Чому антимонопольний комітет злякався митних сканерів
Приводом для такої різкої заяви стало рішення АМКУ про скасування тендеру на закупівлю сканерів для митниці, яке глава уряду назвав "злочином проти держави". За словами в. о. голови ГФС Мирослава Продана, об'єктивних причин для скасування конкурсу з боку АМКУ не було. Свої пропозиції на тендер подали представники практично всіх найбільших світових виробників сканерів для митних пунктів пропуску.
Терентьєв спробував виправдатися: ГФС сама винна. Кваліфікаційний відбір пройшли два претенденти, але один не відповідав вимогам. А проводити торги з єдиним учасником забороняє закон. Ми спробували розібратися, що ж сталося. Чим викликаний конфлікт між урядом і АМКУ, і хто дійсно винен у зриві стратегічно важливої закупівлі.
БРЕНДОВІ СУМКИ ЗА ЯЩИКАМИ ЗІ СКЛОМ
Навіщо митниці потрібні сканери? За день пункти пропуску проїжджають тисячі фур у режимах експорту, імпорту і транзиту. Ретельно оглядати кожний транспортний засіб немає можливостей: ні людських, ні матеріальних. Для фізичного огляду потрібно вивантажити весь вантаж, звірити з заявленим в декларації, завантажити назад. Очевидно, що процес контролю займе лічені хвилини", до яких так прагне митниця і на які розраховує бізнес, і далеко не годину. Нечисті на руку бізнесмени, контрабандисти цим користуються. Наприклад, щоб приховати від митного контролю брендові сумки, закривають їх посудом. Вивантажити посуд - значить гарантовано отримати частину бою. І претензії вже тоді отримує митник.
Навіть, якщо б у митниці були необхідні ресурси (автонавантажувачі, персонал), огляд кожної фури призвела б до колапсу на кордоні. Сканери вирішують цю проблему. Контроль стає не тільки дієвим, але і ускладнює життя бізнесу.
В чому суть роботи сканера? Проїжджає Фура спеціальну рамку - її "нутрощі", в тому числі колеса, що просвічуються. На моніторах операторам видно, що і в якому обсязі їде у вантажівці, тобто тканина під виглядом плитки вже не провезешь. Після "зйомки" і зважування на кузов надівається спеціальний електронний замок, а інформація подається у таргетинговый центр, розташований в Києві.
Це європейська практика обладнання пунктів пропуску. Використання стаціонарних скануючих систем для боротьби з контрабандою рекомендує ОБСЄ. Але це дуже недешеве задоволення. Обладнання одного пункту пропуску стаціонарним ваговим і скануючим комплексом обходиться в кілька мільйонів доларів. Тим не менш, такий комплекс окупає себе менше, ніж за рік.
За оцінками експертів, Україна за рахунок відсутності контролю за ввезенням товарів вантажним автотранспортом щорічно втрачає близько 25 мільярдів гривень. Обладнання сканерами основних пунктів пропуску дало б можливість направити ці гроші в бюджет.
Суттєво зменшити рівень контрабанди без сканерів неможливо. Ще у 2012 році під Євро-2012 митницею були закуплені мобільні скануючі комплекси Rapiskan. Рішення, варто сказати, було половинчастим. Пропускна здатність у мобільних комплексів невисока. Сканування проводиться тільки при включеному двигуні. Таке обладнання, скоріше, підходить для вибіркового контролю, а не для тотальної перевірки всього вантажопотоку.
На жаль, мобільні сканери на митниці "не прижилися". Вже незабаром велика частина комплексів вийшла з ладу. Причому, як відзначали представники компанії-виробника, пошкодження обладнання були явно пов'язані з "людським фактором" - комплекси свідомо нищили самі співробітники митниць.
У 2014-2015 роках проводилися тендери на обслуговування і ремонт мобільних сканерів. З бюджету було виділено більше мільйона гривень. Однак довгострокового ефекту це не дало, сканери не працюють, контроль вибірковий, а експерти на кожному розі продовжують кричати, що щорічно бюджет України від контрабанди втрачає кілька десятків мільярдів гривень.
НЕПРОЗОРИЙ ПРОЗОРРО
В цьому році в ГФС вирішили поміняти підхід і закупити для пунктів пропуску, в першу чергу, на західному кордоні України, стаціонарні вагові і скануючі системи. Продуктивність стаціонарного сканера дозволяє пропускати через нього весь потік вантажних транспортних засобів, переміщення через кордон.
