Чому НАБУ програє Мартиненко
Справи екс-депутата Миколи Мартиненка, якого звинувачують у зловживаннях в енергетичній сфері і заступництві корупційних схем на ОПЗ, можуть розвалитися, не дійшовши до суду. Про це свідчать останні висновки Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зокрема, керівник відомства Назар Холодницький заявив, що у нього немає доказів, що підтверджують причетність Мартиненко, а також депутата БПП "Солідарність" Ігоря Кононенка, до які працювали на ОПЗ схемами. Це означає, що головному публічного обвинувача Мартиненко і ще одному депутату від БПП - Сергію Лещенко доведеться доводити, що його підозри мають під собою реальні підстави. Крім того, доведеться виправдовуватися і НАБУ, керівник якого - Артем Ситник обіцяв передати справи Мартиненко в суд ще в червні.
Нагадаємо, що в середині липня двоє керівників Одеського припортового заводу Сергій Перелому і Микола Щурик були затримані за підозрою в розтраті коштів підприємства. У той же день депутат від БПП "Солідарність" Сергій Лещенко висловив надію, що свідчення Перелому - колишнього бізнес-партнера Мартиненко можуть лягти в основу доказової бази корупційних діянь колишнього голови парламентського комітету з питань ПЕК. І ось тепер, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявляє, що жодних доказів, що вказують на можливу участь Миколи Мартиненка у корупційних схемах ОПЗ, не знайдено. Таким чином, багатомісячна інформаційна кампанія, яку вів Лещенко проти Мартиненка, розбилася об одну заяву підрозділи ГПУ. Крім того, за даними "ДС", відкриті проти екс-депутата кримінальні справи в Швейцарії і Чехії, на яких також акцентував увагу Сегрій Лещенко, "зависли". Слідчі, яким була доручена робота з цього напрямку, просто чекають, чим закінчиться розслідування по Мартиненко в Україні.
Примітно, що зробивши гучне виправдувальне заяву екс-депутату у справі про ОПЗ, Назар Холодницький залишив собі запасний шлях до можливого відступу. Так, головний спеціалізований антикорупційний прокурор зазначив, що зберігається підозра, що Перелому і Щурик у виявлених на ОПЗ схемах не були головними діючими особами, хоча їх роль і була ключовою". Воно й зрозуміло, адже нескладно здогадатися, що у спробі врятувати свою обвинувальну кампанію проти Миколи Мартиненко, Сергій Лещенко почне акцентувати увагу на тому, що екс-депутат і голова наглядової ради ОПЗ Сергій Перелому давні соратники. І якщо слідство доведе, що Перелому зловживав своїм становищем заради особисто вигоди, то, за версією Лещенко, про це повинен знати і Мартиненко. Іншими словами, кримінально-процесуальній площині кампанія проти екс-депутата перейде у площину суто політичну.
З іншого боку, навряд чи відмовиться від свого старого бізнес-партнера Переломи і сам Микола Мартиненко. По-перше, в цьому немає сенсу, а, по-друге, зраджувати перевірені і такі цінні кадри - не в стилі українського політикуму. Тим не менш, роль виправдувань тепер дістанеться не Мартиненко, а саме Лещенко, оскільки колишньому журналісту, а нині депутату ВР, доведеться доводити, що він не брехав. А для цього потрібні вагомі документи та інші докази, дістати які тепер буде дуже непросто.
Зокрема, в червні Ситник зазначив, що "зараз все на стадії прийняття остаточних рішень", і що "розслідування пов'язане з величезною кількістю міжнародних правових доручень" і що "різні країни співпрацюють з нами у цьому напрямку - наприклад, Швейцарія, Чехія, Австрія". Також глава НАБУ хвалився, що молоді детективи з числа його підлеглих "показали значний результат". Але, з тих пір пройшло майже два місяці, а віз і нині там.
Але, що найнебезпечніше в цій історії, заява Холодницкого про відсутність доказів про причетність Миколи Мартиненка до корупції на ОПЗ може спровокувати нову міжусобну війну двох антикорупційних органів влади. Адже, за великим рахунком, керівник Спеціалізованої прокуратури не мав права оголошувати висновки слідства щодо екс-депутата. За законом це відомство має виконувати три основні функції: підтримка державного обвинувачення, представництво громадян або держави в суді у передбачених законом випадках і нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Як бачимо, повноважень щодо оголошення висновків щодо конкретних кримінальних справ у цьому переліку немає. На це і може послатися керівництво НАБУ, коли буде писати відповідь своїм колегам з ГПУ.
Крім того, команда Ситника може згадати, як з січня по травень випрошувала у Генпрокуратури матеріали різних кримінальних справ, в яких фігурував Микола Мартиненко. Тоді цей процес супроводжувався публічної перепалкою представників двох силових органів, що кинуло чергову тінь на правоохоронну систему в цілому. І тепер, щоб не впасти обличчям в бруд, Ситник може заявити, що ГПУ передала НАБУ не всі матеріали, що стосуються Мартиненко. І тоді доведеться виправдовуватися вже команді Юрія Луценка, що загрожує початком нового конфлікту між двома антикорупційними органами.
Чому такі непорозуміння взагалі мають місце - гадати можна дуже довго. Але, ймовірно, одна з основних причин - це надмірна схильність вітчизняних чиновників до особистого піару.