Україна - не Німеччина. 5 секретів, які українці не хочуть знати

Закономірно виникає питання, за рахунок чого німцям вдається досягати таких видатних успіхів? І чи може наша Батьківщина змучена перманентними реформами чого повчитися у прагматичних німців?

Deutsche Bank навіть провів спеціальне дослідження, щоб розібратися, що ж допомагає Німеччини домагатися економічних успіхів? Перебравши в німецьку економіку, розібравшись зі стилем життя німців, економісти Deutsche Bank виділили 5 факторів, які дозволяють Німеччині настільки впевнено почувати себе в сучасному світі.

По-перше, жорстка монетарна політика. Зокрема, вкрай жорстка бюджетна і фінансова політика уряду Німеччини, прагнення до твердої валюти і низькою державної заборгованості. Німецькі традиції зіграли тут німцям на руку. Німецька марка з моменту її введення в 1948 році була особливо жорсткою грошовою одиницею і користувалася заслуженою славою і авторитетом у світі. Німеччина, на відміну від Франції та інших європейських країн, під час криз не вдавалася до девальвації, щоб зробити німецькі підприємства більш конкурентоспроможними. Навпаки, бізнес нерідко страждав від жорсткої політики Бундесбанку. Однак це привчило німецькі підприємства підвищувати якість експортних товарів і прагнути до лідерства на світовому ринку самостійно. Тому в нинішніх умовах низьких ставок в єврозоні німецькі підприємства відчувають себе більш ніж комфортно.

По-друге, на руку німцям такий специфічний продукт, як соціальна ринкова економіка. Здавалося б, чого вже тут нового? Адже це характерна для всієї Європи модель? Виявляється, немає. З часів канцлерства в 60-х роках християнського демократа Людвіга Ерхарда завдання соціальної ринкової економіки в Німеччині полягає в тому, щоб забезпечити як можна більшій кількості жителів країни можливості для роботи і споживання. Іншими словами, держава створює максимум стимулів для того, щоб німці працювали, заробляли, накопичували і витрачали гроші. Німець - це працьовитий, але при цьому грамотний громадянин, який знає, як заробити і розпорядитися своїми грошима, а не просто їх отримати від держави.

По-третє, відчувати себе у формі в самих складних економічних ситуаціях німцям дозволяє інноваційність бізнесу. Що мається на увазі? У Німеччині виникла унікальна, на думку авторів дослідження, структура бізнесу. Її ключова особливість - домінування середніх фірм, серед яких особливу роль відіграють сімейні підприємства. Хоча, треба сказати, що при цьому Німеччина, аж ніяк не чужа і великому бізнесу. Показово, що і середні, і великі підприємства націлені на світовий ринок, змушує їх неухильно займатися інноваціями, які, в свою чергу, забезпечують їм глобальне лідерство в своїх сегментах.

По-четверте, ефективна соціальна система одним з ключових секретів успіху. В основі її розгалужена і добре функціонуюча система соціального страхування. Вона дозволяє згладжувати негативні ефекти глобальної конкуренції, якої Німеччина з її відкритою економікою піддається особливо сильно. Для німецької системи характерне прагнення роботодавців і працівників домовиться про взаємовигідних умовах роботи. Як відзначають дослідники, з одного боку, бізнес вносить значний внесок у фінансування соціальної системи, з іншого, профспілки, у свою чергу, не висувають надмірних вимог і не підривають, таким чином, міжнародну цінову конкурентоспроможність німецьких фірм.

Ну і нарешті, в-п'ятих, німці грають "у довгу". Саме довгострокова орієнтація, на думку авторів дослідження, становить яскраво виражену національну рису німців і саме вона найважливіший фактор успіху Німеччини. У чому вона проявляється? В першу чергу в готовності німців, як підприємців, так і простих обивателів, відмовлятися від негайного винагороди на користь перспективи. Іншими словами, німець вважатиме за краще журавля в небі, синицю в руках. З точки зору експертів Deutsche Bank висока норма заощаджень, низький рівень боргів населення, підприємств і навіть держави, позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, помірні темпи інфляції, пріоритет довгострокових бізнес-стратегій, підвищена увага до освіти й охорони навколишнього середовища - все це можна вважати результатом націленості жителів Німеччини не на швидкий успіх, а на сталий розвиток.

