Помпео на дроті. Чому в Оман, пане Зеленський?
Пташка на хвості принесла звістку, що у Вашингтоні чимало здивовані і навіть стурбовані рухами тіла першої особи України - поїздкою Володимира Зеленського в Оман. Принаймні про це каже дипломат і екс-заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв. В ефірі "Прямого" Єлісєєв сказав, що розвідка США була "збита з пантелику", його "американські колеги були трохи спантеличені цим візитом", а "однією з мотивацій дзвінка держсекретаря Помпео президенту, як він тоді перебував в Омані, було навіть просто з'ясувати, що він там робить". Брехня все, він-то на Петра Порошенко працював, скажете ви. Так, працював. Так, пильну увагу попередньої влади до дій нової, яка обіцяла бути в сто крат краще, є.
І все ж. Все це не виключає того, що в окрузі Колумбія насправді виникли питання до президента країни, що є одним з ключових партнерів США поза НАТО. Тому навряд чи на Банковій не знали про ліквідацію генерала Касема Сулеймані і гарантованої ескалації в регіоні. І це без урахування того, що в Ємені, який сусід Оману, боротьба між іранськими проксі і очолюваної Саудівською Аравією коаліцією не вщухає. Так і в Ормузькій протоці неспокійно раніше. Тому-то в США, дуже пильно стежать за ситуацією в регіоні, і спантеличені перебуванням там Володимира Зеленського. Тим більше, що його прес-служба заявила, що це не відпочинок, а робота.
Думка не нова, але все ж варто її ще раз озвучити: так, поїхав Зеленський відпочити. Нерозумно заперечувати, що втомився. Робота нервова все-таки. Поїхав - ну й гаразд. Тим більше і гроші є, бізнес успішний. Питання в тому, навіщо, власне, було перетворювати відпустку в робочий візит. Чи Не з тієї причини, що в ОПУ побоювалися "відповіді" за відпочинок Порошенко на Мальдівах, що коштував йому чималої частини рейтингу і (з деякою натяжкою) президентського крісла? Такий же за масштабами і з тим же кількістю кварталовского гумору? Чи Не тому, що деякі, наприклад "слуга" Олександр Дубинський, писали, що президент воюючої країни не має морального права летіти на Мальдіви?
Так і Зеленський ж, начебто, не Порошенко? На цьому, серед іншого, будувалася його виборча кампанія. І миротворець, знову ж таки. Загалом, Al Bustan Palace Ritz-Carlton Hotel Зеленському пробачили б у підсумку. Так, пригадували б і пригадували, власне, Мальдіви ті, кого на нинішній Банковій іменують "порохоботами". Ну, погуділи б. Але значно тихіше, ніж зараз - після непотрібної зовсім спроби вберегти гаранта від відповідної критики.
Безумовно, подія, що додало фарб цьому поясненню турне в Оман, в Офісі президента навряд чи могли передбачити. Хто б міг подумати, що в Ірані, чийого куратора "ихтамнетов" американський безпілотник ліквідував кількома днями раніше, будуть стріляти по пасажирському літаку, правда? Без жартів. Які вже тут жарти... Проте все це не знімає запитань до президента і його команді, як і підозр і домислів, які будуються навколо польотів передбачуваного бізнес-джета Віктора Медведчука в Мускат і Москву та місця перебування президента 8 січня. Немає в принципі ясності, чим конкретно глава держави був зайнятий період після того, як стало відомо про катастрофі "Боїнга" компанії МАУ.
Хоча цю ясність міг забезпечити сам Зеленський. Просто уявімо: президент на свята вирушає відпочивати з сім'єю в горезвісний готель в Омані. Трохи тривожно із-за можливої критики і згадок Мальдів, але Банкова вирішує слідувати головному правилу піару - не приховувати негатив, а намагатися його викрутити вигідну для себе площину. Тобто в ОПУ не шукають гарячково, з ким би сфабрикувати робочу зустріч, а підтверджують: так, президент відпочиває з сім'єю в Омані. Втомився і все таке.
