Чому Гриценко можна було рятувати "беркутівців"
Історія таємного вивозу "беркутівців" з революційного Майдану з кожним днем обростає новими подробицями. У цьому вже зізналися один з керівників громадської організації "Ніхто крім нас" Олександр Ковальов, йому вже вручено підозру, і Олексій Гриценко, колишній депутат Київради, голова ради громадського контролю НАБУ і син екс-депутата ВР і екс-міністра оборони Анатолія Гриценка. Сам Анатолій Степанович теж був серед осіб, які вивозили "беркутівців". Але не тільки він. За словами Гриценка-молодшого цю "гуманітарну місію виконували ще кілька депутатів (він назвав ім'я депутата минулого скликання Олега Канівця, близького до його батька). Так що в найближчі дні шокують суспільство новими іменами.
Для початку нагадаємо, хто і що говорив. У суботу в ефірі 112 каналу Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що людина, яка сприяла втечі з України "беркутівців" після розстрілу Майдану і утопивший їх зброю, сам був серед учасників Майдану. Після його слів у соцмережах з'явилося безліч припущень, хто б це міг бути. Імена підозрюваних назвав депутат від БПП Володимир Ар'єв: "У слідства є версія, що на прохання кривавого міністра МВС Захарченка беркутят-вбивць вивели з революційного Києва ці двоє колишніх афганців з організації "Ніхто крім нас" - Чобітько і власник хипстерськои бороди Олександр Ковальов, сепар за поглядами та голова міської організації "Ніхто крім нас" у Києві". Сказане Ар'євим підтвердили в Генпрокуратурі.
Ковальов тут же розповів свою версію: "беркутівцям" виїхати з революційної столиці допомагав, але до утоплення зброї відношення не має. При цьому він заявив: "Були і нардепи, і колишній глава Міноборони Анатолій Гриценко з Автомайданом вивозили. Але чомусь не згадали ніяких ні великих, ні малих депутатів, які про це говорили, а згадали лише нас". Гасити скандал кинувся син Анатолія Гриценко Олексій. За його версією, він, батько і ще кілька депутатів займалися тим, що вивозили ті підрозділи "Беркута", які просто стояли біля Адміністрації президента і хотіли поїхати додому, але це не стосувалося ніякої "чорної сотні". А робили це Гриценко і компанія, щоб розрядити ситуацію на Майдані і уникнути ще більшої кількості жертв.
Наслідок, раз вже воно зайнялося пошуком винних у зникненні "чорної сотні", доведеться дати на це відповідь.
Друге питання: у якому статусі сьогодні знаходяться батько і син Гриценко, а також інші депутати-"гандисты"? Припустимо, проти Ковальова є докази, але де гарантії, що під виглядом тих "беркутів", які "хотіли поїхати додому" не зникли бійці "чорної сотні". У них на обличчях було написано, що вони не розстрілювали людей! Правда, не віриться, що екс-нардеп Гриценко та інші колишні і, можливо, нинішні депутати понесуть кримінальну відповідальність за те, що дали втекти "Беркуту". Хіба що доведеться тримати відповідь перед суспільством.
Запитання третє, і він стосується періоду до розстрілів 20 лютого. Саме Анатолій Гриценко 25 січня 2014 року публічно закликав усіх, хто має легальне зброя, вийти на захист Майдану. Його заклик був витлумачений владою як пряма загроза. А західними друзями українських революціонерів - як дуже небезпечний прецедент. Ніхто не заперечує, що зброя на Майдані було, але, слава Богу, нікому з активістів не прийшло в голову після слів Гриценка почати стріляти по силовикам. Тому що це розв'язало б руки Януковичу і могло привести до величезної бійні.
Питання четверте. Учора в Національній поліції повідомили про розшук осіб, які можуть сприяти розкриттю особливо тяжких злочинів, скоєних під час протестних акцій на території міста Києва. Були показані фото з часів Майдану. Причому поліція гарантує конфіденційність всім, хто звертається. У таких випадках навряд чи мова йде про свідків, тому що всі, хто хотів або кого наслідок викликало на допит, показання дали ще в 2014 році. Хто ж ті люди, яких поліція засвітила на всю країну? Можливі два варіанти: або ті, кого підозрюють у допомозі "беркутівцям" при втечі з Києва, або у використанні зброї. Утім, як писали в соцмережах, в обох варіантах дуже скидається на попередження цим громадянам: "пора бігти".
І, нарешті, висновок: складається враження, що безліч білих плям навколо подій на Майдані дуже зручно, оскільки дає можливість тим чи іншим політикам тримати деяких своїх колег в страху перед викриттям. Зараз спливло ім'я Анатолія Гриценка, коли-то поширювали розповіді про "гвинтівці Пашинського", завтра назвуть тих, хто міг стояти за організацією першого Майдану, який "без політиків" і так далі. Генпрокурор Юрій Луценко обіцяв довести справи, що стосуються злочинів у часи революції, до суду. Це, безумовно, необхідно. Але точно також необхідно дати відповідь суспільству, хто і чим займався на Майдані. Ми не про пересічних учасників революції, а про неоднозначну роль багатьох політиків і розпіарених громадських діячів з "Автомайдану", "Ніхто, крім нас" та інших організацій. Тоді стане зрозумілою і їх роль в нинішній політичній життя.
