Чому Путін бреше, що після звільнення Савченка з Росії знімуть санкції
Незважаючи на те що тема помилування Надії Савченко, майже два роки пробывшей у російській в'язниці, звучала давно, зегодняшнее прибуття української льотчиці до Києва стало дещо несподіваним. Адже до останнього моменту не вірилося в те, що команда Володимира Путіна погодиться відпустити самого популярного солдата і депутата парламенту країни-ворога. Тим більше, що обмін Савченко на двох ГРУшников назвати рівноцінним ніяк не можна. Хоча б тому, що такі диверсанти-невдахи, як Євген Єрофєєв і Олександр Александров, в РФ нічого не варті. Отже, в Москві сподіваються отримати від звільнення Савченко іншу вигоду.
Безумовним плюсом успішно закінчилася російської історії Надії Савченко є те, що Герой України прибула на батьківщину вже у статусі помилуваною. Хоча російські влади могли відправити в Київ незаконно засудженого на території РФ депутата Верховної Ради для відбування покарання в рідній країні. Звичайно, в цьому випадку Савченко за ґратами не провела б і дня, але тоді б недотримання Україною міжнародних зобов'язань щодо обміну в'язнями стало б формальним приводом для обурення керівництва Росії. Мовляв, ми вам повірили, віддали засудженого військового злочинця, а ви його випустили. Серйозних наслідків такі претензії не мали б, але для чергової хвилі інформаційної атаки Москви на Київ цілком згодилися б. А так всі формальності дотримані і ніяких зачіпок.
Другим позитивним моментом у цьому процесі обміну Надії Савченко є вже те, що він пройшов успішно. Адже тепер Україна і Росія можуть використовувати напрацьований механізм для того, щоб провести обмін інших полонених військових, які залишаються у в'язницях Росії, так і в наших СІЗО. І є цілком обгрунтована надія, що політики в цьому питанні стане набагато менше. Втім, чи так це, покажуть переговори щодо звільнення інших відомих російських в'язнів, наприклад, Олега Сенцова і Олександра Кольченко.
У той же час перші кроки Надії Савченко на рідній землі можуть спровокувати і ряд негативних факторів в триваючої українсько-російській війні. В першу чергу це активізація російської пропаганди в питанні зняття західних санкцій. І перші заяви політикуму Кремля в цьому напрямку вже прозвучали. Наприклад, віце-спікер Держдуми Ігор Лебедєв висловив упевненість, що звільнення Савченка — це перший крок на шляху до скасування санкцій ЄС, які діють на сьогодні проти Росії. Нескладно спрогнозувати, що таких заяв у найближчі дні буде ще дуже багато. Більш того, їх підхоплять і європейські друзі Кремля в Італії, Греції та інших країнах ЄС, відкриваючи тим самим другий інформаційний фронт для надання тиску на Брюссель.
Як не дивно, вже розгледіли в таких діях керівництва РФ чергову "зраду" і деякі вітчизняні експерти та журналісти. Згідно з їхніми припущеннями, якщо Путін звільнив Савченко, значить, наш президент пообіцяв йому подяку сприяти в послабленні економічного тиску ЄС на Росію. Хоча це, м'яко кажучи, неправда. Хоча б тому, що позиція Брюсселя, втім, як і Вашингтона, в цьому питанні залишається незмінною і можливе скасування санкцій проти РФ, як і раніше, залежить від дотримання Москвою друге Мінських угод.
Немає сумнівів, що команда Путіна використовує історію звільнення Савченко і на донецькому напрямку. Зокрема, вимагає прискорити вирішення питання про амністію всіх учасників бандформувань ЛДНР. За логікою Кремля, помилування української льотчиці було першим жестом доброї волі з боку РФ і тепер Київ зобов'язаний зробити відповідний крок — прийняти спеціальний закон про амністію всіх і вся. Те, що в Україні вже діє закон, який регулює процедуру помилування злочинців, Володимира Путіна не хвилює. Адже йому потрібні офіційні гарантії для всіх тих, хто вбивав українських військових на Донбасі протягом двох років безперервної війни.
