Почім місце в окопі. Чому ВСУ необхідна реформа зарплатна

Народні обранці так і не зійшлися в думці про те, чи повинна грошове забезпечення контрактників відрізнятися від зарплат строковиків, а якщо і має, то на скільки. Однак варто зазначити, що тема зарплат українських військовослужбовців набагато ширше співвідношення між контрактниками і строковиками і має саме безпосереднє відношення до наших успіхів у зоні АТО, тим більше, що кінець війни на Донбасі в найближчій перспективі не проглядається. Але про все по порядку.

Відправлений на доопрацювання проект постанови передбачав прибрати лише один абзац з постанови від 14 травня 2014 р. "Про додаткові заходи для зміцнення обороноздатності і безпеки держави", який передбачав "встановити на особливий період розмір грошового забезпечення військовослужбовців строкової служби на рівні відповідної категорії військовослужбовців контрактної служби".

Логіка такого рішення цілком прозора. Мінімальна зарплата контрактника ЗСУ на сьогоднішній день становить близько 7 тис. грн — для багатьох українських регіонів цілком пристойна сума. І встановлена така ставка була на початку війни на Донбасі в якості додаткової мотивації для бажаючих захищати Батьківщину і в першу чергу безпосередньо в зоні АТО. Що ж стосується солдатів строкової служби, то ще у вересні 2014 р. було прийнято принципове рішення РНБО, введене в дію указом президента, до участі в антитерористичній операції строковиків не залучати.

Таким чином, склалася явно нелогічна ситуація, коли солдат строкової служби де-небудь в Мукачево повинен отримувати стільки ж або майже стільки ж, як і контрактник на авдіївської промке. Не варто зайвий раз нагадувати, що і складність завдань, і ступінь ризику для перших і других аж ніяк не однакові.

Як зазначив у бесіді з "ДС" народний депутат Олександр Бригинець, загальне розуміння цієї ситуації у народних обранців є, однак до повного порозуміння ще далеко. "У залі є дискусія, має бути однакове грошове забезпечення чи ні, — зазначив він. — Оскільки строковики призиваються на службу не як бійці, які йдуть воювати, а як ті, хто буде обов'язково перебувати в тилу і виконувати обов'язок перед державою. Вони не можуть брати участі у бойових діях, тому, на мій погляд, не повинні отримувати таке ж грошове забезпечення, як контрактники, які обрали для себе професію, в якій отримали бойову підготовку та досвід служби".

"У них не може бути однакового фінансового забезпечення. А в якій мірі це має оплачуватися і яка повинна бути різниця —це тема для дискусії. Саме тому в залі і виникли суперечки, після чого документ був відправлений на доопрацювання комітетів", — додав Бригинець.

Окремослід зазначити, що мова йде не про реальні гроші. Як пояснили "ДС" учасники АТО, грошового забезпечення на рівні контрактників призовники все ще не отримують, незважаючи на те, що відповідна постанова парламенту вже два роки як прийнято. Зарплата строковика як була десь в районі символічних 158 грн, так і залишається. "Щоб строковики отримували ті ж 7 тис., що і контрактники, постанови Верховної Ради мало — потрібно відповідне рішення Кабміну і Міноборони, а оскільки строковики в АТО на рівні з контрактниками і призовниками не беруть участь, то такого рішення, швидше за все, не буде", — розповів "ДС" нещодавно демобілізованих офіцерів. Тобто на сьогодні стоїть питання приведення постанови парламенту у відповідність з реальною ситуацією.

При цьому, як кажуть фронтовики, проблема зарплат строковиків — це далеко не перше, що хвилює солдатів і офіцерів в зоні АТО. Як би те ні було, а строковики до лінії зіткнення не наближаються і від них наша обороноздатність залежить в останню чергу. Головна проблема в тому, що різниця в зарплатах між тими, хто служить безпосередньо на передовій і глибоко в тилу, настільки незначна, що для більшості бійців не може бути мотивацією, щоб служити на передовій. Як результат, будь-яка розсудлива військовослужбовець віддасть перевагу сидіти де-небудь на Яворівському полігоні або в другій-третій лініях оборони, а не на передньому краї. Ризиків практично ніяких, а гроші майже ті ж.

"Контрактник отримує в армії зарплату починаючи від 7 тис. грн, — розповів "ДС" один з офіцерів. — Якщо він служить в зоні АТО, але не на передовій, його зарплата зростає на 1,5 тис. Якщо ж він знаходиться безпосередньо на лінії вогню, то отримує ще на 1 тис. більше. Тобто різниця між зарплатами практично в тилу (друга і третя лінії оборони) і на передовій щось близько 1 тис. грн".

"Є, звичайно, і горезвісні "фронтові" — гроші, які повинні платити за безпосередню участь у бойових діях, тільки їх ніколи не платять. Оскільки участь у бою потрібно задокументувати, тобто командир повинен дати наказ на відкриття вогню, про що зробити відповідний запис у бойовому журналі. Просте перебування під обстрілом формально участю в боях не вважається. А наказів на відкриття вогню ніхто не дає. Так що тисячу в день за участь у боях нікому не платять", — розповідає один з військовослужбовців.

Така ось "зарплатна політика" у ВСУ якраз і пояснює той, на перший погляд парадоксальний факт, що в країні з 60 тис. військовослужбовців-контрактників на передовій вічна нестача кадрів. І виправляти цю ситуацію необхідно, особливо в світлі того, що вже почався процес демобілізації останньої, шостої хвилі мобілізації — призовників для затикання дірок в обороні дуже скоро не буде зовсім.