Наступ в провінції. Навіщо "слуги народу" вирішили знищити регіональні партії

Про прийдешні зміни в прийнятий у минулому році Виборчий кодекс заявив глава "Слуги народу" Олександр Корнієнко: "Нашим колегам по парламенту вона (система виборів) здається складною, ми її виправимо".

Передбачається, що у виборчу систему планується внести принаймні два суттєві зміни. По-перше, "слуги" хочуть поширити пропорційну систему мінімум до міст з населенням в 30 тис. мешканців. З цього приводу вже висловився один з партійних спікерів, юрист Олександр Качура, який вважає, що "треба структурувати суспільство, і щоб у партій була відповідальність".

До цієї очевидної причини варто додати бажання влади охопити "проопорционалкой" все більш-менш значущі в електоральному плані українські міста. За чинним Виборчим кодексом, поріг мажоритарки/пропорціоналки дорівнює 90 тис. населення, а це залишає з мажоритаркою безліч українських райцентрів і міст обласного підпорядкування. Таке положення, в свою чергу, залишає можливість самовисування впливових людей з місцевої еліти, що не влаштовує правлячу політсилу, яка навіть при падаючому рейтингу хотіла б "поглинути" більшість кандидатів, які мають шанси перемогти на майбутніх виборах.

Друга зміна, по суті, продовжує першу ініціативу, окрім самовисуванців залишаючи "за бортом" ще й дрібні партії. Справа в тому, що, згідно із запропонованими "слугами" змін, партії повинні будуть висувати своїх кандидатів мінімум 2/3 обласних рад. Мотиви такої ініціативи досить зрозумілі - "слуги" хочуть позбавити місцеві партії і місцеву еліту можливості брати участь у виборах. Цю причину підтвердив і глава фракції правлячої партії Давид Арахамія.

"Ми прийняли Виборчий кодекс, і з-за нього може з'явитися багато регіональних маленьких партійок. Нам це як великий партії невигідно. Швидше за все, ми будемо це коригувати", - заявив він.

Є ще одна, не настільки очевидна причина "відсікання" партій-ліліпутів від виборчого процесу. Як відомо, влада вустами президента Зеленського, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака не раз заявляла, що при належній підготовці та дотриманні українського законодавства восени на Донбасі, як і по всій країні, можуть пройти вибори.

Якщо такий, будемо відверті, досить малоймовірний сценарій все ж втілиться в життя, відсікання "карликових" партій від виборів стане більш ніж актуальним нині для окупованих територій. Адже якщо цього не зробити, більшість у місцевих радах Донбасу може запросто отримати умовна "партія героїв Донбасу Гиркина і Мотороли", а це ще гірше, ніж можливе домінування ОПЗЖ в місцевих радах Півдня і Сходу.

Розібравшись з партійно-пропорційною частиною Виборчого кодексу, влада планує звернути увагу і на фінансову сторону виборчого питання, а саме - на норми, які стосуються внесення грошової застави на місцевих виборах. До речі, після прийняття Виборчого кодексу експерти та неурядові організації, зокрема, КВУ, заявляли, що реалізація нових правил може стати штучним бар'єром для висування українців на місцевих виборах через різко зрослих застав для кандидатів.

Звернувши увагу на цю проблему, "слуги", разом з депутатами від "Голосу", "Батьківщини" і "Євросолідарності" пропонують зменшити заставу за реєстрацію кандидатів в мери та виборчих списків партій у великих містах. Законопроект №2769 вносить зміни у частину другу статті 225 Виборчого кодексу.

Нагадаємо, у ній мова йде про застави кандидатів у мери та реєстрації списків партій. Вважають їх так: чотири мінімальних зарплати (близько 20 тис. грн) множать на якийсь коефіцієнт, який визначається шляхом ділення кількості виборців обласного або міського виборчого округу на 10 000. Тобто застава тим вище, чим більше виборців живе в окрузі.

Так, розмір застави для кандидатів на посаду мера Києва до 2020 р. складе більше 4 млн грн, і ця сума перевищує навіть розмір застави для кандидатів на пост президента - 3 млн грн відповідно, і в 375 разів вищий, ніж середня зарплата по країні. Ще кілька наочних прикладів: якщо у 2015 р. кандидат на посаду міського голови Одеси повинен був сплатити лише 34 тис. грн застави, то у 2020 році - 1,3 млн грн, Львова - 28 тис. грн та 1 млн грн на сьогоднішній день і т. д.

Ініціатори зниження суми застави на виборах посилаються на рішення Конституційного суду України від 30 січня 2002 р., в якому говориться, що застава має корелювати з середнім рівнем доходів українців. Порушення цієї вимоги може суттєво обмежити кількість претендентів на представницькі мандати, особливо від фінансово малозабезпечених партій. Звичайно, нинішні парламентські партії включно зі "слугами" не назвеш "малозабезпеченими", але заощадити на виборах хочеться, звичайно, всім.

По суті, автори законопроекту пропонують визначати для кандидатів у мери в містах з кількістю виборців, що перевищує 90 тисяч, та виборчих списків партій в місцеві ради (обласні і міські з кількістю виборців, що перевищує 90 тис.) розмір застави за формулою: чотири мінімальні зарплати на кожні 90 тис. виборців (а не на 10 тис., як у чинній редакції). Тобто, знизити його в дев'ять разів.

Аналітики громадського руху "ЧЕСНО" відзначають, що в разі прийняття цього проекту закону, наприклад, заставу для кандидатів у мери Києва складе трохи більше 460 тис. грн. Тим не менш в даному проекті закону залишається той же недолік, що і в чинному Виборчому кодексі - він прив'язує розмір застави на місцевих виборах до кількості виборців. Фактично у Виборчому кодексі існують дві системи визначення розміру застави. Одна - для виборів президента і депутатів Верховної Ради, яка не прив'язана до кількості виборців. І друга, що регламентує заставу для кандидатів на місцевих виборах в залежності від їх кількості.Тобто, існуюча система суперечить згаданим вище рішенням Конституційного суду

Підсумовуючи, можна сказати, що, вносячи зміни у Виборчий кодекс, влада переслідує кілька цілей. По-перше, прибрати конкурентів в особі самовисуванців у більшості значущих в електоральному плані міст, одночасно пропонуючи представників впливової місцевої еліти балотуватися від партії влади.

По-друге, очистити електоральне поле від партій-ліліпутів, створених місцевими "феодалами" для проходження, наприклад, у конкретний облрада. Тобто, партія, умовно кажучи, "За конкретні справи" олігархів Герег, "Нові обличчя" екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка або, скажімо, Партія угорців Закарпаття, при таких змінах законодавства зможуть висувати кандидатів тільки в зв'язці з великими партіями, або просто розчинившись в них. Іншими словами, висувати кандидатів у двох третинах областей зможуть тільки всеукраїнські партії, що робить представників місцевих еліт значно менш самостійними і значною мірою нівелює місцеве самоврядування, роблячи його сильно залежним від центральної влади.

По-третє, заощадити на висунення кандидатів у мери міст і реєстрації списків партій, таким чином полегшивши життя і іншим великим політичним гравцям, а особливо - їх олігархічним спонсорам.