Комплекси являють собою будівлю довжиною 40 метрів і заввишки близько 9 метрів. У ньому розташований портал сканера, що нагадує "рамки" в аеропортах, тільки гігантських розмірів, генератор, який забезпечує роботу сканера і робоче місце оператора. Автомобілі проїжджають через таке обладнання не зупиняючись, лише трохи зменшуючи швидкість. Цього достатньо, щоб розумна система просвітила вміст контейнерів і вивела його на екран. По знімках можна визначити не лише характер вмісту в кузові, але і виявити тайники, які контрабандисти обладнують в паливних баках, шинах і інших місцях.
ГФС вже в цьому році збиралася встановити сканери, як мінімум на шести пунктах пропуску - в Ужгороді, Чопі, Краковці, Шегині, Ягодині і Гоптівці. На ці цілі було виділено близько 700 мільйонів гривень.
22 червня ГФС оголосила перший тендер на закупівлю двох скануючих комплексів з орієнтовною ціною закупівлі у 169 млн грн. Кваліфікаційні вимоги були досить універсальними, щоб на конкурс могли податися представники будь-якого виробника. Однак, в той же час, митниця ставила жорстку умову: учасник тендеру повинен володіти необхідними ліцензіями, наприклад, на право експлуатації обладнання з радіаційним випромінюванням, а також розташовувати в Україні сертифікованим персоналом, готовим взяти на себе всю відповідальність за подальшу експлуатацію і обслуговування техніки.
На конкурс подалися 6 претендентів: ТОВ "Ватек" (представник британського Rapiscan), ТОВ "МКТ-Комюникейшн" (представник немецкогоSmithsHeimannGmbH), американський виробник LeidosCorp (не має представництва в Україні), компанія з ОАЕ Arempa International Ltd, ТОВ "Фолгат" (також представляє обладнання SmithsHeimannGmbH) і ТОВ "Мединжиниринг" (представляє бренд Astrophysics).
"Якщо раніше тендери на скануючі системи були заточені під обладнання конкретного виробника, то в цей раз під вимоги замовника підходили багато. Це видно з переліку постачальників, які запропонували свої товари. Я вважаю, що замовник в особі ГФС надійшов коректно. Тендерна документація була зроблена грамотно, щоб могли зайти всі основні світові виробники. Вихідні дані були націлені на чесну гру", - зазначає генеральний директор "МКТ-Комюникейшн" Федір Летяго.
На жаль, жоден з претендентів з першого разу кваліфікаційний відбір не пройшов. І це не дивно. Жодна з компаній не мала досвіду реалізації в Україні проекту такого масштабу і рівня складності. Основні претенденти - представники виробників - поставилися до відмови з повним розумінням, обіцяючи до наступного тендеру вирішити питання з ліцензіями і матеріально-технічною базою. Скаргу в Антимонопольний комітет України подала тільки Arempa з Еміратів, вимагаючи скасувати рішення тендерного комітету. Проте 15 серпня АМКУ в задоволенні скарги відмовив.
А далі почалися абсолютно незрозумілі, на наш погляд, речі. Незважаючи на відмову АМКУ, в системі Prozorro скарга одного з учасників знаходиться все ще в статусі розгляду. Всі спроби ГФС з'ясувати, що це за "технічний збій" ні до чого не привели. І все це триває вже півтора місяці, а перша закупівля сканерів з нез'ясовних причин так само заблоковано. Минулого тижня ГФС оголосила новий тендер.
РІШЕННЯ ЗАДНІМ ЧИСЛОМ
4 липня, через 10 днів після пілотного тендеру, ГФС запускає другий - на закупівлю ще 4 скануючих систем стаціонарного типу передбачуваної вартістю 338 млн грн. До зазначеного вище списку учасників приєдналися китайська компанія Nuctech Company LTD і ТОВ "Смарт Діфенс".
Кваліфікаційні вимога на цей раз пройшли два представники відомих виробників - "Ватек" і "МКТ-Комюникейшн". Китайський виробник не потрапив на конкурс з причини відсутності спеціальних ліцензій, персоналу в Україні та можливостей обслуговування обладнання. Коли до проведення торгів було вже все готове, знову зі скаргою втрутилася Arempa. Її представник зажадав від АМКУ повернути їх до участі в торгах, при цьому знявши "МКТ-Комюникейшн", так як документи представника SmithsHeimannGmbH, на думку Arempa, не відповідали кваліфікаційним вимогам.
