• USD 41.3
  • EUR 43.5
  • GBP 52.2
Спецпроєкти

Погані новини для Росії. Чому війна не втомила, а розлютила українців (ІНФОГРАФІКА)

За останні два роки позиція наших співгромадян щодо перспектив ОРДЛО посилилася
Фото: Євген Фельдман
Фото: Євген Фельдман
Реклама на dsnews.ua

Чим ближче 2019 р., тим судорожнее Путін буде намагатися впихнути в Україну окуповану частину Донбасу разом зі своїм маріонетковим режимом. У Кремлі розраховують, що населення ОРДЛО істотним чином вплине на результат президентських і парламентських виборів в Україні і до того ж стане базою для відверто проросійського політичного проекту всеукраїнського масштабу.

Звичайно, впихнути ОРДЛО можна було ще два-три роки тому, одразу після "Мінська-1" або ж після "Мінська-2". Але в Кремлі вирішили продовжити війну на Донбасі, щоб максимально послабити українську економіку і фінансову систему, викликати в країні внутрішньополітичний хаос, повністю деморалізувати українців і дочекатися, коли вони здадуться без бою.

Оскільки цього не сталося, а ефект від санкцій і падіння цін на нафту і газ стає все більш відчутним, ідея вписування ОРДЛО в Україну знову стала для Путіна актуальною і навіть пріоритетною. Зруйнований Донбас повинен, згідно з кремлівським планами, зробити з Україною те, чого не змогла війна: довести до колапсу економіку, фінанси і бюджет, а внутрішньополітичну ситуацію — до кипіння і вибуху. Якщо не відразу, то після президентських і парламентських виборів точно.

Саме тому окупанти зараз добивають економіку ОРДЛО усіма можливими способами. Залишилося, щоб українці взяли цей "подарунок".

Але якраз тут з'явилися погані новини для Росії. Українці не хочуть миритися на умовах Кремля. Про це свідчить динаміка громадської думки за результатами трьох опитувань, проведених у жовтні 2015 р., травні 2016 р. і червні 2017 р.

Спочатку — виведення військ, потім — все інше

Насамперед впадає в очі, що вже більше 60% українців виступають за запровадження на Донбас міжнародних миротворчих сил. З цього питання спостерігається найбільше одностайність. Проти тільки 21,1%, вагалися з відповіддю 18,7%. У 2015 р. рівень підтримки цієї вимоги становив 52,7%, в 2016-му — 58%.

Реклама на dsnews.ua

Введення миротворців автоматично означає виведення окупаційних військ. Тобто ніякі варіанти з переодяганням окупантів та їх пособників у "народну міліцію" українців не влаштовують. А якщо контроль над ситуацією в ОРДЛО перейде до миротворців, то шанси Кремля зберегти там свій маріонетковий режим сильно впадуть.

Втім, Путін може бути впевнений у зворотному, покладаючись на те, що три роки промивання мізків перетворили жителів окупованої частини Донбасу в антиукраїнських фанатиків. Але навіть якщо Москва раптом погодиться на миротворців, її чекає друга неприємність від українців: вони не бажають давати ОРДЛО ніякого особливого статусу. Вже 55% вимагають, щоб окуповані території повернулися до складу Донецької і Луганської областей України, на тих самих умовах, що були раніше. У попередніх опитуваннях ця частка становила 49,1 та 47,9%.

Частка тих, хто готовий погодитися, щоб ці території повернулися під контроль України, але отримали більше незалежності від Києва, скоротилася з 31,9% у 2015 р. до 24,6% в 2016-му і 20,1% у 2017-м. Вважають, що буде краще відпустити ці території, щоб вони стали незалежними державами або увійшли до складу РФ, тільки 8,7%, вагалися з відповіддю 16,3%. Таким чином, більшість українців воліють чекати, поки Донецьк і Луганськ повернуться в Україну на умовах Києва.

А до тих пір, поки це не трапиться, більшість українців вважають за необхідне, щоб ОРДЛО були оголошені окупованими територіями (саме таке формулювання міститься в підготовлюваний президентському законопроекті про деокупації Донбасу). І це третя неприємність для Кремля від українців, засвідчена червневої соціологією. 54,6% опитаних підтримали (27,8% — повністю, 26,8% — в основному) пропозиція законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької і Луганської областей окупованими, тоді як не підтримали лише 22,3% (зовсім проти — 9,4%, в основному — 12,9%), не визначилися з відповіддю 23,1%.

