Під крилом у Банкової. Чому КСУ не порадує Тимошенко і Ляшко

Згідно з Конституцією до складу Конституційного суду України (КСУ) входять 18 суддів. Президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ. 20 вересня Верховна Рада заповнила дві вакансії, що залишалися за її квотою.

Відбувалося це досить цікаво для тих, кому цікаві історії з закулісся. Після змін, внесених у Конституцію 2 червня 2016 р., добір кандидатів на посаду судді КСУ здійснюється на конкурсних засадах. У випадку з Верховною Радою конкурс полягає в тому, що будь-яка депутатська фракція чи група може запропонувати по одному кандидату на кожну вакансію, а потім парламент вибирає з них відкритим голосуванням по своєму смаку.

На дві вакансії були внесені чотири кандидатури: Ірина Завгородня і Наталія Якимчук від БПП, Олег Первомайський від "Народного фронту", Микола Короткевич від "Батьківщини". Коли наприкінці вечірнього засідання парламенту 20 вересня дійшла черга до розгляду питання про обрання відсутніх двох суддів КСУ, повинно було пройти обговорення кандидатів. Однак представники БПП і НФ взагалі не вважали за потрібне агітувати за своїх висуванців, а тільки закликали проголосувати "за", навіть не пояснюючи, за кого саме, хоча від цих двох фракцій було три кандидатури на дві вакансії. Кого підтримати, а кого провалити - про все це було домовлено ще до розгляду питання в залі.

У той же час виступили від "Батьківщини" Сергій Соболєв і Сергій Власенко красномовно розхвалювали висуванця своєї фракції Миколи Короткевича. Але це йому не допомогло - у ході рейтингового голосування він набрав лише 68 голосів. БПП майже одностайно, що взагалі-то велика рідкість, підтримав обох своїх выдвиженок і кандидата від НФ. А ось НФ підтримав власного протеже і одну з претенденток від БПП, тобто фактично виступив у ролі останньої відбірній інстанції. Вибір НФ упав на Ірину Завгородню, завдяки цьому вона отримала 223 голоси, а Наталія Якимчук - лише 121. Висуванець НФ Олег Первомайський набрав 238 голосів - більше всіх з четвірки кандидатів.

Після рейтингового голосування було проведено вирішальне - відразу по двох кандидатурах, які набрали найбільше число голосів. За призначення Ірини Завгородньої та Олега Первомайського суддями КСУ проголосували 230 депутатів. Правлячої коаліції БПП і НФ традиційно підсобили голосами групи "Воля народу" та "Відродження", а також невелика частина позафракційних. Решта фракції дали тільки три голоси. З одного боку, це говорить про те, що БПП і НФ сильно ризикували не отримати бажаного результату. На вазі був кожен голос. Але з іншого - тепер КСУ поповнився двома суддями, в чиїй надійності БПП і НФ впевнені.

Ірина Завгородня з січня 2011 р. працювала суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Олег Первомайський з вересня 2011 р. працював доцентом кафедри цивільного права на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка і за сумісництвом старшим науковим співробітником НДІ приватного права і підприємництва їм. академіка Ф. Бурчака Національної академії правових наук України.

Таким чином, тепер шістка суддів КСУ від Верховної Ради повністю укомплектована. І вся вона, що важливо, обрана після революції. 13 березня 2014 р. парламент шляхом таємного голосування призначив чотирьох суддів: Миколи Мельника, Сергія Саса, Ігоря Сліденко і Станіслава Шевчука. 21 лютого 2018 р. Станіслав Шевчук таємним голосуванням суддів КСУ обраний головою КСУ на трирічний термін. Взагалі ж, згідно з Конституцією, термін повноважень судді КСУ - дев'ять років без права бути призначеним повторно.

Шістка суддів КСУ від президента включає двох суддів, які були призначені ще Януковичем. Це Олександр Тупицький, призначений 14 березня 2013 р., і Олександр Касминин, призначений 17 вересня 2013 р. Причому Тупицький 15 березня 2018 р. таємним голосуванням суддів КСУ обраний заступником голови КСУ на трирічний термін. Це вагома посада: КСУ ділиться на два сенату по дев'ять суддів у кожному, і засіданнями першого сенату керує голова КСУ, а на засіданнях другого сенату головує заступник голови КСУ.

Петро Порошенко 26 січня 2016 р. призначив суддями КСУ Віктора Колесника та Володимира Мойсика, а 27 лютого 2018 р. - ще двох: Сергія Головатого та Василя Лемака. В останньому випадку президентові допомогла визначитися конкурсна комісія, яка запропонувала йому шість кандидатур у порядку пріоритетності (згідно з кількістю балів, набраних на конкурсі). Порошенко обрав тих, хто зайняв дві верхні рядки списку.

Нарешті, серед шістьох суддів КСУ, обраних з'їздом суддів України, четверо були обрані ще за часів Януковича: 16 вересня 2010 р. - Михайло Гультай, Михайло Запорожець та Наталія Шаптала (до закінчення строку їх повноважень залишилося менше року), від 22 лютого 2013 р. - Олександр Литвинов. Двоє обрані вже після революції: 13 листопада 2015 р. - Віктор Кривенко, 13 листопада 2017 р. - Віктор Городовенко.

Зараз, коли Верховна Рада повністю заповнила свою квоту, шестеро суддів КСУ від парламенту і четверо від Порошенка разом становлять більшість (10 із 18). Втім, у них є як мінімум чотири союзника з числа інших вісьмох суддів КСУ. Про це можна судити з того, що 28 лютого 2018 р. КСУ, коли в його складі було лише 14 суддів (Головатий і Лемак на той момент ще не принесли присягу і в засіданні не брали участь), визнав неконституційним горезвісний закон Колесніченка - Ківалова "Про засади державної мовної політики". Рішення КСУ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше 10 суддів КСУ.

26 квітня 2018 р. КСУ зробив ще одну добру справу - визнав неконституційним Закон "Про всеукраїнський референдум", який був прийнятий 6 листопада 2012 р., щоб створити Януковичу можливість протягнути через референдум нову конституцію в обхід Верховної Ради. В тому засіданні КСУ теж брали участь лише 14 суддів (відсутні Городовенко і Шаптала), тим не менш суд зміг прийняти правильне рішення.

Однак у будь-якому випадку голоси двох нових суддів КСУ не будуть зайвими. Зараз на розгляді суду знаходиться більше 40 конституційних подань. Серед них є і відверто реваншистські, наприклад, вимагають визнати неконституційними багато положень Закону "Про очищення влади", а також цілком Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки". Є в цьому списку й уявлення про скасування закону, який відкрив Юрію Луценку шлях до посади генпрокурора. Тепер більше шансів, що ці вистави будуть відхилені, а згадані закони залишаться в силі.

У той же час підвищується ймовірність визнання неконституційним мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. До того ж 22 травня ЄСПЛ визнав земельний мораторій в Україні порушенням прав людини, і 22 серпня це рішення набуло чинності. Якщо КСУ займе таку саму позицію, це могло б внести свіжий струмінь у виборчу кампанію. Як відомо, за скасування мораторію виступає Петро Порошенко, тоді як Юлія Тимошенко і Олег Ляшко категорично проти.