Рідні пенати

Прочитання матеріалу наводить на певні думки про українській економіці та вплив національних традицій на досягнення успіху. Як це ні дивно, але спостереження за українською дійсністю дозволяють впевнено сказати про те, що українці практично повна протилежність німцям, у всякому разі, з тих п'яти пунктів, які взялися аналізувати експерти Deutsche Bank.

По-перше, "тверді гроші" і жорстка монетарна політика ніколи не була пріоритетом української влади. Позбувшись від опіки Москви і отримавши доступ до свого "національного" грошового верстата, українська влада взялися за друкування грошей настільки старанно, що зупинити їх періодично вдається тільки Міжнародному валютному фонду, але як правило ненадовго. Девальвація гривні - це головний інструмент, за допомогою якого українська влада бореться з кризою, стимулюють експортерів і намагаються перетворити негативний торгівельний баланс позитивний, часом це виходить, але ненадовго. Потім, все повертається на круги своя.

По-друге, соціальна ринкова економіка є і в Україні (більше того, в Конституції прописано, що Україна - це соціальна держава), але от з лібералізмом в нашій країні не склалося, більш того, його не люблять. І якщо в Німеччині соціальна ринкова економіка заточена на те, щоб як можна більше людей більше працювало, то в Україні, навпаки. Все зроблено для того, щоб не працював по можливості ніхто. Наявність більше 20 мільйонів пільговиків і 12 мільйонів пенсіонерів говорять самі за себе. Дивно, що взагалі знаходяться ті, хто легально працює, тому що тільки у вигляді прямих податків доводиться віддавати державі 41,5% заробленого. Втім, на думку українських фіскалів, податки в Україні невеликі, тому треба підвищувати. Не дивно, що при таких підходах українці не поспішають легально працевлаштуватися, зате ласі на всякого роду припрацювання та невраховані державою доходи.

Що стосується "третього" німецького пункту, а саме інноваційності, то ситуація в Україні досить таки суперечлива. З одного боку, в тому, що стосується інновацій як економічної політики, то вони відсутні як такі - держава усіма силами підтримує різноманітні застарілі галузі і виробництва, оскільки, мовляв, не можна допустити їх загибелі. З іншого боку, яких тільки схем та інновацій не придумують український бізнес і маленькі українці, щоб сховатися від недремного ока державного контролю. І судячи з того, що вже більше половини вітчизняної економіки працює "в тіні", "інноваційні" схеми процвітають і дуже навіть непогано. Хоча, звичайно, це не зовсім ті "інновації", за рахунок яких Німеччина тримається в світових лідерах, але, це вже як кажуть, хто на що вчився...

"Четверта" складової німецького успіху, а саме ефективна система соціального страхування, то в Україні вона є, але надзвичайно специфічна. Особливість української системи в тому, що вона дозволяє отримувати мінімальні "бонуси" незалежно від особистого внеску. Що ясна річ, геть вбиває бажання працювати легально і тим більше платити податки, які потім перерозподіляються незалежно від трудового вкладу на користь більш спритних співвітчизників.

Ну і нарешті, ніякого бажання грати "в довгу" у українців немає. Непрогнозована політика держави, відсутність "твердих" грошей, табуни пільговиків, роблять успішною лише короткострокову економічну стратегію. Синиця в руці, для українця привабливіше самого неперевершеного журавля в небі. Висновок виходить безсторонній, адже якщо німці завдяки своїм якостям німці - нація лідер, то українці - навпаки. І винна в цьому далеко не корупція і злі олігархи, а ставлення до грошей, праці і часу. Поки живе віра в можливість отримати щось з нічого (знаменита халява), перетворити Україну на Німеччину не вийде.