Під страхом видачі Україні. Як Росія повертає вбивць на Донбас

24 червня в Краматорську пройшов третій футбольний турнір пам'яті Степана Чубенко. Ці турніри проводяться щорічно, починаючи з 2015 р. на честь 16-річного воротаря футбольного клубу "Авангард" (Краматорськ) Степана Чубенко, розстріляного під Донецьком 25 липня 2014 р. терористами з батальйону "Керч".

Степан навчався в Краматорської школи №12, захищав ворота юнацької команди "Авангард", мріяв стати професійним воротарем. Навесні 2014 р. разом з друзями брав участь у мітингах у Краматорську на підтримку цілісності України. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим. Під час окупації міста Степан зняв вивішений на площі "прапор ДНР", приніс додому і кинув його в туалеті, пояснивши матері, що це просто ганчірка.

На початку липня Степан поїхав до одного в Київ, а після визволення Краматорська почав збиратися додому. Виїхав зі столиці 23 липня поїздом, що йде через Донецьк. Там, у Донецьку, його і схопили терористи з батальйону "Керч", за однією з версій, за синьо-жовтої стрічки. 25 липня після страшних тортур розстріляли Степана в селищі Горбачево-Михайлівка під Донецьком.

Після зникнення сина мати поїхала на його пошуки в Донецьк. Зрештою добралася до самого "голови ДНР" Захарченко, який пообіцяв розшукати тіло сина. Незабаром матері прийшла звістка, що місце поховання знайдено. На ексгумації мати впізнала свого сина. Ще місяць пішов на експертизу ДНК, яка була проведена в Ростові-на-Дону і підтвердила, що останки належать Степану. Лише після цього тіло було відправлено в Краматорськ. Поховали Степана Чубенко 8 листопада 2014 р.

Слідство, проведене Краматорським міськвідділом ГУ МВС України в Донецькій області, з'ясувало, що організатором викрадення і вбивства Степана Чубенко був уродженець Донецька, командир батальйону "Керч" Вадим Погодін. У квітні 2015 р. його оголосили в розшук, а через три місяці - в міжнародний розшук. У березні 2017 р. Дзержинським міським судом Донецької області щодо Погодіна обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Тим часом сам вбивця ще у вересні 2014 р. втік з Донецька в Крим. Жив у Ялті без реєстрації. Мабуть, він був упевнений, що уникне покарання, і коли його 20 червня 2017 р. викликали в т. н. "міськвідділ поліції Ялти", спокійно туди з'явився. Там він був затриманий, оскільки опинився у базі даних Інтерполу. І РФ почала процедуру підготовки до екстрадиції Погодіна в Україну.

21 червня п. н. "Ялтинський міський суд задовольнив клопотання т. н. "прокурора Ялти" Юдіна і обрав Погодину "запобіжний захід у вигляді взяття під варту для забезпечення можливості його видачі в порядку, встановленому КПК РФ, правоохоронним органам України з моменту його затримання - терміном на 40 днів, до 30 липня 2017 р. включно". Якщо Погодін потрапить на територію, підконтрольну Україні, йому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Українська сторона підтвердила, що отримала офіційне повідомлення по лінії Інтерполу про затримання Погодіна. "Ми проінформували про його затримання ініціатора розшуку - Краматорський відділ Нацполиции в Донецькій області та Генеральної прокуратури", - повідомив прес-секретар Національної поліції України Ярослав Тракало. Також він зазначив, що, оскільки Погодіна затримали в окупованому Криму, то питання співпраці з російськими силовиками повинні вирішуватися на рівні Генпрокуратури.

Оскільки державні структури України не визнають рішень російських органів в окупованому Криму і не можуть співпрацювати з ними, то цілком можливо, що РФ скористається цим для того, щоб зірвати екстрадицію Погодіна і звинуватити в цьому Україну. Можливі й інші варіанти. 23 червня з'явилася інформація про те, що Погодину зараз терміново оформляють російський паспорт, щоб заднім числом заявити: Погодін - росіянин і тому видачі Україні не підлягає.

Втім, зараз Кремль намагається довести, що в Україні "йде громадянська війна, до якої росія не має ніякого відношення". Тому не виключено, що Погодін все ж не дочекається російського паспорта і буде екстрадований в Україну.

Але незалежно від того, як надійде Росія в даному конкретному випадку, сама історія з Погодіним вже стала прецедентом. Всі вбивці мирних українських громадян, які втекли на територію Росії чи в Крим, тепер будуть підозрювати, що їх можуть видати Україні. І навіть якщо Погодін уникне екстрадиції, інші учасники злочинів, скоєних у ОРДЛО, будуть боятися, що вони так легко не відбудуться.

Якщо ж Погодін буде екстрадований, то, звичайно, добре, що Україна зможе справедливо покарати вбивцю. Проте в тому не буде ніякої "доброї волі" або елементарної законності з боку Росії. Просто це буде означати, що в Кремлі вирішили послати ще більш чіткий сигнал усім тим, хто залишив поле бою": вистачить "відсиджуватися в тилу", пора повертатися на "громадянську війну".