Також було поставлено питання про ставлення до рішення РНБО України про блокаду торгівлі з ОРДЛО. У формулюванні питання не уточнювалося, що це була вимушена міра, викликана "націоналізацією" підприємств в ОРДЛО кремлівськими маріонетками. Тим не менше навіть в таких умовах 47% опитаних підтримали рішення РНБО (23% — повністю, 24% — в основному), а не підтримали 36,9% (зовсім проти — 16,3%, в основному — 20,6%), не визначилися з відповіддю 16%. Таким чином, в українському суспільстві зараз найбільш популярна жорстка позиція щодо ОРДЛО. Це те, чого домігся Путін трьома роками війни і крадіжками підприємств на окупованих територіях.

Компроміс по-українськи — це тиснути Росію санкціями

На тлі всіх цих поганих для Кремля новин можуть здатися обнадійливими для Путіна відповіді українців на запитання: "Як ви вважаєте, чи потрібно заради миру йти на компроміси з Росією і керівниками самопроголошених Донецької та Луганської республік?" Респондентам були запропоновані три варіанти відповіді. Варіант "Світ —будь-якою ціною, треба погоджуватися на будь-які компроміси з ким завгодно і про що завгодно" набрав 17,9%. Ще 52,4% вважають, що "для світу варто погоджуватися на компроміси, але не на все". Нарешті, 17,7% впевнені, що "насправді світ на Донбасі може встановитися тільки з позиції сили — коли одна із сторін переможе". Не зуміли зробити вибір між трьома варіантами 12%.

Не будемо розчаровувати ні путинофилов, ні тих, хто звик ставити знак рівності між словами "компроміс" та "зрада". Просто відзначимо одну деталь. Коли більше половини українців готові "погоджуватися на компроміси, але не на все", саме час поцікавитися, а які, власне, прийнятні компроміси маються на увазі.

Автори дослідження поставили запитання: "Які рішення слід прийняти, щоб на Донбасі встановився світ?" — і попросили вибрати не більше трьох із запропонованих 11 варіантів відповідей. Вибір українців виявився дивовижним.

Всі ті компроміси, на яких наполягає Кремль, користуються найменшою популярністю. "Амністія всім тим, хто брав участь у бойових діях на Донбасі" — на це згодні лише 3,8%. "Запровадження в Україні федеративного устрою" — 4,6%. "Надання російській мові статусу другої державної" — 4,9%. "Відмова від перспективи членства в НАТО, закріплення в Конституції нейтрального статусу України" — 6,3%. "Проведення на територіях, контрольованих ДНР і ЛНР, законних виборів" — 11,7%. "Надання ДНР і ЛНР особливого статусу в межах України" — 11,8%.

Не занадто велику підтримку отримали і різні радикальні варіанти. "Відділення територій, зайнятих ДНР і ЛНР, від України" — 8,8%. "Припинення фінансування територій, зайнятих ДНР і ЛНР (виплати пенсій, зарплат тощо)" — 11%. "Військовою силою відновити контроль України над цими територіями" 13,5%.

Набагато обігнав всі ці варіанти такий простий рецепт: "Успішне відновлення нормального життя на територіях Донбасу, контрольованих Україною". Він набрав 28%.
А найпопулярнішим виявився варіант: "Змусити Росію припинити втручання в конфлікт на Донбасі (посилення міжнародних санкцій, тиск міжнародних структур на РФ)". Його підтримали 38,1% опитаних.

Власне, це і є прийнятний компроміс у розумінні українців: видавлювати Росію з Донбасу не військовою силою, а посиленням міжнародних санкцій. А якщо в Кремлі сподіваються на щось більш приємне для Путіна, доведеться розчарувати: хороших новин для Путіна в українців немає.

Хто проводив опитування

Дослідження громадської думки населення України провели фонд "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" та соціологічна служба Центру Разумкова з 9 по 13 червня 2017 р. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Попередні два дослідження на ту ж тему провели: фонд "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 19 жовтня 2015 р.; фонд "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" та соціологічна служба Центру Разумкова з 11 по 16 травня 2016 р. Всі три опитування були загальнонаціональними, проводилися за однаковою методикою і на одному рівні достовірності.

    Реклама на dsnews.ua