Чому Докучаєвськ стає гарячою точкою АТО (КАРТА)

Ми продовжуємо відстежувати ситуацію в зоні проведення антитерористичної операції. Події останніх днів ясно дають зрозуміти - гаряча фаза протистояння помалу, але впевнено переміщується з Донецька і Маріуполя в район Докучаєвська, який знаходиться приблизно посередині між колишнім і чинним адміністративними центрами Донецької області, інформує "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Власне, тут ще з минулого року ведуться бої за звільнення міста від російсько-терористичних окупантів. При дуже великому бажанні Збройні сили України могли зайти в місто і зачистити його від терористів ще минулої осені - місто з листопада перебуває в напівоточенні. Однак, незважаючи на те що Докучаєвськ з "Мінську-1" має бути під українським контролем, верховне головнокомандування країни досі не наважувався цього зробити.

У зв'язку з цим ситуація навколо Докучаєвська більше нагадує не "повзучий наступ", а біг на місці. Наступати, за великим рахунком, вже нікуди - хіба що заходити в місто, чого не відбувається. Тому українським військам нічого не залишається, крім як час від часу вступати в артилерійські перестрілки з терористами, подекуди вплутуючись в локальні бої з диверсійно-розвідувальними групами бойовиків.

В останні дні ситуація в цьому районі зони АТО особливо напружена, хоч і продовжує бути стабільною. Про це повідомляють як офіційні українські відомства, так і ЗМІ терористів і користувачі соцмереж з місцевого населення.

"Ворог незвично для себе активізувався в північній частині Маріупольського напрямку - на відрізку лінії зіткнення Красногорівка - Миколаївка. Протягом ночі ворог активно відкривав вогонь з легкого озброєння в різних точках", - повідомив прес-центр штабу АТО 12 березня.

Як відомо, Красногорівка знаходиться північніше Докучаєвська, майже на околицях Донецька, а Миколаївка - південь Докучаєвська, в степу. Тобто терористи щосили намагаються не дати Збройним силам України зосередити війська на цьому напрямку для потенційного прориву.

Що характерно, терористи стріляють по позиціях українських військових з житлових районів окупованого Докучаєвська, провокуючи наших на відповідь. Ця тактика для них не є новою - вони її використовують мало не з початку війни, а особливо розвинули її в нещодавно в Донецьку. Метою всього цього є в першу чергу провокування українців на відповідь вогонь по житлових кварталах міста, щоб потім кричати "про злочинних звірства укропов".

"Вони завжди провокують: починають зі стрілецького, гранатометів, а закінчують великокаліберними мінометами і артилерією. Б'ють з самого Докучаєвська, з-за Докучаєвська, з житлових районів", - розповідають бійці ВСУ.

Але, судячи з усього, повністю уникнути провокацій і зіткнень з ворогом нашим бійцям не вдається, тому що сторінки жителів Оленівки і Докучаєвська в соцмережах рясніють повідомленнями про бої в районі цих міст з використанням мінометів і важкої артилерії.

Нагадаємо, що Київ - це місто обласного значення в Донецькій області, що знаходиться в 14 км від залізничної станції Оленівка (яка також, згідно "Мінську-1", повинна бути під контролем України), і в 40 км на південь від Донецька. У мирний час населення міста становило близько 25 тис. жителів, але зараз як мінімум удвічі менше.

Також варто розуміти, що Оленівка в силу свого географічного розташування є важливим стратегічним пунктом. Взявши його, Збройні сили України не тільки відріжуть Докучаєвськ Донецька, але і створять непоганий плацдарм для подальшого оточення цих двох тимчасово окупованих міст. Тому саме там наші військові "промацують ґрунт" час від часу і, не виключено, готують плацдарм для військової компанії на прорив.

Очевидно, розуміють це і бойовики (або навіть щось знають - у них теж є розвідка), тому й лютує в цьому районі, обстрілюючи наші позиції з усього, що може туди долетіти. Також ворог активно використовує диверсійно-розвідувальні та штурмові групи, які в умовах "перемир'я" дуже докучають нашим захисникам.

Наприклад, 11 березня на позиції під Докучаєвському в результаті атаки ворожої ДРГ загинув боєць "Айдара" Сергій Голубєв. Є багато питань до ВСУ (один з них: Чому в момент атаки на позиції було всього кілька наших бійців?), але який сенс стрясати ними повітря в інтернеті. Хочеться сподіватися, що це прикрий нещасний випадок, тому що в цілому ВСУ, як можна зрозуміти з інформації по обидві сторони лінії розмежування, тримають лінію фронту, не здаючи терористам української землі.

Аналізуючи причини, які змушують терористів концентрувати зусилля саме на цій ділянці фронту, слід враховувати, що, згідно з інформацією з відкритих джерел, Збройні сили України концентрують великі сили різного роду артилерії на Донецькому та Горлівському напрямку, а на Докучаєвському концентрують танкові війська (1-я танкова бригада стоїть там в резерві).

З цього можна зробити висновок, що основний удар наша армія планує завдати все ж трохи північніше - в головних містах ДНР. У той же час Докучаевску, швидше за все, відводиться роль відволікаючого маневру. Ми вже писали в попередніх матеріалах про те, що під Докучевском є сенс нанести відволікаючий удар, щоб змусити противника розтягнути фланги і відволіктися від оборони Донецька.

Але не виключений і інший варіант розвитку подій, за яким українська армія продовжує тримати в полуосаде місто, тоді як 1-я танкова бригада з тилу робить обхідний маневр по відкритому степу, залишає Докучаєвськ за спиною, проривається вглиб території противника і завдає удар, наприклад, за Старобешеве. Або навіть по Ленінському району Донецька (знаходиться на півдні), сіючи паніку в рядах ворога і відволікаючи на себе значні сили оборони міста, даючи тим самим можливість іншим військам зайти в "столицю ДНР" із заходу і півночі або здійснити інші маневри.

Степова місцевість даного району ідеально підходить для танкового прориву, однак лише при умові або промерзлого грунту взимку, або сильно подсохшего пізньої весни. Зараз же таку операцію реалізувати майже неможливо, але це не заважає накопичувати для неї сили. Судячи з усього, терористи помітили накопичення сил ЗСУ в цьому районі і своїми атаками намагаються зірвати або хоча б ускладнити реалізацію цього задуму.

Звичайно, це все є лише припущенням, яке базується на інформації з відкритих джерел. Наскільки воно буде відповідати дійсності, ми зможемо дізнатися тільки за фактом розвитку подій.