Помилка православного. Чому Сурков повинен настукати Новинському по голові за російську мову
На тлі європейських дебатів навколо нового українського закону про освіту екс-"регіонали" з "Оппоблока" вирішили знову спробувати розіграти карту порушення прав російськомовного населення. Роль захисника російськомовних в цей раз на себе приміряв в недавньому минулому громадянин країни-агресора, а тепер головний захисник московського православ'я в Україні Вадим Новинський.
У Страсбурзі, де проходить сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій європейські парламентарії висловлюють занепокоєність долею угорської меншини в Україні, Новинський і вставив свої російськомовні п'ять копійок. За його словами, погана київська влада посварила Україну з багатьма країнами-сусідами — з Польщею, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Молдовою, але всі чомусь мовчать" про приниженому і образу "величезній кількості російськомовного населення", дискриминируемого цим законом.
При цьому громадянин Новинський послався на дані перепису населення 16-річної давності, мовляв, в Україні аж 8 млн задискриминированных росіян. Після чого, ні на що вже не посилаючись, повторив стару мантру про те, що більше половини українців в побуті розмовляють виключно за допомогою "великого і могутнього". У завершенні православний олігарх висловився словами Торіна Дубощита "цього терпіти не можна" зі знаменитої толкиновской фентезі, пообіцявши всіма силами боротися за скасування закону.
Власне, колишні "регіонали" піднімають на щит питання російської мови вже не в перший раз. Точніше, намагаються підняти. У квітні цього року агітнамету "Оппоблока" із закликами захистити російську мову наробили багато медійного шуму, але дуже ненадовго, так і шум цей скоріше був шумом обурення, ніж згоди.
Тим не менш, чим ближче до виборів 2019 р., тим тема російської мови буде підніматися все частіше і не тільки "Оппоблоком". Вже зараз останки Партії регіонів домагаються прихильності і підтримки Москви, демонструючи свою відданість ідеї "русского мира", однак сподіватися на занадто великий успіх цієї затії проросійським силам навряд чи доводиться.
Зараз спекулювати на мовному питанні у екс-"регіоналів" виходить далеко не так успішно, як це було в постпомаранчеве десятиліття з 2004-го по 2014-й, чому є ряд об'єктивних причин.
По-перше, окупувавши Крим і найбільш густонаселену частина Донбасу, Путін грунтовно підрізав електоральну базу свою політичну агентуру, надовго висмикнувши з політичного процесу щось близько 6-7 млн російськомовних виборців. Причому це були найпалкіші й активні прихильники "русского мира". Так що у полум'яних промов Новинського стало набагато менше слухачів, і ще менше тих, хто готовий конвертувати почуте в якісь політичні дії.
Що стосується апелювання до результатів перепису 2001 р., то тут Вадим Владиславович виглядає і зовсім смішно. Навіть не враховуючи події останніх років, результати перепису 16-річної давності, нехай вона і залишається останньою в історії незалежної України, категорично некоректно використовувати сьогодні. Як мінімум тому, що за цей час населення країни скоротилося на кілька мільйонів зважаючи природного убутку, а в умовах незалежності виросло ціле покоління нових громадян.
По-друге, не можна не помітити, що в результаті війни з Росією та окупації частини країни відношення того російськомовного населення, яке Новинський кинувся захищати, до мовного питання помітно змінилося. Багато хто, побачивши, а то і відчув на своїй шкурі, якими методами Путін захищає в Україні носіїв мови Пушкіна і Достоєвського, вирішили, що краще раз і назавжди забути "великий і могутній" і ніколи більше про нього не говорити, ніж стати об'єктом такого захисту. Як виявилося, з такими захисниками, як Путін, російської мови та дискриминаторов не потрібно.
Інша частина української "вати" своїм русофільським поглядам не змінила, але пішла в підпілля за принципом "як би чого не вийшло", так що очікувати від них відгуку на мовні ініціативи "оппоблоковцев" не доводиться.
Ще одна частина, та, що живе ближче до лінії фронту, може, і не проти вимагати для російської мови якихось особливих статусів, але побоюється, що вибір у неї буде в такому випадку небагатий — небудь лояльність до української держави, або всім містом під владу ДНР або ЛНР. Останнє ж у зв'язку невизнаним статусом "молодих республік" і там панує право сильного трохи непрактично і незручно. Краще вже якось змиритися з існуванням "мови". Тим більше що бандерівська "київська хунта" на право російськомовних громадян спілкуватись і думати на мові сусідньої країни не особливо і претендує, навіть переважно російськомовні телеканали не надто наполегливо українізує. Загалом, носіям російськомовної щелепи в Україні живеться всяко краще, ніж на відвойованої у хунти території.
Ну і, нарешті, третє і найголовніше. Головний спонсор всіх захисників російської мови в Україні — Кремль — зараз у цих самих захисників не дуже потребує. Головний спеціаліст Кремля щодо українського питання Владислав Сурков дуже недурний чоловік і все вищевикладене чудово розуміє, а тому вкрай малоймовірно, що він буде "хитати" Україну старим добрим мовним питанням, тому що тепер це неефективно. Більш того, активізація проросійських сил навколо статусу російської мови може зробити рівно протилежний ефект — Україна у боротьбі з черговий мовний експансією консолідується. А це те, чого Кремлю хочеться менше всього.
Схоже, сьогодні Кремль робить ставку в Україні не на конфлікт російськомовних з україномовними, а на боротьбу радикальних націоналістів з націонал-популістичного опозиції з раціональними націоналістами на чолі з президентом Петром Порошенком і її партнерами з "Народного фронту". Що б там не говорили про главу держави його опоненти, а Порошенко (може, і не по своїй волі, а в силу обставин) виявився найбільш націоналістичним президентом у всій українській історії. Так що головні партнери Кремля в Україні на сьогоднішній день, як би парадоксально це звучало, — це радикальні націоналісти. Свідомо чи несвідомо всі їх дії по розхитування державності куди більш ефективна допомога Путіну, ніж всі мовні потуги "Оппоблока" і йому подібних. А Новинський, піднімаючи цю тему, лише заважає Росії, об'єднуючи українців проти себе і відволікаючи їх від боротьби з режимом "бариг" і "внутрішньою окупацією".
