За рецептом Рюрика. Торгівля зі Швецією допоможе Україні стати цивілізованою
Що особливо цікаво, беручи до уваги, що перша не належить до слов'янського ареалу, а адже саме зі слов'янськими країнами у нас традиційно тісні взаємозв'язки. У той же час наші економічні відносини на даний момент не можна назвати ні оптимальними, ні навіть наближеними до такої оцінки.
За січень–серпень 2017 р. експорт українських товарів до Швеції склав всього $52,66 млн, збільшившись порівняно з аналогічним періодом минулого року на 24,4%. У той же час, імпорт шведських товарів в Україну за цей же час - $281,11 млн. Єдиний позитивний момент для нас: зростання шведського імпорту порівняно з минулим роком склав всього 5%, тобто наш експорт до Швеції збільшувався більш високими темпами. Тим не менш наше негативне торговельне сальдо склало за вказаний вище період $228,46 млн.
Серед основних позицій шведського імпорту в Україну слід виділити поставки лікарських препаратів ($9,2 млн), паперу ($27,6 млн), реакторів, котлів і машин ($142 млн), електротехніки ($8,1 млн), транспортних засобів ($31,8 млн). Таким чином, в структурі шведського експорту переважає обладнання та споживчі товари з високим рівнем доданої вартості, що цілком логічно, враховуючи, що шведська економіка поступово переходить до інноваційної моделі розвитку.
Що стосується українського експорту до Швеції, то тут варто виділити наступні товарні групи: папір ($4,9 млн.), деревина і меблі (сумарно понад $12,6 млн) та чорні метали ($16,2 млн).
Таким чином, наші торговельні відносини з даної скандинавською країною можна виразити наступною фразою: вони нам реактори, котли, автомобілі, ми їм метал та деревину.
Тим не менш, це поки та даність, з якою не те що варто змиритися, але яку необхідно прийняти і спробувати змінити формат взаємного торговельного співробітництва в майбутньому.
Проаналізуємо базові параметри Швеції як потенційного торговельного партнера. Ця країна є однією з найбільших в Європі за площею території. У той же час населення складає всього 9,9 млн осіб. ВВП на душу населення в минулому році перевищив $51,5 тис. в рік, сукупний ВВП в 2016-му — близько $511 млрд, тобто більш ніж у п'ять разів вище, ніж в Україні (притому що населення у нас в чотири рази більше). Таким чином, співвідношення ефективності української економіки та шведської можна визначити як 1:20, природно, не в нашу користь.
Якщо подивитися на історичну ретроспективу, то шведи мали доход на душу населення у розмірі $2,5 тис. (як на сьогодні в Україні) в 1966 р. Для виходу на показник в $20 тис., який характеризує таке явище, як шведський соціалізм, шведам треба було 22 роки (це сталося у 1988 р.). До речі, зазначений вище термін характеризує економіку, яку відрізняють два базові ознаки: максимальне вирівнювання рівня доходів у суспільстві (мінімізація нерівності) і прагнення до повного рівнем зайнятості (наскільки це взагалі можливо). На даний момент рівень безробіття в Швеції (травень 2017 р.) становить 6,8%, що є одним з найнижчих показників в Європі. Мінімізація нерівності в суспільстві здійснюється за рахунок найбільш ефективних у світі профспілок, а також органів державного управління, які відіграють провідну роль в перерозподілі суспільних благ. У цьому Україна і Швеція дещо схожі між собою, тільки в нашій країні для такого соціального перерозподілу немає необхідної економічної бази, а органи держуправління підточені корупційної ерозією і діють вкрай неефективно.
Шведська економіка, так само як і українська, пережила різке падіння в результаті глобальної фінансової кризи 2008 р. (падіння на 5,33% у 2009-му), а також ледь не скотилася в рецесію в 2012-м (мінімальне зростання на 0,77%). На даний момент темпи економічного зростання в Швеції становлять 3-4% (за останні три роки).
