Чому українці не вірять в судову реформу
За даними опитування, проведеного GfK Ukraine спільно з соціологічною групою Q&Q Research в рамках соціальної ініціативи "Контроль ефективності реформ", лише 19% населення вважає, що достатньо поінформоване про мету та хід судової реформи. Решта 81% не знають про неї нічого або погано поінформовані.
Як відзначає директор по роботі з клієнтами Q&Q Research Юлія Слєсаренко, у суспільстві був запит на судову реформу, однак воно досі не знає про зміни, які відбуваються в цьому напрямку. Між тим, каже експерт, ця реформа надзвичайно важлива, адже у її центрі стоять права людини та правову державу як таку. Кулуарний характер реформ і відсутність широкого обговорення її положень з суспільством привели до того, що лише кожен четвертий житель країни підтримує зміни, які держава початок у судовій гілці влади. Навіть більше: за словами експертів, 46% населення вважає, що ситуація в судовій системі стала ще гірше, ніж до Революції гідності. Аналогічна ситуація з пенсійною реформою і приватизацією держпідприємств. Їх підтримують 23 і 17% відповідно.
Інші реформи, які проходять в країні, респонденти оцінили не так песимістично. Так, наприклад, у трійці реформ, які користуються найвищою підтримкою населення України, - початок масштабного ремонту доріг (62% респондентів), децентралізація влади і створення об'єднаних громад (41%), а також реформа армії (37%).
Примітно, що в більшості випадків підтримка реформи прямо залежить від інформованості населення: чим більше респондент знає про засади змін, тим частіше він їх підтримує. "Головна причина надзвичайно низької підтримки реформ у тому, що їх проводили фактично без діалогу з суспільством. Формально поінформували, що реформи відбудуться, але, як свідчать результати опитування, українці не розуміють суті", - зазначає Слєсаренко.
Так, виходячи з даних опитування, лише третина українців вважають, що в Україні частково чи повністю реалізоване право на справедливий суд. 61% впевнені: домогтися справедливого суду в Україні практично неможливо. Старший дослідник відділу соціально-політичних досліджень GfK Ukraine Тетяна Костюченко зауважує, що однією з причин такої недовіри до реформи судової системи може бути і відсутність реальних результатів при розслідуванні гучних справ. "У пресі багато говорять про корупційні справи, але за фактом нікого не карають", - говорить експерт.
Відсутність комунікації між владою та пересічним громадянином призводить до того, що українці скептично ставляться не тільки до вже діючих судам, але і до новоствореним. Так, наприклад, старим нереформованим судам у своєму місті чи районі не довіряють 56% респондентів. І стільки ж українців не схильні довіряти Верховному суду, хоча оновлений склад суду сформований за участю Громадської ради доброчесності, так і працювати він почав всього півроку тому - у грудні 2017-го. Експерти підкреслюють: одна з причин низького рівня довіри до судової системи криється ще й у тому, що лише кожен п'ятий українець вважає суди (від місцевих до Конституційного) незалежними від влади.
"Щоб населення підтримувало реформи, необхідна ефективна комунікація, а її не вистачає", - зазначає Слєсаренко. У той же час експерти говорять, що створення інформаційного шуму навколо реформ справі не допоможе - потрібно працювати з різними групами українців і доносити до них інформацію по різних каналах. "Наприклад, використовувати YouTube-канали, соцмережі, залучати блогерів та лідерів громадських думок", - вважає Костюченко. Тим більше що саме молодь з найбільшим ентузіазмом ставиться до реформ.
Втім, навіть при наявності ефективних каналів комунікації не можна змусити повірити в успіх реформи, якщо в комунікаторів проблеми з ідеями і смислами. "Україну часто порівнюють з Польщею початку 1990-х, але є істотна різниця. У Польщі товариство поставили перед фактом, пропустивши через "шокову терапію". У той же час в Україні реформи затягують, і чим довше триватиме цей процес, тим довше доведеться чекати результатів і тим нижче буде підтримка населення", - впевнена Слєсаренко. Судячи з даних опитування, ініціаторам реформи потрібно терміново з'ясувати, на якому етапі впровадження змін стався збій і суспільство опинилося за бортом реформаторської човни. Інакше одна з найважливіших системних реформ - судова - ризикує опинитися дискредитованою, ледве встигнувши стартувати.
