"Лист щастя" від Байдена. Як американські побажання перетворилися на ультиматум Банковій

План Пайла

Пізно ввечері 25 вересня "Українська правда" повідомила англійською та українською мовами, що "Білий дім розіслав листа із реформами, які має провести Україна для отримання допомоги". До повідомлення прикріплено документ, озаглавлений "Перелік пріоритетних реформ". Він не має ані шапки із списком адресатів, ані підписів.

Але всі сумніви щодо його справжності розвіяло посольство США в Україні. Вранці 26 вересня воно оприлюднила "Заяву про запропонований перелік пріоритетних реформ". Ця заява датована 25 вересня і, очевидно, була написана заздалегідь.

У заяві йдеться, що "США надали запропонований перелік пріоритетних реформ для обговорення та зворотного зв'язку на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України у Брюсселі", "як основу для консультацій з урядом України та ключовими партнерами".

Дійсно, саме 26 вересня у Брюсселі відбулося шосте засідання керівного комітету згаданої платформи (Multi-agency Donor Coordination Platform for Ukraine), яку називають "фінансовим Рамштайном". Перше засідання її керівного комітету відбулося вісім місяців тому, 26 січня. Він об'єднує високопосадовців України, Євросоюзу, країн G7, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду та Світового банку, щоб координувати зусилля щодо задоволення фінансових потреб України як у поточному році, так і на перспективу. Наголосимо: платформа донорів створена не для обговорення гіпотетичних проектів після перемоги над Росією, а для координації фінансової допомоги Україні зараз.

З Вашингтона на засідання в Брюсселі прилетіли два високопоставлені представники Білого дому: Майк Пайл і Пенні Пріцкер. Майк Пайл — це заступник з питань міжнародної економіки радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана. Як повідомила "УП", саме Пайл відправив перелік реформ на адресу платформи донорів, а також прем'єру України Денису Шмигалю та до офісу Володимира Зеленського. Тобто Пайла можна назвати автором цього плану. Навмисне вкидання цього документа в український медіапростір свідчить про те, що в Білому домі не сподіваються на добру волю Банкової і тому застосовуватимуть публічний тиск.

Завдання Пріцкер

А добиватися від Києва покрокової реалізації плану — це завдання Пенні Прітцкер. Власне, саме для цього і було створено її посаду — спеціального представника США з відновлення економіки України.

Джо Байден призначив її на цю посаду нещодавно, 14 вересня. Але вона вже встигла поговорити із Зеленським у Нью-Йорку 20 вересня та із Шмигалем по відеозв'язку 23 вересня.

Оголошуючи про призначення Пріцкер, Байден заявив, що "спеціальний представник Пріцкер допоможе українському уряду провести реформи, необхідні для зміцнення економіки". Це завдання Піцкер він спеціально зазначив на прес-брифінгу після закінчення переговорів із Зеленським у Вашингтоні 21 вересня.

"Так само, як ми прагнемо допомогти українському народу захистити себе, ми прагнемо допомогти йому відновитися, включаючи підтримку реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, створення середовища, де бізнес зможе процвітати і куди американський та європейський бізнес захоче інвестувати. Пані та панове, минулого тижня я оголосив про призначення Пенні Пріцкер нашим спеціальним представником з відновлення економіки України, щоб допомогти Україні знову відкрити ринки, мобілізувати інвестиції та провести необхідні економічні реформи", — пояснив президент США.

Сама Пріцкер у першому ж інтерв'ю після призначення на посаду анонсувала: "Тепер, щоб Україна отримувала кошти, США висуватимуть умови щодо реформ". Вона уточнила, що сфокусується "на реформах щодо прозорості та підзвітності відновлення — це зміни регуляторного середовища, правоохоронних органів, судової системи, у сфері боротьби з корупцією, управління держпідприємствами тощо".

Витіснення Банкової ...

Саме такі реформи містить план Пайла. Очікується, що Пріцкер регулярно навідуватиметься до Києва, вестиме задушевні бесіди з українськими лідерами та контролюватиме виконання плану.

"Список пріоритетних реформ" в англійському варіанті займає чотири сторінки. Але його можна сформулювати двома словами: "витіснення Банкової". Звісно, Байден не зазіхає на конституційні повноваження Зеленського. Білий дім лише має намір витіснити Банкову з тих сфер, де законність її впливу сумнівна.

У документ включено цілу низку вимог МВФ та Євросоюзу. Але є там і нові побажання, які слід розглядати як умови Вашингтона.

…з енергоринку та держкомпаній

План Пайла складається з двох частин: короткої та довгої. Коротка частина включає два пункти і має назву "Реформи, пов'язані з умовами надання допомоги від США". Зазначимо, що під словом "допомога" тут мається на увазі лише фінансова допомога, але не військова. "Результати обговорення реформ не є умовою для оборонної допомоги", — роз'яснили у Білому домі на запит "Голосу Америки".

Ця частина, очевидно, є принципово важливою для Вашингтона, оскільки вона винесена на початок плану. Це точно обов'язкова програма для Києва. Суть її — у витісненні Банкової з енергоринку та держкомпаній.

Перший пункт – це імплементація REMIT (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency), тобто Регламенту доброчесності та прозорості оптового енергоринку. Завдання REMIT — унеможливлювати зловживання учасників оптового енергоринку, такі як маніпулювання ринком, торгівля інсайдерською інформацією, використання монопольних переваг. Україна як член Енергетичного співтовариства давно була зобов'язана імплементувати REMIT. Відповідний закон був внесений до Верховної Ради ще у квітні 2021 року, але був ухвалений лише у червні 2023 року і набув чинності 2 липня. Щоб він запрацював повною мірою, НКРЕКП має ще зробити низку кроків. Зокрема, закон зобов'язує НКРЕКП протягом дев'яти місяців (тобто на початок квітня 2024 року) привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього закону та протягом 18 місяців запровадити інформаційну систему, яка забезпечить виконання функцій, передбачених цим законом. І ось перший пункт плану Пайла вимагає, щоб НКРЕКП затвердила порядок, обсяг та періодичність подання інформації про торгівлю оптовими енергетичними продуктами згідно з REMIT не пізніше 1 квітня 2024 року.

