Операція "Наступник" по-українськи. Чи стане Разумков заміною Зеленському

Наперекір Банковій

Сам спікер підлив масла у вогонь своїм відеороликом, який викликав їдку критику в соцмережах. Записали його ще минулого року, коли не було снігу. Але випустив його Разумков тільки вранці 1 лютого, прикрасивши ним свою нову публічну сторінку в Facebook і приурочивши все це до початку п'ятої сесії нинішньої Верховної Ради. Назва ролика "Починаємо працювати!" здобула багато глузувань. На кшталт, а що, попередні чотири сесії парламент байдикував?

Утім, найбільшу загрозу на Банковій бачать не в саморекламі спікера, а в його самостійному політичному позиціонуванні, коли він публічно йде наперекір лінії Володимира Зеленського. Досить згадати, як він демонстративно заявляв про відмову підтримати Юрія Вітренка на посаду першого віцепрем'єра — міністра енергетики. Причому з такими заявами Разумов виступав перед обома спробами провести кандидатуру Вітренка через парламент. І обидві ці спроби — 17 грудня і 28 січня — провалилися.

Ще один показовий приклад — на брифінгу 1 лютого Разумков виступив проти референдуму по Криму і Донбасу, про необхідність якого напередодні заявив глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук. А вранці 2 лютого, відкриваючи п'яту сесію нинішньої Верховної Ради, спікер підкреслив, що депутатам необхідно сконцентрувати увагу на врегулюванні тарифної кризи, щоб захистити найменш захищені верстви населення.

Проблема 5%

Словом, Разумков свої амбіції демонструє різними способами. Але, крім амбіцій, потрібен ще й суспільний запит, який Разумков міг би задовольнити. Інакше кажучи, проблема Разумкова в тому, чи знайдуться хоча б 5% виборців, які захочуть проголосувати за нього на президентських виборах і за його партію на виборах Верховної Ради. Маються на увазі не стільки чергові вибори в 2024-му, скільки гіпотетичні позачергові через півроку-рік. Бо ролик Разумкова, судячи з усього, розрахований саме на це.

Питання стоїть саме про 5%, тому що саме такий прохідний бар'єр до парламенту для партій. Поки у політика рейтинг нижчий за 5%, він сам шукає спонсорів. І до своєї команди він може залучити хіба що якихось маргіналів. А коли рейтинг піднімається вище 5%, уже спонсори починають самі приходити до політика. І в його команду просяться більш-менш пристойні і/або відомі люди.

Реальних президентських рейтингів Разумкова ще ніхто не знає. Хоча незабаром, напевно, його вже будуть включати до списку потенційних кандидатів. Поки ж соцопитування кажуть, що понад чверть респондентів досі навіть не мають поняття про існування Дмитра Разумкова ні як політика, ні як державного діяча.

Хто може поставити на Разумкова

У Разумкова погані шанси попастися на електоральному полі Петра Порошенка, Віталія Кличка, Юлії Тимошенко. Як під час Помаранчевої революції, так і під час Революції гідності Разумков був на боці Антимайдану (хоча, звичайно, його роль не була особливо яскравою). З іншого боку, у Разумкова мало шансів відібрати частину електорату у ОПЗЖ. Пішовши в проросійську нішу, він напевно більше втратить, ніж набуде.

Тому єдиний варіант для нього — це перетягувати на себе електорат Зеленського. Точніше, навіть не перетягувати, а намагатися підібрати той електорат, який від Зеленського вже відвалився і буде відвалюватися надалі.

Звичайно, тут дуже велике значення матиме партійний статус Разумкова. Якщо він створить власний політпроєкт, за рамками партії "Слуга народу", то висока ймовірність того, що всі ці потуги завершаться скромними 2%. Бо за харизматичністю та іншим лідерським якостям Разумков, якщо чесно, здається абсолютно безперспективним.

Інша справа — якщо він зуміє перемогти у внутрішній конкуренції в партії "Слуга народу". Нагадаємо, що він очолював цю партію з травня по листопад 2019 р., саме він привів "слуг народу" до перемоги на парламентських виборах 21 липня 2019 р. Власне, саме за ці заслуги він і отримав крісло спікера.

Вибір між цими варіантами, зрозуміло, залежить не тільки від Разумкова, а й від Зеленського. Зараз в оточенні Зеленського немає єдиної думки, що робити з Разумковим. А є боротьба двох думок.

Одне угруповання — це ті люди на Банковій, які намертво пов'язані із Зеленським і не мають для себе ніяких політичних перспектив після нього. Звичайно, вони зацікавлені в тому, щоб будь-яким способом просунути Зеленського на другий термін. А на Разумкова дивляться як на перешкоду, яку бажано усунути або нейтралізувати, поки вона не перетворилася на дуже велику загрозу.

Друге угруповання — це та частина Зе-команди, яка, як і сам Разумков, планує політично вижити після того, як електоральна зірка Зеленського закотиться. І в міру падіння рейтингу нинішнього президента вони все більше замислюються над пошуком нового лідера. Зараз вони вмовляють Зеленського просто не чіпати Разумкова і не заважати йому розкручуватися — мовляв, це ж піде на користь іміджу і рейтингу всієї Зе-влади. А потім вони почнуть (не виключено, що вже почали) вмовляти Зеленського прийняти схему, коли Разумков стає його наступником.

У партії "Слуга народу" і її парламентській фракції ці настрої ще не переважають, але вже досить сильні. Слабкість кандидатури Разумкова компенсується тим, що ніякого більш сильного варіанту у партії немає. Причому не тільки серед членів парламентської фракції "слуг народу", а й серед членів Кабміну і голів ОДА ніхто не тягне на роль наступника Зеленського.

Різні джерела стверджують, що у Разумкова вже з'явився свій штаб і своя піар-команда. І що всю цю розкіш забезпечують структури Ріната Ахметова. Але тут важливо підкреслити одну деталь. Поки що йдеться про фінансування тільки тіньового офісу в Києві з невеликим штатом. Про створення розгалуженої регіональної мережі питання ще не стоїть. А без цього будь-які самостійні амбіції — хоч президентські, хоч парламентські — залишаються порожніми.

Тому зараз амбіції Разумкова виглядають як добре упакований товар, який навіть вже почав рекламуватися. Але, як і раніше, сумнівно, чи куплять це люди.