Платіжка за беззаконня. Як закошмарити силовиків, кошмарящих бізнес
Новий закон, що отримав неформальну назву "Маски-шоу стоп", поки не зміг прикрити бізнес силовиків на кримінальному переслідуванні підприємств. Більш того, юристи запевняють, що обшуків не стало менше, а липові кримінальні справи, як і раніше, штампуються пачками. Щоб остаточно приборкати розперезалися правоохоронців, уряд зробив наступний хід - запропонував парламенту ввести персональну матеріальну відповідальність для представника силових органів, яка завдала шкоди компанії своїми неправомірними діями. Але чи зможе ця норма стати бронею для бізнесу?
"Маски-шоу стоп" не злякали
В останні роки тиск силовиків стало справжнім стихійним лихом для легального вітчизняного бізнесу. Показовий приклад: за даними Мін'юсту, за три роки кількість обшуків збільшилася в півтора рази. Якщо в 2014 р. правоохоронці подали 67 тис. клопотань на проведення обшуку, то в 2016-му - 96 тис. Схема, на якій заробляють силовики, проста і ефективна: проти підприємства відкривається кримінальна справа, паралельно в ході обшуку вилучаються документи, сервера, все, без чого "жертва" не може нормально працювати. За розблокування роботи стягується плата. Плюс частенько у силовиків зависають конфісковані цінності (валюта, товар тощо).
Щоб зупинити свавілля правоохоронців, уряд запропонував законодавчо вдосконалити процес досудового слідства. 7 грудня набув чинності новий закон "Маски-шоу стоп" (№ 7275), яким була введена обов'язкова технічна фіксація не тільки процесу прийняття слідчим суддею рішення про проведення обшуку, але і самого обшуку. Докази, отримані без такої фіксації, так само як і при обшуку, на який не був допущений адвокат, не можуть бути прийняті судом. Крім цього, нові правила встановлюють пряму заборону на вилучення оригіналів фінансово-господарської документації компанії, яка потрапила під приціл силовиків. А також на повторне збудження закритих кримінальних проваджень.
Здавалося б, ці правила повинні були надійно захистити бізнес від силового тиску і відправити в минуле ганебну практику лівого заробітку правоохоронців. Однак статистика говорить про те, що перевірені схеми нікуди не поділися. За даними Генеральної прокуратури України, в травні цього року розслідувалося 9793 кримінальні справи за фактами злочинів у сфері господарської діяльності, у цей же період минулого року - 9165. Стабільно висока кількість розслідуваних справ за економічними статтями в країні, де тіньова економіка становить 45% офіційного ВВП (розрахунки МВФ), ще можна пояснити. Але до суду доходять лише деякі справи: у цьому році до суду з обвинувальним актом було направлено 424 справи, в минулому - 428, а закрито, відповідно, 1272 і 1515 справ.
В цілому ж до суду стабільно доходить лише близько 20% від усіх порушуваних за економічними статтями справ. Що може говорити або про неприпустимо низької кваліфікації слідчих, які не вміють зібрати достатніх доказів, щоб покарати порушників, або про те, що справи масово відкриваються на рівному місці з однією метою - вичавити гроші за їх закриття. Не стало менше після вступу в силу закону "Маски-шоу стоп" і обшуків у компаніях. Якщо в минулому році, за даними Мін'юсту, було подано понад 96 тис. клопотань про проведення обшуку, то за шість місяців дії нового закону (з 7 грудня 2017 р. по 31 травня 2018 р.) - майже 40 тис.
Як обходяться "незручні" правила
Щоб зберегти свої заробітки, силовики або ігнорують, або вдало обходять законодавчі норми, що захищають бізнес. Наприклад, з технічною фіксацією судового процесу було прийнято лише трохи більше 65% рішень про проведення обшуку. У Державній судовій адміністрації України скаржаться на нестачу апаратури і обмежені "житлові умови" судів. Закон вимагає розглядати клопотання про проведення обшуку виключно в залі засідань, де і повинна вестися відеозапис процесу. Але вітчизняні суди відчувають гостру нестачу приміщень, в тому числі і під зали засідань, а тому клопотання частенько, як і раніше, розглядаються в суддівських кабінетах.
