За схемою Онищенко. Коли НАБУ вимагатиме крові братів Дубневичів
Детективи НАБУ отримали дозвіл на вилучення оригіналів документів, що знаходяться у НКРЭКУ, які можуть стати прямими доказами по справі щодо маніпуляцій з обсягами пільгового газу на Новояворівської ТЕЦ нардепів Богдана та Ярослава Дубневичів. Про це свідчить рішення Солом'янського райсуду Києва від 21 серпня 2017 року. Це справа здатне в новому політичному сезоні закрутити серйозні процеси в парламенті та на вулицях. Якщо колишній "регіонал" Олександр Онищенко є особистістю вкрай одіозною, що в парламенті він входив до депутатської групи "Воля народу", складену з депутатів, що мають схожу біографію, то Дубневичи - члени фракції БПП та їх вплив на політичні процеси вагоміше, ніж у побіжного Онищенко-Кадирова, пише Depo.ua.
Але для початку про суть претензій до львівським бізнесменам і депутатам, яких детективи НАБУ підозрюють у тому, що вони "нагріли" державу на сотні мільйонів гривень. За різними підрахунками, йдеться про суму від 0,77 до 1,43 млрд гривень. Яка ж схема дозволяє заробити чималі і при цьому легкі гроші? Вона бере початок ще з 2005 року, і будувалася на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів - населення, теплокомуненерго і промисловості. Наприклад, на державну компанію "Укргазвидобування" була покладена соціальна функція забезпечення населення України дешевим газом, тому компанія здобувала його і продавала за встановленими урядом цінами - близько 50 доларів за 1 тис. кубометрів. Передбачалося, що саме ця низька ціна на видобувається державою газ стане запорукою того, що населення отримає в своїх газових плитах дешевий газ. Однак у той же час, коли населення спалювало газ "за 50", газ для промисловості коштував 500 доларів за 1 тис. кубометрів. Адже газ - це газ, і на ньому не поставиш штамп "дешевий - для населення", або "дорогий - для промисловості". Головне - "подмухлевать" з документами, і можна зробити так, що за документами газ був продав населенню "за 50", хоча насправді він був проданий промисловості по 500 доларів.
Найвідомішим бенефіціаром цієї схеми був депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який, як стверджують правоохоронні органи, разом з наближеними йому компаніями завдали шкоди державі в розмірі близько 3 млрд гривень. Його варіант схеми був побудований на тому, що приватні компанії отримували від державної "Укргазвидобування" у користування старі свердловини на умовах спільної діяльності. Видобутий газ вони могли продавати за ринковою ціною, але на біржах реалізовували його посередникам за 50-100 доларів, і саме з цієї суми сплачували частину прибутку "Укргазвидобуванню". На біржі ж газ продавався "своїм" компаніям, які потім перепродували його за ринковою ціною промисловим споживачам. Різниця між цінами на газ становила понад 5 тис. гривень на кожній тисячі кубометрів.
Доходи братів Дубневичів, за які на них насідає НАБУ, були отримані по тій же схемі, але з варіантами (знову ж, якщо їх провину доведуть). Справа в тому, що через ланцюжок компаній Дубневичи володіють Новояворівської і Новороздольской теплоелектроцентралями (ТЕЦ). А ТЕЦ при виробництві тепла для населення також може використовувати "дешевий" газ, щоб забезпечити тим самим якомога більш низькі тарифи на тепло. І різниця в ціні газу для виробництва тепла для постачання населенню, і ціною газу для промисловості - також істотна. Наприклад, в 2013-14 рр. за газ для виробництва тепла для населення ТЕЦ платили 1309 гривень за 1 тис. кубометрів, тоді промисловість його купувала в 3-6 разів дорожче. А в 2015 році різниця в ціні газу також була суттєва - 3 тис. гривень та 7,4-11,3 тис. гривень за 1 тис. кубометрів.
НАБУ підозрює, що ТЕЦ Дубневичів використовували дешевий газ для виробництва електроенергії, яку потім продавали на оптовому ринку. З документів суду, куди слідчі зверталися за дозволом на виїмку документів, слід, що збитки від такої діяльності ТЕЦ Дубневичів могли складати за одними оцінками 775 млн гривень, за іншими - 1,43 млрд гривень. Проте в цілому по країні збитки від використання схеми, побудованої на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів, може бути набагато більше, ніж тільки по Онищенко і братам Дубневичам. І якщо вірити главі правління "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, який в одному з інтерв'ю зазначав, що цією схемою користувалося багато політиків і бізнесменів, справу проти Дубневичів виглядає як вибіркове правосуддя. Тому що під висунуті їм підозру потрапляють всі, хто має відношення до ТЕЦ, наприклад, той же Ахметов. Правда, не всі вони в юрисдикції НАБУ, але у тих, хто не подследственен Бюро обов'язково є лобісти у високих кабінетах. Так що або чекаємо від Ситника нових підозрюваних, або історія з Дубневичами пахне не тільки вибірковістю, але і політикою.