За параметрами експорту шведська економіка займає 26-е місце в світі (обсяг експорту в 2016 р. склав $135 млрд). Зараз вони експортують послуги, промислове обладнання, сировину, продукцію целюлозно-паперової та рибної галузей економіки. У той же час Україна ще продовжує пошук свого місця у світових технологічних і торгових ланцюжках, внаслідок чого асортимент нашого експорту надзвичайно високий: від зерна до літаків і ракет. Проблема лише в тому, що частка останніх у структурі експорту стрімко падає, а зерна, навпаки, зростає.
В останні роки структура шведського експорту, так само як і структура самої економіки, зазнала істотні зміни.
Поступово скорочується питома вага традиційних шведських галузей: сировинний, рибної, целюлозно-паперової, сталеливарної.
В той же час різко збільшилася частка автомобілебудування, сектора послуг, інформаційних технологій та телекомунікацій. Таким чином, Швеція інтенсивно розвиває третинний сектор економіки (послуги, освіта, наука) і переходить в постіндустріальну фазу розвитку. Експорт та імпорт Швеції максимально збалансовані за структурою, що робить її надзвичайно резистентної до зовнішніх криз та цінових шоків.
Диверсифікація зовнішньоторговельного обороту Швеції наочно демонструється при зіставленні експорту та імпорту основних товарних позицій: при частці експорту автомобілів в загальному обсязі 5,5% питома вага імпорту автомобілів в структурі імпорту склав 6,2%. По нафтопродуктах даний показник 4,7 і 3,5% відповідно. По мобільним телефонам — 2,7 та 2,1%, запасних частин для автомобілів — 3,7 та 3,9%, постачання свіжої риби — 2,6 і 2,5%. Таким чином, товарна структура шведського експорту і імпорту максимально гармонізована і диверсифікована.
Серед країн — основних споживачів продукції Швеції необхідно виділити Німеччину ($14,3 млрд), Норвегію ($14,1 млрд), США ($9,8 млрд), Данію ($9,7 млрд) і Фінляндії ($9,4 млрд). Що стосується імпорту, то тут основні партнери — Німеччина ($27,9 млрд), Данія ($10,7 млрд), Нідерланди ($9,4 млрд), Бельгія ($6,73 млрд) і Китай ($6,31 млрд).
На даний момент та модель економіки, яка складається в Україні під впливом кризи і в умовах відсутності повноцінних структурних реформ, навряд чи зацікавить шведів. Навіть такі наші флагмани, як сільське господарство, металургія та сировину, які не будуть затребувані на шведському ринку.
Швеція займає перше місце в Європі за запасами залізних руд, друге — за запасами молібдену, срібла, золота, третє — міді і свинцю, четверте — за покладами урану і цинку. У структурі шведського експорту 1,2% займають поставки залізної руди (з цієї позиції ми конкуренти), золота (1,5%).
Крім того, Швеція володіє високопродуктивним сільським господарством і розвинутою металургійною промисловістю, яка спеціалізується на випуску високоякісної сталі і експортує до 80% готової продукції. В асортименті: нержавіюча сталь вуглецева, високоміцна, інструментальна швидкорізальна, підшипникова. Причому частка виробництва нержавіючої сталі надзвичайно висока — 50%, в той час як навіть у Японії і США цей показник становить не більше 10%.
Враховуючи необхідність модернізації української армії, суттєвий інтерес може скласти військове співробітництво.
Експорт військової продукції є одним з ключових експортних напрямків для Швеції: обсяг експорту озброєнь становить близько $2 млрд на рік. Велика частина шведського озброєння поставляється в США, ПАР і ЄС. Крім того, освоюються ринки Пакистану, Індії, Малайзії, Таїланду, ОАЕ. Найбільшим попитом у покупців користуються бойова машина піхоти CV 90, винищувачі JAS 39 Gripen, противоартиллерийские радари ARTHUR. До серпня 2010 р. у Швеції було створено спеціальне агентство з експорту озброєнь. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI), Швеція регулярно входить в десятку країн — найбільших експортерів озброєнь.
