Працювати до смерті. Чому в українців європейські пенсії з'являться через 20 років
У наступному році, за словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, на погашення дефіциту Пенсійного фонду планують виділити 160 млрд гривень. Очікується також, що надходження в ПФ зростуть за рахунок підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Це в свою чергу дозволить підняти мінімальні пенсії на 300 гривень.
Між тим з 12,5 млн українських пенсіонерів мінімальну пенсію отримують 7,5 млн. З грудня вона буде становити 1247 гривень або 48 доларів за поточним курсом НБУ, що навіть менше офіційного прожиткового мінімуму.
Бездонний фонд
В Україні пенсіонери, з одного боку, бажаний електорат для будь-якої політичної сили. З іншого боку , ситуація з дефіцитом ПФ зайшла занадто далеко і вимагає негайного вирішення. Звучать розмови про підняття пенсійного віку та необхідного страхового стажу, про запровадження накопичувальної системи, про скасування пенсійних привілеїв. Однак, судячи з усього, у політичного класу немає чіткого плану.
В Україні діє солідарна пенсійна система, тобто внески, сплачені працівниками, забезпечують пенсію нинішнім пенсіонерам. Виплати конкретній людині залежать від того, як довго і з якої зарплати він сплачував Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Тобто якщо працівник працевлаштувався на мінімалку, а решту суми отримував у конверті, то на більшу пенсію розраховувати не зможе. Те ж саме стосується багатьох дрібних підприємців, що працюють за спрощеною системою оподаткування.
Для отримання пенсії необхідний трудовий стаж до 30 років для жінок та 35 для чоловіків. Щоб претендувати на мінімальну пенсію, досить накопичити 15 років так званого страхового стажу. У страховий стаж також вноситься період догляду за дитиною до 3 років, дитиною-інвалідом, інвалідом першої групи. Включається і той час, коли громадянин перебував на обліку в службі зайнятості чи служив в армії. За ці періоди ПФ отримує гроші з державного бюджету.
Збій в системі
Здавалося б, це логічна і справедлива система, але в українських реаліях вона перестала працювати. У цьому році близько чверті держбюджету пішло на пенсії, Україна витрачає на виплати літнім людям до 17% ВВП. Це абсолютний світовий рекорд. На другому місці Італія, вона витрачає більше 13% ВВП на пенсії, третя - Франція з 12%. Обидві країни мають набагато більш високий рівень розвитку економіки, ніж Україна, але схожі проблеми - зарегульованість економіки, величезна податкове навантаження, і проблеми з фінансуванням пенсійних виплат. Як правило, для європейських країн, де пенсіонери живуть на порядок краще, на пенсії витрачається близько 10% ВВП. Перевищення цього рівня, прийнято вважати небезпечним сигналом. Як мінімум, приводом для міністерства фінансів задуматися про пенсійну реформу, підвищення віку виходу на пенсію або пошуку додаткових джерел доходів для забезпечення пенсійних виплат.
Так, дійсно, рівень матеріального забезпечення європейських пенсіонерів на кілька порядків вище, ніж в Україні, але вся справа в тому, що економіки європейських країн мають більш високий рівень ВВП на душу населення. Навіть у країн Східної Європи він у 8-9 разів вище, ніж в Україні. Крім того, податкова система в цих країнах влаштована так, що не платити податки дуже складно, а пенсійні внески сплачує сам працівник, а не роботодавець. Останній виступає тільки в якості податкового агента, іншими словами забезпечує правильний розрахунок і перерахування податків державі.
Міністр соцполітики Андрій Рева каже, що в нашій країні 26 млн працездатних громадян, з яких працюють лише 16 млн, а безробітними є ще 2 млн. При цьому єдиний соціальний внесок сплачують лише 10 млн осіб.
Куди ж зникли з економіки 8 млн українських громадян? Частина поїхала працювати за кордон, частина займається фрілансом, але більшість - працевлаштовані неофіційно. Це одна з причин бюджетної діри під назвою ПФ.
Ще одна причина різкого зростання дефіциту ПФ - зниження ставки ЄСВ до 22%. Передбачалося, що підприємці почнуть платити "білі" зарплати, але на практиці бізнес і наймані працівники не відмовилися від конвертів. Щоб трохи виправити цю ситуацію, уряд вирішив підняти мінімальну зарплату. Якщо в цьому році роботодавець платив податки з 1450 гривень, то в 2017 - заплатить з 3200 гривень. Іншими словами, мінімальний соціальний внесок складе 704 гривні на одного працівника. Частково це дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду.
При цьому в Україні збільшується кількість людей, які відпрацювали все життя, але залишилися без пенсій. Із-за війни пропала частина архівів, тому багато переселенці не можуть підтвердити страховий стаж. Адже електронна база даних ведеться лише з 2000 року, там є вся інформація - ПІБ, ідентифікаційний код, місця роботи та внески, але дані за 90-ті роки в окупованих містах просто зникли. Тому замість заслужених пенсій деякі переселенці отримують державну допомогу 339 гривень і доплату з бюджету - всього 949 гривень. Для того, щоб її оформити чоловікові потрібно досягти 63 років, а жінці - 60,5 років.
