Перемога ВСУ: Що за села Кабмін визнав деоккупированными (КАРТА)

13 червня Кабінет Міністрів України прибрав два селища в Донецькій області та один на Луганщині з переліку населених пунктів, в яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

Мова йде про Гладосово і Травневому Донецької області і Новоалександровке Луганської області. Всі вони були відносно недавно звільнені від бойовиків ДНР і ЛНР, однак офіційно під контроль Києва прийняті тільки зараз.

Разом з тим чомусь в цей перелік не потрапили Верхнеторецкое Донецької області, яке перейшло під контроль ВСУ 30 листопада 2017 р., Катеринівка Луганської області, звільнена в кінці січня цього року, та Південне, що 17 травня цього року сили ООС взяли під свій контроль. Мабуть, ще не час або на те є інші причини.

Тим часом ми пропонує згадати, коли саме і за яких умов були деоккупированы ті населені пункти, які стали повноцінною частиною України.

Травневе і Гладосово

Села Травневе (екс-Металіст) і Гладосово розташовані на північ від окупованій Горлівки, у південній частині Светлодарской дуги.

Тут варто нагадати, що звільнені села знаходяться на лінії розмежування, в так званій сірій зоні. Тобто юридично вони були "безгоспними", тому ЗСУ їх не стільки звільнили, скільки зайняли.

Однак буде неправильним говорити, що бойовики ДНР віддали дані села без бою. Як раз навпаки: вони багато раз намагалися вибити з них українську армію, а коли зрозуміли, що їм це не вдасться, почали планомірне і цілеспрямоване знищення цих двох сіл з допомогою важкої артилерії і мінометів.

Тим не менш що Гладосово, що Травневе поступово повертаються до мирного життя в Україні. 5 січня 2018 р. там відновили електропостачання, а 15 січня повністю відновили виплату пенсій.

До речі, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, в Гладосово українську пенсію отримують 15 пенсіонерів, а в Травневому — 45. Якщо ж говорити про загальну кількість населення у цих селах, то в Гладосово, за даними перепису населення 2001 р., проживала 121 особа, а в Травневому — 286 осіб.

Зрозуміло, що за час війни це кількість значно зменшилася, проте точних даних на сьогодні у відкритих джерелах не вдалося знайти. Але щось підказує, що актуальне населення не сильно відрізняється від кількості пенсіонерів, адже працездатне населення зазвичай залишає міста і села на лінії розмежування.

Новоолександрівка

Селище Новоолександрівка, що на Луганщині, був повністю звільнений від російсько-терористичного гніту 31 січня 2018 р.

Новоолександрівка — це село Попаснянського району Луганської області. На північний захід і захід від нього проходить лінія розмежування сил на Донбасі (згідно з другим Мінським угодою).

З 2015 р. опорні пункти в околицях села були крайніми позиціями українських захисників, з одного боку, і позиції ЛНР — з іншого. Але на початку року українські воїни поліпшили своє тактичне положення, просунувшись на кілька кілометрів до лінії розмежування і взявши Новоалександровку під свій контроль.

До речі, звільнення села було не таким простим і швидким, як це може здатися.

"У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник періодично намагається повернути втрачені позиції: вдень працюють снайпери і стрілецьку зброю, вночі прострілюють з великокаліберних кулеметів, але ми вже міцно вчепилися за цей шматок землі", — розповідав один з українських бійців.

Населення Новоолександрівка до війни становило 124 людини, але зараз їх залишилося менше 20, які до деокупації жили без газу та електроенергії. Характерною особливістю села є те, що, за даними перепису населення 2001 р., 93,55% відзначили рідною українську мову і тільки 6,45% — російську.

Таким чином, український світ поступово повертається на Донбас. А взагалі, приклади цих трьох сіл наочно демонструють, що мирне життя на Донбасі можлива лише після перемоги: у звільнених селах люди отримали правопорядок, газ, електроенергію і пенсії, а окуповані досі страждають від свавілля російських бандформувань, безробіття і безгрошів'я.