"Нас звинуватили, що ми не вчасно подали частину документів. Нібито ми пізніше догрузили договір оренди, який вимагав замовник. Як ніби ми маємо вплив на Prozorro і можемо щось додавати в систему. Всі цю наклеп можна було легко спростувати, запросивши інформацію через Prozorro або на майданчиках, але АМКУ цього не зробив", - пояснив Федір Летяго.
Розгляд скарги затягувалося. АМКУ взяло на вивчення документів максимально допустимий термін - 14 днів. Хоча в ГФС впевнені, що претензії Arempa абсурдні. Наприклад, у скарзі вказується, що система живлення німецького обладнання має підключення 220 вольт, а потрібно 380 вольт. Але в документах SmithsHeimannGmbH чітко позначено "220/380", тобто німецьке обладнання може працювати при напрузі 220 в, так і при 380 вольт.
Тим не менш, 14 вересня колегія АМКУ, навіть не заслухавши пояснення "МКТ - Комюникейшн", частково задовольнила скаргу представника німецького виробника знімають з конкурсу. Саму ж Arempa при цьому не відновлюють. Після цього проведення тендеру втрачає всякий сенс, і колегія АМКУ його скасовує.
На рішення про скасування конкурсу досить різко відреагував прем'єр-міністр Володимир Гройсман, назвавши дії комітету "злочином проти держави, проти надходжень у державний бюджет".
"У світі існує три основних виробника техніки, яку і намагається придбати служба. Всі пропозиції компаній були відпрацьовані всі три були залучені до тендеру. Але скаргу, яку використовували для відміни торгів, подав не виробник, а невідома фірма з офшорної зони", - написав у своєму фейсбук Мирослав Продан.
Співрозмовник видання в ГФС додає, що пропозиції компаній-виробників влаштовує весь світ, лише Україна унікальна і може у фіналі відмінити торги.
Цікаво, що рішення колегії АМКУ було підписано ще 13 вересня, тобто ще до проведення засідання та розгляду скарги.
Режисери вистави
Хто ж замовив і влаштував цей спектакль з скасуванням, блокуванням торгів? Представником інтересів Arempa при розгляді скарг в АМКУ опинився керівник компанії "Скан Систем", яка в 2014-2015 роках отримала від фіскальної служби більше мільйона гривень на обслуговування і ремонт мобільних сканерів. Заявлений Arempa сервісний центр розташований за тією ж адресою, що і "Скан Систем". Кажуть, що "Скан Систем" була досить тісно пов'язана з колишнім керівництвом відомства.
У самому АМКУ, за інформацією видання, головну роль у блокуванні зіграв далеко не Юрій Терентьєв, який спочатку всіляко дистанціювався від закупівлі сканерів, показуючи, що "він нічого не вирішує", а під час винесення самого рішення, його, нібито, взагалі не було в країні. Анонімні джерела в АМКУ кажуть, що до організації блокади конкурсу нібито можуть мати відношення люди в колегії АМКУ. Зокрема, досить наполегливо називається ім'я Андрія Вовка. Втім, так це чи ні - напевно, повинні розбиратися компетентні органи.
В учасників тендеру кілька версій з приводу події. "Тут збіглися інтереси людей, раніше наживалися на закупівлі митниці, і нинішніх чиновників, контролюючих держзакупівлі. Еміратська компанія - просто вивіска, за якою ховаються старі постачальники. Вони хочуть, щоб сканери закуповувала і ставила їх ручна фірма. Це дасть можливість освоїти майже 700 мільйонів, а потім ще й за власним бажанням виводити техніку з ладу, запускаючи в потрібний момент партії контрабанди. А якщо фірма не проходить, то вони взагалі блокують торги. Це очевидний "договірняк" за спиною ГФС. Вони "порішали" все в АМКУ і приступили до дії. Не прорахували тільки, що настільки жорстко відреагує прем'єр", на правах анонімності поділився думкою співробітник компанії, яка брала участь в конкурсі.
Зараз ГФС намагається вирішити проблему блокування конкурсу в судах. Але вже очевидно, що без політичної волі тих, до кого прислухаються в колегії АМКУ, всі спроби розблокувати конкурс наштовхуватимуться на все той же чиновницький саботаж. На дворі кінець вересня і до кінця бюджетного року, в рамках якого ГФС повинна освоїти виділені на закупівлю сканерів гроші, залишається не так багато. Чи вдасться провести повторний тендер - велике питання. І вже явно не до фіскальної службі.