План "Б" для Байдена. Чому Зеленський вже не хоче в НАТО і Євросоюз

Отже, нинішній президент України розповів (причому за власною ініціативою, його про це не запитували), про що б він хотів поговорити з Джо Байденом. Це вельми оригінальний спосіб спілкуватися з президентом США — через німецьку газету.

Так ось, поговорити він з ним хотів би, як висловився сам Зеленський, про план "Б", який повинен замінити собою вступ України в НАТО. Підкреслимо, що це не спонтанна вигадка, яка прийшла йому в голову під час інтерв'ю. Це саме план, який на Банковій вже, виявляється, опрацьований. І Зеленський не просто має намір обговорювати цей план з Байденом, а й оголосив про свій намір привселюдно.

Чому Зеленський поспішає

Втім, найголовніше навіть не в тому, що це прозвучало як ультиматум або, скажемо м'якше, наполеглива вимога Києва до Вашингтону. Найголовніше в тому, коли це прозвучало: менш ніж за два тижні до поїздки Байдена в Європу. 11-13 червня на півдні Англії повинен пройти саміт Великої сімки (G7), потім 14 червня в Брюсселі заплановано саміт НАТО, а далі анонсована зустріч Байдена з Путіним 15-16 червня в Женеві.

Тобто цей план "Б" підготовлений не для того, щоб його довго узгоджували по дипломатичних каналах. А для того, щоб Байден вже найближчим часом обговорив його на вищому рівні з партнерами по G7, потім з партнерами по НАТО і потім з Путіним.

Хоч це і цілком очевидно, але все ж на всякий випадок уточнимо: Зеленський зробив це, абсолютно не порадившись про свій план з народом, громадянським суспільством, парламентом. Просто поставив усіх перед фактом.

У чому суть плану "Б" для Байдена

Отже, що ж Зеленський сказав про план "Б". Цитуємо переклад інтерв'ю, поміщений на офіційному сайті президента України. Спочатку Зеленський сам собі задав питання: "Чи бачимо ми альтернативу Альянсу?" І далі сказав: "Я можу відповісти. Україна може мати план "Б", коли Україна отримує повністю свою територіальну цілісність, отримує свої території, це буде закріплено не в умовному чомусь на зразок Будапештського меморандуму, який можуть порушувати. А будуть серйозні гравці — Євросоюз, США, які закріплюють статус України в ситуації з безпекою. Це дійсно може бути для того, щоб вийти з колапсу, в якому зараз перебуває Європа. У нас є розуміння такого плану, і відверто скажу, що я збирався говорити про такий план з Президентом Байденом, тому що це вже за межами Нормандського формату".

Тут журналістам німецької газети, звичайно ж, захотілося уточнити: "Це план до того, як Україна стане членом НАТО, або це альтернативний план?" Це дійсно дуже важливе питання. І відповідь Зеленського дуже важлива. Спочатку він сказав, що це "план Б" на той період, поки Україну не взяли в НАТО: "Це план до того. Чому? Тому що цей план — він говорить про те, що ми сьогодні зупиняємо війну, сьогодні гарантуємо Україні безпеку, сьогодні вирішуємо питання енергетичної безпеки, крім територіальної цілісності. І якщо ми сьогодні робимо — це швидка альтернатива. Вона не про геополітику, вона про збереження людей, припинення пострілів, збереження життів, нашої армії. Тобто це такий план "Б", який дуже швидкий, щоб вийти з колапсу, в якому всі знаходяться".

Однак в наступних своїх фразах він уточнив, що цей план "Б" може бути і альтернативою прийому України в НАТО. "Це питання діалогу з великими політичними гравцями. Це може бути швидкий план щодо членства України в НАТО або в якості альтернативи. Ми можемо говорити про це, ми розуміємо європейські країни, які побоюються нашого членства в Альянсі. Але ми повинні отримати всі гарантії, щоб в майбутньому, через два-три роки, знову не опинитися в складній ситуації, коли Європа зніме санкції з Росії. А це дехто з європейців хоче зробити".

Тут журналістам газети знову захотілося уточнити: "Це повинно включати і певні гарантії військового характеру?" Зеленський відповів однозначно: "Звичайно. І гарантії військового характеру, і енергетичну безпеку, і все інше".

Неважко зрозуміти, чому це питання схвилювало німецьких журналістів. З того, що розповів Зеленський, можна було зрозуміти, що Київ пропонує Євросоюзу і США взяти на себе зобов'язання (більш серйозні, ніж в Будапештському меморандумі) забезпечити безпеку України до або навіть замість прийому України до складу НАТО. Німецькі журналісти настільки не повірили своїм вухам, що вирішили перепитати: що, Київ хоче, щоб Євросоюз і США дали йому гарантії військового характеру? А Зеленський життєрадісно: так, і військову безпеку, і енергетичну, і будь-яку іншу, і все це за безкоштовно.

Нагадаємо, що членство в НАТО означає для України дуже серйозні вимоги. А якщо немає членства — то немає і ніяких зобов'язань з боку України.

Втім, німці можуть розслабитися. Євросоюз (на відміну від НАТО) — це не військовий блок, у нього немає колективних збройних сил, як немає і спільного військового командування, тому ніяких військових гарантій Україні він не може дати в принципі. Фактично вимога Зеленського про військові гарантії (до або замість прийому України в НАТО) звернена виключно до Байдена. І ось якраз це питання не фантастичне. Це питання цілком реалістичне — про надання Україні статусу MNNA (Major non-NATO ally) — основного союзника США поза НАТО. І для цього достатньо особистого рішення Байдена.

