно 5 років тому був підписаний наказ про численні фінансові порушення в роботі Головного слідчого управління ДФС, в результаті якого був звільнений його тодішній начальник Вадим Мельник — нинішній глава ДФС", — повідомив журналіст. Він підкреслив, що відхід Мельника стався в результаті проведення тематичної перевірки, матеріали якої викладені в наказі №714 тодішнього глави ДФС Романа Насирова від 19 серпня 2016 р

"Перевірка встановила, що Головне слідче управління фінрозслідуваній Мельника систематично порушувало Порядок зберігання речових доказів. Вилучалися мільйони доларів і десятки мільйонів гривень, які довгий час не передавалися на зберігання державі. Чому це не можна робити? Тому що великий корупційний ризик, що, тримаючи у себе в особистому сейфі великі гроші, податковий міліціонер раптом захоче не передавати державі вилучену суму і діяти за законом, а повернути гроші підозрюваному, вимагаючи у нього частку для себе особисто — і без всяких формальностей швидко прийняти рішення за такою угодою, а можна і просто нарити компромат, і вилучене нікуди не віддавати", — констатує Бутусов.

Справді, масштаби порушень, виявлених перевіркою, вражають. "Має місце непередача підрозділами податкової міліції ГУ ДФС в Дніпропетровській, Київській, Одеській областях, м. Києві та Центральному офісі ДФС для зберігання уповноваженому банку вилучених готівкових коштів в сумі 24,3 млн грн, 2,3 млн доларів США... місцезнаходження яких не встановлено", — йдеться в документі.

"В кінці наказу Насиров вимагає від Мельника повернути всі зазначені цінності і поставити їх на облік. Невідомо, чи було все поставлено на облік, але Мельник після цього пішов з ГФС", — зазначає Бутусов і далі резюмує:" Але ж Кабміну варто поставити запитання — а чи виконав Мельник наказ? Чи всі поставлено було на облік? Чи були кримінальні справи за вказаними фактами? Чи не закрив хтось ці справи в правоохоронних органах? Можливо, варто Кабміну запитати таку інформацію, перш ніж перетворювати БЕБ на подобу описаній в наказі структури?"

Варто відзначити також, що питанням про те, чому Мельник звільнився з ДФСУ п'ять років тому, зацікавилися і інші журналісти. Деяким вдалося розкопати досить цікаві подробиці.

Мабуть, Банкова взяла паузу, щоб зважити всі ризики, але під вечір п'ятниці все ж вирішила не міняти своїх планів. Що ж, в конкурсі поставлена крапка. Тепер Мельник повинен встигнути до 25 вересня перетворити ДФСУ в БЕБУ.

Вивіска, звичайно, зміниться. А наскільки зміниться зміст роботи, це залишається під великим питанням.