І тут Іран збиває український літак. Як варто було б вчинити? Не писати "страшно", а раз вже Зеленський любить такий "ламповий" (ближче до народу) формат, то як можна швидше "запив" в соцмережах термінове відеозвернення, зняте на телефон у номері або лобі готелю. Ось так відразу на ходу: "Як ви знаєте, я в Омані, але трапилася жахлива трагедія. Я вже пакую валізи, за мною вилітає президентський борт, і я миттю додому. Всі відомства активізувалися, дипломати спілкуються з Тегераном і т. д". Президент чітко показує, що тримає руку на пульсі. Прилітає в "Бориспіль", зустрічається, знову-таки на ходу, в рамках короткого брифінгу з журналістами, розповідає, що відомо і що в принципі може розповісти на даний момент і їде в офіс. Всі.
Що ми побачили замість цього? Володимир Зеленський у соцмережах відреагував швидко. Але, ясна річ, що без відеозвернення, оскільки стараннями прес-служби його відпочинок, то візит перетворився в гарячий пиріжок з фотожабами. Фактично президента візуально немає... І чотири посади протягом дня, не враховуючи графічних промахів зі свічкою на обкладинках у Facebook президента і його спікера, цього не скасовують.
У Київ Зеленський повернувся майже через добу незрозуміло як. Точніше, зрозуміло, яким чином - на чартері, але як і раніше незрозуміло, чому чартером-то. Чому не президентським літаком, який повинен у разі необхідності через півтори години бути в повітрі? Порахуємо: 90 хвилин на виліт, близько трьох годин на політ, годину на передполітну підготовку, ще три години на політ. Загальна: 8,5-9 годин - і президент вдома.
Якщо навіть взяти точкою відліку перший пост у Facebook, то до трьох-чотирьох годин дня Зеленський був би в Україні. Але він чомусь, за даними ЗМІ, повернувся 9 січня о 2:37. Дуже оперативно - менше ніж через годину - вже розпочалася робоча нарада на Банковій. Але чим президент займався минулу добу? Чутки про відвідини Москви перед тим, як чартер сів у "Жулянах", взагалі ігноруються. Ясна річ, що президент, ОПУ, МЗС та інші відомства в милі: нарада за нарадою, міжнародні дзвінки. Але питання тривалого повернення додому залишається актуальним, особливо, якщо мова йде про своєрідний транзит через столицю держави-агресора.
Банкова робить те, що вона робить. Зробила надпил на суку і не змогла вчасно відкласти ножівку. Перша кризова ситуація такого масштабу у всій красі явила проблеми в організації роботи. Як результат - шквал критики не вщухає одразу за кількома напрямками: незрозумілий формат поїздки, спосіб повернення, надмірна обережність у реагуванні на факт аварії літака, поки партнери сиплють прямими звинуваченнями на адресу Тегерана. І ці ж партнери прямо запитують: "Містер президент, якщо дозволите, а що це у вас за дивна поїздка в Оман була? Ваша прес-служба говорить, що робоча, а не відпочинок. Хто ж дав маху, власне кажучи?".
На виході виходить, що одна комунікаційна якщо помилка не призвела, то зумовила подальші "медиаямы" та складності в діалозі з ключовим союзником. І адже біда не тільки в тому, що Вашингтон був здивований такою поведінкою. Біда в тому, що це ще одна цеглинка, формує в цілому ставлення і уявлення про нинішнього президента України та його оточення, про їхній професіоналізм і здатність вирішувати дійсно серйозні проблеми. Причому в першу чергу мова про подання не для електорату, а для іноземних колег і партнерів - тобто, власне, тих, хто робить міжнародну політику. Все фіксується. Що важливо, тому як війна на Донбасі не завершилася, а Крим все ще окупований.