Чим Зеленський готовий торгуватися

Залишається загадкою, хто саме був ініціатором цього інтерв'ю: чи дійсно редакції Frankfurter Allgemeine Zeitung захотілося розпитати президента України про російську загрозу або ж це Банкова шукала європейський майданчик, на якій можна було б розмістити пропозиції Зеленського до Байдена.

У будь-якому випадку ці пропозиції адресовані не тільки Байдену, але і Путіну. Фактично Зеленський дав зрозуміти, що він готовий торгуватися євроатлантичними та європейськими перспективами України.

Ніколи ще за два роки свого президентства Зеленський не висловлювався настільки зневажливо про НАТО і Євросоюз. Він назвав їх "крихкими конструкціями".

"Якщо, вибачте, всі країни НАТО бояться, що коли-небудь на якусь країну — члена НАТО хтось нападає, якщо вони бояться, що доведеться захищати, тоді питання в цілому до цієї конструкції. Якщо це так, то навіщо тоді ця конструкція, яка боїться захистити країну, яка є членом того чи іншого союзу? Тоді в чому її цінність?" — кинув він звинувачення на адресу НАТО. Причому, слід визнати, звинувачення абсолютно голослівне. Він не навів жодних фактів, щоб "всі країни НАТО" офіційно боялися або відмовлялися захищати кого-небудь з членів Альянсу від агресії ззовні. Таких фактів просто немає. І немає саме тому, що нападати на членів НАТО боїться будь-який агресор.

Далі Зеленський вказав на розбіжності всередині Альянсу щодо українського питання і тут же перейшов до критики Євросоюзу. "Якщо в НАТО частина країн хоче бачити Україну в Альянсі, а кілька країн, які в хороших відносинах з Росією, — не хочуть України в НАТО, то знову питання до цієї конструкції — чи така вона сильна і потужна? Я вважаю, що це крихкість цієї конструкції. І проведіть паралель з Європейським Союзом, де ця крихкість вже показала результати. Великобританія вийшла з ЄС. ЄС без Великобританії став міцніше? Точно ні. Це вже не "арочна" конструкція, яка є найміцнішою в світі. Це конструкція, яка сиплеться".

Відомо, що Євросоюз — це будинок, який побудували спільно Німеччина та Франція. Зрозуміло, що участь інших партнерів теж важлива, але без німецько-французького тандему цей проєкт просто не виник би. І ось Зеленський вирішив розповісти німцям, що побудований ними будинок — це "тендітна конструкція", "яка сиплеться". І обгрунтував свою думку тим, що англійці, які приєдналися до проєкту, коли він уже був реалізований, передумали брати в ньому участь.

Справа навіть не в тому, що це вкрай неввічливо — ганити той будинок, куди ми самі просимося, щоб нас пустили. Ще гірше те, що ці слова важко розцінити інакше як сигнал про готовність Києва продати свою європейську перспективу. Продати, мабуть, за якісь обіцянки від Путіна.

Хто автор плану "Б"?

Після всього сказаного, напевно, вже не дивно, що Зеленський розкрив нашим західним партнерам глибокий конфлікт всередині своєї команди. А саме — конфлікт між керівником ОП Андрієм Єрмаком і міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. У своєму інтерв'ю Зеленський — абсолютно випадково — продемонстрував, що він добре чує Єрмака, але погано чує Кулебу. Напевно, саме Єрмак і придумав Зеленському план "Б" для Байдена.

Відомо, що Єрмак бере участь в переговорах в нормандському форматі на рівні радників. І ось Зеленський в інтерв'ю німцям розповів: "На останньому засіданні радників лідерів країн нормандської четвірки, де Росію представляв пан Дмитро Козак, він запитав у наших європейських партнерів, чи є РФ стороною конфлікту. Представники Німеччини і Франції прямо не відповіли, що Росія є стороною конфлікту. Вони знову включили таку "обережну" дипломатію, з якою Україна не погоджується, так як Росія є стороною конфлікту, і ми це розуміємо. Це приклад того, як все відбувається". І далі, виходячи з цього одного прикладу, який, напевно, мав місце, Зеленський узагальнив: "А ви мене питаєте про НАТО, що хтось боїться приєднатися, про армію, про війну. Але навіть на рівні того, щоб визнати Росію стороною конфлікту, всі бояться".

А ось ця остання заява — це або брехня, або некомпетентність. Швидше останнє. Якби Зеленський перед інтерв'ю проконсультувався у Кулеби, то почув би, що не далі як 18 березня міністри закордонних справ країн G7 і високий представник Євросоюзу підписали заяву, в якій засудили "триваючі дії Росії з підриву суверенітету України, її територіальної цілісності і незалежності". "Ми також рішуче виступаємо проти триваючої дестабілізації України Росією, особливо російських дій в окремих районах Донецької та Луганської областей в нехтування своїми зобов'язаннями, взятими в рамках Мінських угод. Повна імплементація Мінських угод — це шлях до досягнення миру. Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником".

Отже, міністри закордонних справ країн G7 і високий представник ЄС чітко позначили свою позицію: "Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником". Але Зеленський про це не знає (або робить вигляд, що не знає). А знає він те, що розповів йому Єрмак, — як німецький радник (другорядний персонаж в системі влади в ФРН) посоромився назвати Росію стороною конфлікту. І на підставі цього факту Зеленський заявив німецькій газеті, що "всі бояться визнати Росію стороною конфлікту", всупереч публічній заяві глав дипломатії країн G7 і ЄС.

Так ось, після таких слів Зеленського глави дипломатії країн G7 і ЄС можуть вже й не захотіти публічно висловлювати підтримку Україні. Справді, навіщо, якщо Зеленський більше вірить мовчанню якогось німецького чиновника на якихось консультаціях.

Втім, не будемо поспішати з висновками. У цій історії ще буде продовження. Яке саме — ми дізнаємося після європейського турне Джо Байдена.