Два в одному. Як поділ ГТС допоможе Україні охмурити Європу і послати Газпром

Після завершення всіх формальностей ПАТ "Магістральні газопроводи України" (МДУ) стане національним оператором української газотранспортної системи (ГТС), функції якого виконує державна компанія "Укртрансгаз". Однак на баланс МДУ буде передано далеко не все нинішнє газове господарство "Укртрансгазу" — підземні сховища газу (ПСГ) будуть віддані іншої компанії — "Підземні газові сховища України".

Розмови про розділення компанії "Укртрансгаз" на дві — з транспортування і зберігання газу — вів ще прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Тоді це пояснювалося вимогою європейського законодавства в сфері енергетики, так званого Третього енергопакету. Уряд Яценюка на тлі загострення ситуації з постачаннями газу з Росії і прагнення піти від залежності від "Газпрому" хотів як можна швидше підігнати українську ГТС під європейські стандарти і сподівався, що після цього іноземні інвестори проявлять інтерес до магістральними газопроводами та ПСГ.

Монстр часів СРСР

Що ж собою являє "Укртрансгаз" сьогодні? Українська ГТС була побудована ще в радянські часи і призначена для транспортування мільярдів кубів газу в західному напрямку, а також для зберігання газу в підземних сховищах. ПСГ виступають свого роду "заначкою" газу поблизу західних кордонів: взимку, в період сильного похолодання, коли споживання газу в Європі різко зростає, а "Газпром" не може фізично різко збільшити поставки газу до необхідного обсягу, газ з українських ПСГ піднімається і поставляється в Європу.

Так за рахунок українських ГТС забезпечується стабільність виконання контрактів "Газпрому" перед європейськими партнерами. Принаймні так було до тих пір, поки керівництво Міністерства енергетики і "Нафтогазу України" не прийшли люди з бізнесу і не припинили практику, коли Україна газ, необхідний для стабільних поставок "Газпрому" в Європу, купувала за власні гроші.

Технологічно українська ПСГ — дуже складна система. Зокрема, загальна довжина газопроводів становить 38,6 тис. км, у тому числі магістральних — 22,2 тис. км. У системі також задіяні 12 підземних сховищ газу, активна місткість яких становить 31 млрд кубометрів. Це дуже великий обсяг. Для порівняння: Україна торік спожила 33,8 млрд кубометрів газу.

Великі плани

План поділу "Укртрансгазу" на дві компанії було затверджено Кабміном у липні цього року. Згідно йому в строк до 1 жовтня поточного року на новому підприємстві повинна бути впроваджена належна структура управління, розроблений із залученням експертів Енергетичного співтовариства перелік активів, які потрібні для ефективної роботи підприємства. Однак газопроводи, по яких "Укртрансгаз" зараз качає блакитне паливо, будуть передані пізніше — протягом 30 днів з моменту вступу в силу остаточного рішення Стокгольмського арбітражу у суперечці між "Нафтогазом України" і російським "Газпромом".

Причина цієї відстрочки у тому, що контракт на транзит російського газу укладений між "Газпромом" і НАК "Нафтогаз України", тому виділення зі складу "Укртрансгазу" магістральних газопроводів, які задіяні у виконанні цього контракту, можуть негативно вплинути на позицію української сторони в арбітраж.

Не все гладко

У поділу "Укртрансгазу" є як прихильники, так і противники. Зокрема, ще в лютому поточного року під час відкритого обговорення цього процесу Володимир Демчишин, який займав тоді пост міністра енергетики, висловлювався проти відокремлення функцій транспортування і зберігання газу по різним компаніям. За його словами, цей процес потребує узгодження з кредиторами не тільки "Нафтогазу України", якому підпорядковується "Укртрансгаз", але і з кредиторами самого "Укртрансгазу". Також МДУ будуть не настільки привабливі без сховищ газу, а передача МДУ в управління Фонду державного майна порушить вимога Третього енергопакету: згідно йому функції транзиту і видобутку газу повинні бути розділені, а ФДМ додатково до МДУ отримає в своє управління на час приватизації компанію "Укргазвидобування" — основного добувача газу в Україні і таким чином буде одночасно контролювати видобуток і транспортування, що порушує європейське енергетичне законодавство.

Прихильником поділу виступав нинішній голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв. За його словами, Україні в особі МДУ потрібно отримати "чисту" компанію, в яку можна буде залучити інвестора і тим самим зірвати плани Росії з будівництва обхідного газопроводу "Північний потік-2". Він упевнений, що отримання "чистої" структури у разі створення МДУ переважить інші негативи.

Експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар вважає, що поділ "Укртрансгазу" на дві компанії недоцільно, оскільки це технологічно єдина компанія. "Але проводити відразу поділ "Укртрансгазу" і ПСГ, робити окремий бізнес на цьому недоцільно і навіть шкідливо. Настільки складною ГТС, пов'язаної із зберіганням газу, як в Україні, немає ні в кого в Європі. Тому європейцям пропонувати легко, а наші чиновники з усім погоджуються. Наламати дров і потім отримати проблеми у вигляді організаційного хаосу можна дуже легко", — сказав він.

Експерт вважає, що в якості компромісу можна було б вибрати третій варіант: оскільки потужності українських ПСГ дуже великі, в окрему від "Укртрансгазу" компанію можна було б виділити не всі сховища, а лише частина з них. І ці відокремлені ПСГ можна було б здати в оренду, тим більше що вже з'явилися зацікавлені в цьому компанії: недавно французька компанія Engie (раніше — GDF Suez SA) уклала з "Укртрансгазом" угода про зберігання свого газу в українських ПСГ.

В перспективі українські ПСГ можуть стати в нагоді також і для зберігання норвезького газу, якщо буде реалізований проект "Північні ворота" — газопровід для постачання норвезького газу в Польщу. "Якщо проект "Північні ворота" буде реалізований, то норвезький газ прийде в Центральну Європу не на час, а назавжди. Тоді може виникнути ситуація, коли норвежцям знадобляться на тривалий термін ПСГ в Україні", — сказав Михайло Гончар.

Крім того, зазначив експерт, Третій енергопакет не містить вимог розділяти функції "Укртрансгаз" за транспортування газу і його зберігання. Європейське законодавство вимагає, що повинні бути розділені між собою інші функції: видобуток, транспортування і продаж газу, які об'єднує в собі "Нафтогаз України".