Чому Путін не звільнить Савченко
Пункт перший. Росія не вважає Александрова і Єрофєєва військовополоненими. А Україна вважає, що їх можна обміняти на Надію Саченко. З нашого боку це несусвітня дурниця! Путіну глибоко наплювати на Єрофєєва і Александрова.
Пункт другий. Він стосується не росіян, а українців. За що були засуджені ці два персонажі. Вони - терористи, але, виявляється, не вбивці. А Савченко засуджена нібито за вбивство. Знову ж таки, незрозуміло, чому Єрофєєв і Александров отримали лише 14 років.
Пункт третій. Є свідки вбивства українського військового Єрофєєвим і Александровим. Родичі вбитого мають право вимагати від президента не віддавати вбивць на обмін. Думаємо, Надія Савченко це теж розуміє. Громадяни Єрофєєв і Александров повинні виїхати на зону. Але є нюанс - російські адвокати Савченко, лобіюють її обмін на цих двох ГРУшников. Але тут треба розуміти, що Фейгін і Ко працюють не стільки на інтерес Савченко, скільки проти путінського режиму. Вони, звичайно, молодці, але Путін у Росії, на жаль, вічний. А нам треба звільняти Надю і десятки українців, яких Путін взяв у полон.
Пункт четвертий. В Україні думають, що Путін не хоче, щоб Савченко померла. Це помилкова думка. Біда в тому, що в Україні її смерті деякі політики, на жаль, теж чекають. Путіну байдужа доля Савченко, вона для нього - товар. Але йому небайдуже, як її смерть (не дай Бог) вдарить по українській владі. Путіну не потрібні Єрофєєв і Александров, йому потрібна Надія Савченко. Тому що в Україні розпочнеться чергова війна зрадофобов і зрадофилов.
Що треба робити нам. Перше: всі, хто використовує тему звільнення Савченка, повинні щось зробити для цього. Наприклад, у Юлії Тимошенко, ймовірно, є такі можливості. Колись Путін до неї дуже добре ставився. А якщо можливостей немає - варто помовчати і не звинувачувати владу.
Друге: нам треба розуміти, що війна з Росією лише відстрочена, але не закінчена. Кремль взяв паузу, чекаючи внутрішніх конфліктів в Україні. І Савченко для нього тільки привід. Москва свого майже дочекалася - уряд Арсенія Яценюка, який у Москві ненавидів усіма фібрами душі, пішло. І якщо новий уряд зробить хоч один крок назустріч Кремлю (а заяви про необхідність соціальних виплат жителям "ЛДНР" вже стало позитивним сигналом Путіну), про все, за що боролися на Майдані, можна забути.
На жаль, на Банковій продовжують вважати, що з Путіним з приводу Савченко вони говорять як з цивілізованою людиною. А Кремль торгується на первісному рівні. І, що найгірше, у Путіна думають, що мають справу точно з такими ж переговірниками, як вони. Так що або Київ змінить риторику, або завтра говорити вже не про що.
