Принцип д Ондта. Депутати домовилися, як ділити комітети у новому парламенті

Сьогодні Верховна Рада прийняла за основу досить незвичайний і притому важливий закон. Незвичайний він тим, що встановлює математично точний алгоритм розподілу крісел у парламентських комітетах ,так званий принцип д Ондта. Правда, він вступить в силу не для нинішньої, а вже для нової Верховної Ради, обраної на наступних виборах.

Однак важливий він не лише для майбутніх депутатів, але й для нинішніх. Тому що його прийняття усуне одну з головних перешкод перед оголошенням позачергових парламентських виборів.

Новий порядок поділу парламентських крісел необхідний в силу того, що ми пообіцяли його прийняти Євросоюзу. Ще два роки тому спеціальна місія Європарламенту розробила рекомендації з внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. 17 березня 2016 р. своєю постановою ВР взяла на себе зобов'язання імплементувати ці рекомендації. А в них одним з пунктів записано: "Для забезпечення пропорційного представництва народних депутатів України у комітетах Верховної Ради України... пропонується, починаючи з наступного скликання Верховної Ради України, запровадити методику розподілу посад за принципом д Ондта".

До речі кажучи, цей принцип використовується в самому Європарламенті при розподілі між політичними групами посад віце-президентів, голів і заступників голів комітетів та делегацій. Тому не дивно, що той же принцип настійно рекомендували і нам. Європейські парламентарі визнали порочної нашу практику розподілу портфелів у Верховній Раді за принципом "провладна більшість забирає собі все, що захоче, залишаючи меншості малоцінні посади". Так поступила в парламенті, обраному в 2012 р., Партія регіонів Януковича по відношенню до тодішньої опозиції. В помсту опозиціонери, які стали владою після революції, надійшли точно так само в нинішньому парламенті по відношенню до "Оппоблоку" та іншим екс-"регіоналам". Європейці тоді пробачили нам цю "революційну доцільність", але для майбутньої Верховної Ради вимагають чесної процедури.

Принцип д Ондта названий за ім'ям бельгійського математика Віктора д Ондта (1841-1901), який і запропонував його в 1878 р. Зараз у багатьох країнах з пропорційною виборчою системою користуються цим принципом при розподілі депутатських мандатів між партіями. Є у нього і критики, які стверджують, що він дає додаткову вигоду лідера виборчих перегонів. Втім, при розподілі мандатів в будь-якому випадку відбуваються якісь відхилення від суворої пропорційності (не можна дати полмандата або четвертинку). І якщо принцип д Ондта і дає переможцю якийсь бонус, невеликий — зазвичай це один "зайвий" мандат.

Але ось при розподілі портфелів у комітетах значення принципу д Ондта набагато більше. Адже ці портфелі, на відміну від депутатських мандатів, аж ніяк не рівноцінні. І тут математика перетворюється у велику політику.

Насамперед вкрай важливий вже сам факт встановлення суворої процедури поділу. Фракції, які створили правлячу коаліцію, не зможуть забрати собі все, що захочуть, а замість цього будуть змушені стати в загальну чергу разом з іншими фракціями. Припустимо, у парламент пройшли три партії. Нехай у першої найбільшої фракції A депутатів, у другій — B, в третій — C. Тоді за принципом д Ондта ці фракції отримують рівно стільки ж балів — A, B, C, і відповідно з ними шикуються в чергу. Перша партія забирає собі найбажаніший для неї портфель (наприклад, голови бюджетного комітету), після чого її бали зменшуються вдвічі — до A/2. Тепер найбільше балів може виявитися у другій партії, вона забирає собі найцінніший портфель з решти (наприклад, голови регламентного комітету), і її бали теж зменшуються вдвічі — до B/2. Наступною в черзі виявляється або третя партія (якщо C більше, ніж A/2), або перша (якщо A/2 більше, ніж C). Коли перша партія візьме другий портфель, її бали зменшаться до A/3, після такого портфеля — до A/4 і т. д. Аналогічно у інших партій.

Поділ скінчиться тоді, коли будуть розподілені всі посади, включаючи і рядових членів комітетів. Так що кожен депутат буде записаний в якій-небудь комітет у відповідності з бажанням його фракції.

Звичайно, можна провести дострокові вибори і без прийняття цього закону. Але тоді нового парламенту доведеться обрати керівництво комітетів за старою процедурою, потім прийняти закон з принципом д Ондта і переобрати керівництво та весь склад комітетів за новою процедурою. Виглядати це буде, м'яко кажучи, по-дурному. Та й не факт, що переможці виборів погодяться на це, а не захочуть забрати собі всі цінні портфелі, наплювавши на рекомендації європейських колег. А ось зараз, коли кожна політсила приміряє на себе лаври тріумфатора, шанси на введення принципу д Ондта для майбутньої Верховної Ради досить високі.

За словами спікера Андрія Парубія, є домовленість всіх фракцій про прийняття цього закону. До речі, авторами проекту є сам Парубій, лідери фракцій БПП Артур Герасимов, НФ Максим Бурбак, "Самопомочі" Олег Березюк, Радикальної партії Олег Ляшко і групи "Воля народу" Ярослав Москаленко, а також Сергій Соболєв від "Батьківщини" і Валерій Писаренко від "Відродження".

28 лютого проект повинен пройти через регламентний комітет, а 1 березня — проголосований депутатами. Позачергові вибори стануть на крок ближче. Нагадаємо, що ще одним кроком у тому ж напрямку має стати обрання нового складу Центрвиборчкому.