Досвід Швеції у розробці відновлюваних джерел енергії в структурі енергетичного балансу країни вони складають 26%) може бути успішно адаптований в Україні, особливо у сфері вітроенергетики і горючих поновлюваних джерел енергії, наприклад деревні пелети. Крім того, Швеція зацікавлена в будівництві в Україні сміттєпереробних заводів з одночасною генерацією енергії: обсяг потенційних інвестицій тут становить приблизно $2-3 млрд.
До речі, розмір прямих іноземних інвестицій зі Швеції в Україну на 1 липня 2017 р. склав $341 млн, або 0,9% від загального обсягу, збільшившись з початку року лише на $19,2 млн, або на 6%.
Для виходу на шведський ринок наші виробники одягу, взуття та інших товарів народного споживання (тобто той сегмент, який на даний момент в Швеції захопив Китай) можуть скористатися європейською програмою підтримки малого і середнього бізнесу Competiveness of Small and Medium Enterprises (COSME). Програма COSME створена для підтримки малого та середнього бізнесу за такими напрямками, як полегшення виходу на зовнішні ринки, підвищення конкурентоспроможності, культура ведення бізнесу. До речі, останній аспект важливий для налагодження ефективної взаємодії між нашими підприємцями і шведськими, особливо враховуючи, що навіть для європейців шведи — особлива субкультура, а ментальний розрив між нами складає два-три покоління. Поки ж українці сприймаються шведами, як італійці, які розмовляють на незвичному для них мовою. Бюджет COSME на даний момент становить 2,3 млрд євро, дія програми розрахована до 2020 р. Її стратегічна мета — інтернаціоналізація національних кластерів МСБ в країнах — учасницях програми.
З урахуванням можливостей даної програми Україна може в найближчі три–п'ять років наростити експорт своїх споживчих товарів на шведський ринок до 1 млрд євро на рік та суттєво потіснити на даному напрямку Китай.
Але максимальний ефект від взаємного співробітництва країни можуть отримати в форматі взаємодії наших виробників з найбільшими компаніями Швеції. У список найбільших за обсягом товарної виручки шведських компаній входять: "Вольво", "Сканія", "Сааб", "Еріксон", "АстраЗенека", "Електролюкс", "Ікеа", "Хеннесі і Мауріц", "Хассельблад", "Системэир" та ін. Швеція взагалі демонструє унікальний приклад максимальної концентрації в економіці найбільших транснаціональних корпорацій. У власності держави знаходиться лише компанія LKAB, яка веде видобуток корисних копалин.
Формат співпраці України і Швеції в даному напрямку, може бути реалізований спираючись на ті проекти, які планувала здійснити РФ, але які були заморожені шведською стороною після введення санкцій. У найближчі три–п'ять років Україна цілком здатна наростити імпорт з Швеції високотехнологічних товарів на суму 2-3 млрд євро, але не готової продукції, технологій її виробництва та комплектуючих. Це вдасться зробити лише у форматі спільних проектів. Частина устаткування буде використано для технологічної модернізації української промисловості. Але основні поставки шведських комплектуючих необхідно використовувати для виробництва в Україні готових промислових і побутових товарів та формування в нашій економіці конкурентоспроможного вторинного сектора (промислове виробництво на індустріальному етапі розвитку). Умовно кажучи, якщо Україні вдасться вбудувати свої підприємства в технологічні виробничі ланцюжки на базі шведських технологій та комплектуючих, то імпорт з Швеції проміжних промислових товарів може призвести до збільшення додаткової вартості кінцевої продукції до 4-5 млрд євро. І це буде вже готова експортна продукція, яку Україна зможе поставляти на міжнародні ринки. Позитивне торговельне сальдо даній економічній моделі складе приблизно 2 млрд євро на рік. Формування української готової продукції на базі шведських комплектуючих, складання вузлів і технологій істотно підвищить конкурентоспроможність наших товарів на світових ринках.