Юристи ж кажуть, що дефіцит потрібної техніки і приміщень - відмовки. "В даний час тиск на бізнес не тільки не знизилася, але навіть зростає. Контролюючі органи (особливо це стосується СБУ та прокуратури) відчувають абсолютну безкарність, і це повністю розв'язує їм руки. Найчастіше правоохоронні органи "працюють" у зв'язці зі слідчим суддею, який в своїй ухвалі про проведення обшуку пише все, що тільки можливо, і за надуманими обставинами. Відеофіксація і присутність адвокатів хоча і є певним стримуючим фактором, але все ж не мають вирішального значення. Адже силовики роблять те, що слідчий суддя вже "освятив" з їх подачі. При цьому основною вимогою з боку слідчих під час пресингу є не сплата податків, а блокування бізнесу і його розблокування за плату, а іноді - просто блокування бізнесу "на прохання" конкурентів", - пояснює Ігор Реутов, керівник департаменту АФ "Грамацький і Партнери".
Інакше як пояснити, що, скажімо, в Чернівецькій області з технічною фіксацією розглядаються практично всі клопотання, а в Києві з 7216 клопотань (з початку дії закону до кінця травня цього року) - тільки 3188, або 44%?
Причому обходити нові вимоги, виявляється, можна цілком законно. "Ст. 107 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає обов'язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею (в тому числі і клопотань про проведення обшуку), крім розгляду питань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - так званих НСРД. Цим активно користуються правоохоронці, оскільки саме вони приймають рішення про проведення зазначених дій. Дуже багато клопотань про проведення обшуку подаються в парі з постановою про проведення НСРД, що дозволяє не тільки провести засідання в закритому режимі, але і в подальшому заборонити стороні захисту доступ до результатів технічного запису з метою "недопущення розголошення відомостей досудового розслідування", - розповідає юрист АФ Pragnum Олена Мічуріна.
Або, скажімо, при проведенні обшуку на великій фірмі, яка розташована на декількох поверхах, у приміщення допускається один адвокат. Вимоги закону дотримані? Безумовно. Чи зможе один адвокат, бігаючи по поверхах, встежити (а тим більше належним чином зафіксувати) за всіма порушеннями, допущеними силовиками під час обшуку? Немає. За словами міністра юстиції Павла Петренка, не зупиняє правоохоронців, які вирішили замордовать підприємство заради відкату, і чинний зараз заборону на повторне відкриття кримінальної справи: досить поміняти кілька слів у фабулі, і це вже буде вважатися новою кримінальною справою. Причому "жертва" не може оскаржити ці дії в суді.
Скільки коштує порушити закон
"Шантаж кримінальним переслідуванням на сьогоднішній день набув ще більшого розмаху, що зумовлено скасуванням мораторію на перевірки і активізацією правоохоронців та фіскалів", - констатує керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. Тому уряд запропонував парламенту перекрити наявні лазівки, що дозволяють силовикам "працювати" з бізнесом в обхід закону.
Правки до закону № 7275 дають можливість подавати скаргу на безпідставне затягування розслідування кримінальної справи. Зараз такі розслідування можуть тягнутися місяцями, і на цей час підприємство може забути про нормальному робочому процесі. Крім того, за новими правилами клопотати про закриття кримінальної справи зможуть не тільки підозрюваних, але й потерпілих - підприємства і особи, чиї інтереси були порушені в ході досудового розслідування. Чому це важливо? "У кримінальних провадженнях щодо економічних злочинів тривалий час може не бути підозрюваного, що дозволяє правоохоронцям здійснювати виклики на допит, обшук і арешт майна у цілого кола господарюючих суб'єктів, які, на думку слідства (часто нічим не обґрунтованого), можуть бути співучасниками правопорушення.
