По-казахськи і референдум. Чотири сценарії, як Україні відповісти на ультиматум МВФ
Довгі і напружені переговори України з Міжнародним валютним фондом про те, яким повинен бути Антикорупційний суд, підійшли до своєї кульмінації, якою став ультиматум Фонду. Або Україна приймає закон про АКС у тому вигляді, в якому його хоче МВФ, беззастережно виконуючи всі вимоги Фонду, або ніякого співробітництва, тобто ніяких грошей.
Таким чином Україна знову опинилася на роздоріжжі. Перед нами сьогодні кілька шляхів, як відповісти на ультиматум МВФ, кожен з яких несе свої проблеми і ризики.
Перший, найпростіший сценарій, - виконати всі вимоги МВФ і прийняти закон про Антикорупційне суді в тій редакції, яку вимагає Фонд. Каменем спотикання в переговорах про АКС, нагадаємо, стала вимога наділити Громадська рада міжнародних експертів, що складається виключно з іноземців, правом вето при доборі суддів. Виконання цієї вимоги, як неважко припустити, поставить Антикорупційний суд під зовнішнє управління, а враховуючи повноваження суду, під зовнішнім управлінням виявиться і вся українська влада. Але і це для українських еліт не найстрашніше. Головна проблема в тому, що за виконанням цієї вимоги явно буде новий ультиматум про підвищення цін на газ для населення, що для України загрожує серйозним соціальним вибухом з непередбачуваними наслідками або як мінімум обвалом і без того невисоких рейтингів провладних політичних еліт.
Другий сценарій, досить типовий для українських еліт, який, власне, Верховна Рада вже почала реалізовувати - не робити різких рухів. Тобто не голосувати за Антикорупційний суд в своїй редакції, ні в редакції МВФ, а тягнути час, намагаючись продовжувати переговори і сподіваючись, що все якось розсмокчеться само і фонд врешті-решт повернеться в переговорний процес з іншою позицією. Правда, у такому випадку час буде працювати не на Україну, і країна плавно буде наближатися до дефолту, який може виявитися неминучий зі всіма витікаючими звідси негативними наслідками для економіки, що знову таки загрозу соціального вибуху.
Поки народний депутати діють саме так. Після заяви МВФ, законопроект був поставлений на порядок денний і парламент як би приступив до його розгляду. Проте в документ були внесені тисячі поправок, розгляд яких може тривати скільки завгодно багато часу. Станом на вечір четверга було розглянуто аж 1273 поправки, переважна більшість з яких не мали ні найменшого шансу бути проголосованими. Залишилося щось близько 600, але пленарний тиждень тим часом підійшла до кінця, а наступна стартує лише з 5 червня. За цей час можна і нових поправок написати, і засунути законопроект в зовсім вже довгий ящик.. або відмовитися від затягування часу і перейти до альтернативного сценарію.
Третій сценарій - повторити фінт грецького прем'єра Алексіса Ціпраса зі всенародним референдумом. Україна проводить референдум про співпрацю з МВФ, сформулювавши питання таким чином, щоб зробити акцент на зовнішньому управлінні, підвищення цін на газ для населення і т. д. Після чого з результатами цього референдуму на руках можна намагатися почати нові переговори з МВФ, апелюючи до волевиявлення народу, який, за українською Конституцією є єдиним джерелом влади". Президент, уряд і Верховна Рада, може, і хотіли б виконати всі умови МВФ, але не можуть же вони йти явно проти народу.
Тут, правда, є свої труднощі. закон про всеукраїнський референдум не так давно скасований Конституційним судом. Це не означає, що референдум провести неможливо, але у нинішній правовій ситуації він буде носити виключно дорадчий характер, і нікого ні до чого юридично не буде зобов'язувати. Правда, для переговорів з МВФ цього може виявитися цілком достатньо.
Досвід Греції ще і тому не до кінця коректний, що ця балканська країна є членом ЄС і єврозони, і просто так кинути її напризволяще європейські партнери ніяк не могли. В України положення інше, і Захід цілком міг би махнути на нас рукою, якби не одне "але" - війна з Росією. І фактор російської агресії українська влада цілком може використовувати разом з результатами референдуму. Мовляв, ви залишите нас один на один з агресором, провокуючи таким чином Путіна на велику європейську війну або провокуючи Україну здатися агресору, що безпосередньо ставить під удар всі східні кордони ЄС, чого нікому у Вашингтоні зовсім не хочеться. Так що цей сценарій має шанс на деякий успіх.
Ну і четвертий сценарій - Україна може спробувати повторити казахський досвід, де в минулому році дев'ятеро британських суддів заступили на службу в незалежному суді Міжнародного фінансового центру "Астана" на чолі з колишнім лордом - головним суддею Англії і Уельсу бароном Гаррі Кеннетом Вульфом. Для того щоб призначити британців, які апріорі повинні бути "незалежними і якісними", в казахський суд, довелося навіть змінити Конституцію країни. Таким чином казахи рішуче посприяли "економічної модернізації і поліпшення інвестиційного клімату".
Україна з Антикорупційним судом може спробувати зробити щось подібне. Верховна Рада приймає не тільки закон про Антикорупційне суді у власній редакції, але й починає проводити зміни до Конституції, за якими суддями в цьому суді дозволено бути іноземцям. Після чого суддями АКС призначаються незаангажовані незалежні британці (або представники інших розвинених країн, це не дуже важливо). Таким чином вбивають одразу двох зайців - МВФ отримує явно незалежний від українських політиків Антикорупційний суд, проти якого дуже мало аргументів, з іншого боку - українські депутати позбавляються від страхів, що в АКС прийдуть "ручні судді НАБУ", які будуть штампувати вироки по всіх справах Антикорупційного бюро, не надто турбуючись про доказовій базі. Правда, процедура внесення змін до Конституції досить складна і дуже тривала, але в даному випадку навіть початок цього шляху можна спробувати використовувати як контрпропозицію для відновлення переговорів з МВФ.