Непопулярні заходи
Один із способів скоротити дефіцит ПФ - зменшити кількість тих, хто має право на пенсії. Тобто підвищувати пенсійний вік, трудовий і страховий стаж. Раніше про таку можливість заявляв міністр фінансів Олександр Данилюк. Подібні шляху не користуються широкою підтримкою, і більшість політиків визнає, що це крайня міра, якою вони сподіваються уникнути.
По-перше, тривалість життя в Україні дуже мала. Директор Інституту демографії і соціальних досліджень Елла Лібанова каже, що 40% українських чоловіків вже зараз не доживають до 60 років, а значить після підвищення пенсійного віку багато будуть працювати до самої смерті.
По-друге, багатьом людям складно знайти роботу не те що після 60, але навіть після 40. Фактично працівникам залишаються або висококваліфіковані позиції, де складно знайти заміну літнього співробітникові, або некваліфікована робота за маленькі гроші. Більшість вакансій рясніють різноманітними "до 35" та "робота в молодій команді". Тобто навіть якщо люди старшого віку продовжать працювати, заможніше вони не стануть і великих внесків не заплатять.
Давно ведуться розмови про накопичувальній пенсійній системі чи в українських реаліях - про дворівневою, тому що необхідно зберегти солідарну для тих, хто вже вийшов на пенсію або скоро збирається. Накопичувальна система передбачає, що громадяни будуть самостійно вносити гроші, з яких надалі буде виплачуватися пенсія. Спершу пропонують зробити ставку 2%, через п'ять років - у 7%. Торкнеться це тих, хто молодше 35 років, інші можуть приєднатися за власним бажанням.
Гроші кожного платника податків будуть зберігатися на персональному рахунку, і в цьому є певні плюси. Наприклад, якщо людина померла, не встигнувши витратити свої заощадження, вони можуть перейти до родичів у спадок. Він також може вимагати суму раніше - для лікування важкої хвороби. А при бажанні вправі відкладати на свій рахунок не 7%, а, наприклад, 15%, щоб отримати більшу пенсію.
Але є у накопичувальної системи і мінуси. По-перше, при збереженні солідарної системи мова йде просто про введення додаткового податку. По-друге, у людей немає довіри до держави та державних фондів і вже тим більше - до приватних. Виникає закономірне питання: якщо це моя майбутня пенсія, то чому я повинен зберігати її у вас? Чи Не краще самостійно обрати банк або купить долари? Міністр соцполітики Андрій Рева в недавньому інтерв'ю порівняв накопичувальну частину пенсії з сберкнижками в СРСР. Українці надто добре пам'ятають, що трапилося зі сберкнижками. Так що Андрій Рева визнає, що накопичувальна система дасть результат в кращому разі років через 20, а проблему з пенсіями треба вирішувати вже зараз.
МВФ пропонує ще один спосіб зменшити дефіцит Пенсійного фонду - позбавити пенсіонерів привілеїв. Крім тих 7,5 млн, які отримують мінімальну пенсію, є також 25% пенсіонерів, які вийшли на пенсію раніше або мають додаткові виплати. В основному привілеї пов'язані з соціальним статусом, шкідливістю умов праці або вислугою років.
Уряд вже скоротило на 40% перелік професій, які дозволяли стати пенсіонером в більш молодому віці. За даними Держстату, на роботах з шкідливими умовами зайнято більше 1 млн осіб з 16 млн працюючих. Це приблизно 6%, що насправді дуже багато. Кількість тих, хто має право вийти на пенсію за віком на пільгових умовах складає близько 409 тисяч осіб.
Через скорочення списків 128 тисяч чоловік втратили свої пільги. Зі списку викреслили керівників та їх заступників, а також тих, хто числиться на підприємстві, проте з шкідливими умовами не стикається - наприклад, інженерів. Проте зникли зі списку і багато категорії шахтарів та гірничорятувальників у вугільній галузі, працівників атомної енергетики. Крім того, що це непопулярний захід, так ще й недостатня.
Інші шляхи
Брак грошей на пенсії безпосередньо пов'язана з небажанням бізнесу і найманих працівників платити податки, в тому числі, вносити ЄСВ зі всієї суми зарплати. Надії на те, що після зниження ставки ЄСВ всі стануть чесними не виправдалися. Залишається більш жорсткий шлях - перевірки, штрафи, збільшення відповідальності для роботодавця за неофіційне працевлаштування. Гіпотетично, виведення економіки з тіні дозволить ліквідувати дефіцит ПФ і навіть підвищити соціальні виплати. Причому результат вдасться отримати набагато швидше, ніж у разі введення накопичувальної системи або зниження кількості пенсіонерів-пільговиків. Втім, у жорсткого контролю є свої "темні" сторони - зловживання державних контролерів і зростання безробіття.
Що ж стосується довготривалих заходів, наприклад, підвищення пенсійного віку, то тут необхідно враховувати українські реалії. В європейських країнах пенсійний вік вищий, тому що люди живуть довше і якісніше - хороша медицина, нормальне харчування і упевненість у завтрашньому дні дозволяють їм довше залишатися на ринку праці.