Раніше такі кримінальні провадження могли тягнутися роками, і протягом усього цього періоду бізнес, який потрапив у поле зору слідчих, знаходився під тиском", - пояснює Олена Мічуріна.
Але, мабуть, найголовніша новація - введення персональної відповідальності для правоохоронців, незаконно пресуючих підприємства. "Зараз за збитки, завдані незаконними діями посадової особи органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, має платити держава, - пояснює Ігор Реутов. - Держава, в свою чергу, має право регресної вимоги до такої особи. Але тільки якщо його визнають винним у кримінальному злочині". Ця норма залишалася мертвою, оскільки отримати обвинувальний вирок суду у таких справах практично неможливо. Якщо парламент підтримає законодавчі поправки уряду, знахабнілий силовик буде покривати збитки підприємства від своїх незаконних дій по факту дисциплінарного розслідування.
Алгоритм залучення правоохоронця до матеріальної відповідальності простий: постраждала компанія подає скаргу до суду на дії слідчого чи прокурора. Якщо суд задовольняє скаргу підприємця або особи потерпілого про порушення під час проведення слідчих дій, у своєму рішенні повинен обов'язково призначити службове розслідування. Якщо дисциплінарне розслідування підтвердить факти порушень, винний буде притягнутий до дисциплінарної відповідальності, що автоматично перекладає на нього і всю матеріальну відповідальність за завдані його діями збитки. Причому можливість подати таку скаргу не має терміну давності. "Проблема може виникнути в процесі доказування розміру цих збитків. Якщо з вилученого майна нічого не пропало і воно було повернуто власнику, то під збитком розуміється упущена вигода, яку не так-то легко обґрунтувати. Крім того, виникає питання - чи захоче підприємство, яке, пройшовши всі кола судового пекла, повернуло своє майно, вплутуватися в новий судовий процес, витрачати на це ресурси, час і виходити на відкритий конфлікт з правоохоронцями?" - говорить про можливих майбутніх складнощі Олена Мічуріна.
"Основна проблема зараз - це правовий нігілізм, недотримання закону з боку держави. І ось з цим треба боротися в першу чергу", - говорить старший партнер юридичної фірми "КМ Партнери" Олександр Мінін. Можливо, страх персональної відповідальності зменшить запал зарвалися силовиків. Тим більше що керівництву покривати своїх підлеглих під час службового розслідування буде небезпечно. Адже в цьому випадку наступна скарга може бути подана в суд вже безпосередньо на турботливого начальника, який в цьому випадку ризикує сам покривати матеріальні збитки постраждалій від розслідування компанії.
Втім, юристи не вірять, що і ці новації зможуть залишити цькування бізнесу силовиками заради особистих заробітків. "На мій погляд, необхідно посилити відповідальність слідчих суддів за винесення ухвал на підставі фантастичних сценаріїв. Очищення суддівського корпусу, на жаль, не сталося належним чином.
Можливо, створення Антикорупційного суду може вирішити це питання", - вважає Ігор Реутов. Колегу підтримує Віктор Мороз: "Щоб бізнесмени не боялися, що завтра до них прийдуть "товариші в погонах", ці самі товариші повинні відчувати реальність відповідальності за зловживання і розуміти, що у бізнесу є реальні механізми такої відповідальності домогтися. Тому крім красивих норм, які декларують захист бізнесу, необхідно проведення реальної судової реформи та реформи правоохоронних органів".
Радикально вирішити проблему дозволило б створення в Україні Служби фінансових розслідувань, в результаті чого СБУ і МВС позбудуться можливості розслідувати економічні злочини, а податкова міліція буде остаточно похована. Але створення цього органу, як і ефективна судова реформа, залишаються заручниками політичної волі.