Закортіло не по-дитячому. Чому Кремль поспішає об'єднати Льовочкіна з Рабиновичем

Партії "За життя" та "Оппоблок" 12 вересня вирішили зізнатися в заручини. Правда, зроблено це було, скажімо так, трохи не по-людськи. Зазвичай, коли партії збираються об'єднатися, вони скликають прес-конференцію і публічно визнаються у взаємних симпатіях. А тут сценарій вистави був зовсім іншим.

Спочатку виступив із заявою лідер "За життя" Вадим Рабінович. Важливо, з чого він почав: "Події останнього часу показали, що влада піде на продовження війни і знищення власного народу, лише б залишитися біля годівниці". Тобто Рабинович звинувачує у війні на Донбасі українську владу, але ніяк не Путіна. І ось після цього він закликав до об'єднання, слід вважати, всіх тих, хто поділяє цю його тезу про вини української влади в продовженні війни. "У першу чергу я звертаюся до "Опозиційного блоку": іноді ми були некоректними в діях по відношенню один до одного, але зараз всі протистояння і непорозуміння між нами треба припинити, — проголосив Рабінович. — Пропоную перегорнути сторінку і почати переговори про створення потужного консолідованого політичного об'єднання, яке в змозі зупинити бойові дії на Донбасі, запобігти економічну катастрофу і врятувати країну".

Буквально протягом години один з лідерів "Оппоблока" Сергій Льовочкін виступив з відповіддю на пропозицію Рабиновича. "З моменту створення ПРО послідовно виступає за консолідацію справжньої опозиції. Я підтримую об'єднання з усіма політичними силами, які поділяють цінності і ПРО його виборців: світ, єдність країни, розвиток демократії та економіки, свобода слова і думки. Серед таких сил бачу і "За життя" Рабиновича і Мураєва. У важкий для країни час потрібно відкинути амбіції і припинити конфлікти — тільки об'єднавши всі опозиційні сили, ми повернемо в Україну мир, стабільність, розвиток, створимо умови для українців знову жити по-людськи", — заявив Льовочкін. Як бачимо, він теж на перше місце ставить завдання встановити мир.

Можна не сумніватися в тому, що "За життя" та "Оппоблок" збираються встановлювати мир на умовах Кремля, саме ці партії покладають провину за війну на українську владу. Але цікаво інше: чому ж все-таки вони не виступили зі спільною заявою, а замість цього Рабинович отримав роль ініціатора, "Оппоблоку" ж дісталася роль погодився з пропозицією.

Сценарій з подібним розподілом ролей виникає тоді, коли треба чітко, без двозначностей, дати зрозуміти виборцям, хто в цьому союзі головний, провідний, а хто — ведений. І зараз дійсно всім зрозуміло: головний — Рабинович. Це особливо пікантно, якщо згадати, що Рабинович досі є народним депутатом від "Оппоблока" і членом його партійної фракції в парламенті, хоч і створив два роки тому власний політпроект "За життя". Тобто саме Рабинович був розкольником в колись єдиному "Оппоблоке".

Ще більш цікаво, чому раптом Рабинович поквапився оголосити себе ініціатором об'єднання, хоча до офіційного старту виборчої кампанії залишається ще більше трьох місяців. І чому на роль веденого погодився "Оппоблок".

Розгадка криється в тому, що "За життя" — це вже фактично політпроект не Рабиновича, а Медведчука, який нещодавно очолив в цій партії напрям "по відновленню миру з Росією". Тому сценарії для Рабиновича зараз пишуться в Кремлі. Теоретично "Оппоблок" міг би відмовитися лягати під Медведчука. До речі, не факт, що на союз з партією Медведчука дав згоду Рінат Ахметов. Але інший "головний акціонер" "Оппоблока" Дмитро Фірташ, у якого зараз величезні проблеми з підприємствами в окупованому Криму, судячи з усього, скорився, як і голова партії Юрій Бойко. Інакше важко пояснити миттєвий позитивний відгук їхнього партнера Льовочкіна на ініціативу, озвучену Рабиновичем.

А для Медведчука (читай — Путіна) зараз сама пріоритетна і першочергове завдання — не стільки об'єднання двох партій (і навіть не розкрутка єдиного кандидата), скільки те, щоб обидві ці партії як можна голосніше кричали, що у війні на Донбасі винна Україна. Ця неправда буде вдалбливаться в голови українців весь час до виборів — спочатку до президентських, а потім і до парламентських.