Другий пункт дублює умову макрофінансової допомоги від ЄС на 2023 рік, яка вимагає посилення процесу відбору незалежних членів наглядових рад та керівного складу найбільших держпідприємств із дедлайном "4 квартал 2023 року". З цією метою Вашингтон вимагає від Києва зробити низку кроків, які мають забезпечити незалежність наглядових рад компаній "Укренерго", "Нафтогаз", "Оператор ГТС", "Українська оборонна промисловість", а також ухвалити законопроект №5593-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава". Цей проект був схвалений у першому читанні ще у липні 2021 року і відтоді завис. Очевидно, нинішній владі дуже не хочеться розмивати наявний рівень контролю над найбільшими держкомпаніями, а то й зовсім його втрачати до ступеня, коли неможливо генерувати фінансові потоки, скажімо так, не цілком білого кольору.

Якщо ці два пункти плану Пайла будуть виконані, то оптовий енергоринок стане більш прозорим, а держкомпанії більш незалежними. В обох випадках Банкова втратить важливі важелі впливу.

…з судової системи

Довга частина плану Пайла розбита на пріоритети різної терміновості: до 3 місяців, до 6 місяців, до року, до півтора року. Ті два пункти, про які йшлося вище, стояли першими у списку пріоритетів на 6 місяців, потім Пайл їх вирізав і переніс на початок документа.

Пріоритети на три місяці відображають традиційну увагу адміністрації Байдена до боротьби з корупцією. Там записано посилення САП, НАБУ та НАЗК, відновлення е-декларування. Причому Вашингтон розраховує, що всі ці заходи дадуть реальні результати, завдяки чому багаторазово зросте навантаження на Вищий антикорупційний суд. І до пріоритетів на 6 місяців включено вимогу до Верховної Ради "збільшити кількість суддів ВАКС і дозволити розглядати певні справи одноосібно, а не колегією з трьох суддів, що сприятиме справедливому та ефективному розгляду зростаючої кількості корупційних справ".

Але найцікавіше не в цьому. Вашингтон хоче за прикладом ВАКС створити ще один спеціалізований суд — Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). Раніше в Україні вже був ВАСУ, потім натомість було створено Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду. Сенс нового ВАСУ не у тому, щоб повернутися до старої системи, а у тому, щоб цей суд розглядав адміністративні справи проти Кабміну та інших центральних органів виконавчої влади. Раніше такі справи розглядав Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). У грудні минулого року США ввели санкції проти голови ОАСК Павла Вовка за "вимагання хабарів в обмін на втручання у судові та інші публічні процеси", після чого Верховна Рада швидко ухвалила закон про ліквідацію ОАСК та створення замість нього Київського міського окружного адміністративного суду. Цей суд ще не запрацював, і Вашингтон пропонує створити замість нього ВАСУ та укомплектувати його, як записано у плані Пайла, "належним чином перевіреними суддями". Тобто тут вимальовується конкурсний відбір із міжнародними експертами у конкурсній комісії, щоб вони обрали такий ВАСУ, який буде абсолютно незалежним від офісу Зеленського.

До того ж, Вашингтон хоче реформувати Верховний суд у зв'язку з резонансними корупційними справами за участю колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва та Великої палати Верховного суду. У плані Пайла пропонується перевірити доброчесність діючих суддів Верховного суду, а потім для заповнення вакансій обрати нових суддів "за допомогою прозорого процесу із залученням незалежних експертів та громадянського суспільства".

…з Міноборони

Серед пріоритетів на рік особливо докладно розписано реформу Міністерства оборони. Зокрема, пропонується реформувати процеси та процедури озброєння та державних закупівель відповідно до стандартів НАТО щодо прозорості, підзвітності, ефективності та конкуренції. Верховна Рада має ухвалити законопроект №4210 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки та оборони щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об'єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки та оборони". Його було прийнято у першому читанні 16 лютого 2022 року. Також план Пайла пропонує трансформувати системи оборонного планування та управління ресурсами з метою підвищення прозорості, протидії корупції та посилення оперативної сумісності з НАТО, модернізувати системи управління кадрами та військової освіти відповідно до принципів, стандартів та доктрини НАТО.

Коротше, у Міноборони потрібно реформувати загалом усе. Тому річний термін цього пріоритету не означає, що його можна відкласти на рік. Швидше тут потрібен окремий план поетапної реалізації, щоб укластися в рік. Причому цей план має бути написаний в НАТО або як мінімум узгоджений з НАТО. Реалізувати це можна лише у тому випадку, якщо Міноборони повністю піде з-під контролю Банкової. Тобто будь-які схеми часів керівництва міністерством Олексія Резнікова мають бути вичищені під корінь.

Повторимо: невиконання пріоритетів із плану Пайла не стане прямою причиною для урізання військової допомоги Україні, проте фінансової — цілком можливо. Причому адміністрація Байдена діє мудро — не самотужки, а через платформу донорів. Навряд чи Банковій варто перевіряти, чи зможе Пенні Пріцкер домогтися схвалення плану Пайла "фінансовим Рамштайном". До того ж Вашингтон має, мабуть, ще й інші аргументи для офісу Зеленського, крім урізання фінансової допомоги.