Підвищення податків. Як Єрмак і Шмигаль умовляють бізнес не бунтувати

Парламент проти уряду

Вперше за два з половиною роки великої війни українська влада потрапила у повноцінну політичну кризу. І вона сама собі її створила.

Почалося все з того, що уряд вирішив збільшити податковий тиск на бізнес, щоб уже цього року зібрати додатково 125 млрд грн, а наступного — 342 млрд грн. Законопроект №11416 внесено Кабміном 18 липня. Важко повірити, що це було зроблено потай від Офісу президента і, зокрема, від заступника Андрія Єрмака Ростислава Шурми, який на Банковій відповідає за економіку та "дружбу" з бізнесом.

А ось для народних депутатів ця урядова ініціатива виявилася сюрпризом. І сюрприз їм не сподобався. Хоча Кабмін формується правлячою парламентською більшістю, але уряд Дениса Шмигаля повівся стосовно Верховної Ради неввічливо (точніше, по-хамськи) і не погодив свій проект із фінансовим комітетом парламенту. Очевидно, розрахунок був на те, що Банкова натисне, більшість слухняно проголосує — і все.

Проте депутатам така роль не сподобалася. Це проявилося вже у поведінці спікера Руслана Стефанчука. Він не захотів захищати модель підвищення податків, запропоновану Кабміном, і повідомив, що депутати можуть віддати перевагу іншій моделі (підвищення ПДВ).

"Дуже багато буде залежати від того, як буде проведена дискусія у профільному комітеті, — розповів Стефанчук в інтерв'ю "Українським новинам". — Нам треба зрозуміти не тільки, чи ми отримаємо цю необхідну суму, але і скільки голосів за це ми отримаємо в парламенті. Тому я очікую перших слухань в комітеті, після цього будемо визначатися".

У свою чергу керівництво фінансового комітету прямо говорить, що законопроект №11416 буде перероблений до невпізнанності, як і пов'язаний з ним законопроект №11417 про внесення змін до закону про держбюджет на 2024 рік.

"У найближчі тижні нас очікує складна і відверта дискусія про внесення змін до бюджету-2024, — наголошує голова комітету Данило Гетманцев (фракція партії "Слуга народу"). — Розроблений Урядом законопроект не є оптимальним з точки зору фіскального навантаження, адміністрування, відповідності acquis (сукупності законів. — "ДС") ЄС та можливих дисбалансів для економіки. Він потребує суттєвого доопрацювання. Утім, підняття окремих податків для покриття дефіциту у фінансуванні військових видатків, на жаль, не уникнути. Завдання парламенту зараз знайти широкий суспільний компроміс у цьому питанні щодо оптимального набору податкових ініціатив, фінансування бюджету за рахунок внутрішніх позик та додаткового скорочення видатків бюджету".

Перший заступник Гетманцева Ярослав Железняк (фракція партії "Голос") констатує, що проти урядового законопроекту №11416 виступили усі бізнес-асоціації, усі профільні громадські організації, велика кількість депутатів та експертів. Він назвав три радикальні умови для ухвалення проекту №11416: новий текст з логічним підходом і без зайвого адміністрування; паралельно значне скорочення у проекті №11417 щодо змін у держбюджеті-2024; запуск конкурсу на посаду директора БЕБ та прийняття закону про перезавантаження митниці, аналогічного закону про перезавантаження БЕБ, ухваленому у червні.

"Ось якщо буде все з переліку, то можна говорити про шанси на прийняття. Ні, ну удачі в пошуку голосів. Поки їх навіть 100 не буде", — наголошує Железняк.

Криза у квадраті

Втім, було б надмірним спрощенням зводити проблему до кризи всередині влади: у трикутнику "Офіс президента — Кабінет міністрів — Верховна Рада". Криза не в трикутнику, а в квадраті, четверта сторона якого — бізнес.

Банкова, Кабмін, парламент — це зацікавлені сторони. А бізнес, на відміну від них, це незацікавлена сторона. Він абсолютно не зацікавлений у жодному підвищенні податків, ні за якою моделлю — ні урядовою, ні депутатською.

Категоричну позицію бізнесу в цьому питанні лаконічно сформулював співзасновник Fintech Band та Monobank Олег Гороховський: "Той, хто прийде до тебе з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник".

Законопроект №11416 пропонує використати 12 способів підвищити податки із сумарним ефектом 125 млрд грн у 2024 році. За підрахунками Железняка, два головні — запровадження податку з обороту у розмірі 1%, який має принести до скарбниці до кінця року 48,57 млрд грн, та підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, що має дати до кінця року 45,58 млрд грн.

Федерація роботодавців України (ФРУ) у своїй заяві наголошує, що запровадження податку з обороту несе ризики зменшення надходжень до бюджету через зниження економічної активності та збільшення тіньової частини економіки. "При цьому податок з обороту найбільш негативні наслідки буде мати для виробників найбільш технологічної продукції, адже він буде утримуватися на етапі кожного переділу, що може додаткового підняти собівартість продукції на 5% та більше. Отже, ще одним негативним наслідком його введення буде пригнічення високотехнологічного виробництва, — прогнозує ФРУ. — А при тому, що, наприклад, при виробництві продукції ОПК для сил оборони рентабельність виробництва часто складає менше 10%, після введення податку з обороту така діяльність взагалі може стати нерентабельною".

У свою чергу, підвищення ставки військового збору, за оцінкою ФРУ, на практиці призведе або до зменшення заробітних плат навіть у номінальному вимірі, або до необхідності компенсації таких втрат шляхом підвищення нарахованих заробітних плат, що можливе тільки за рахунок підвищення цін на продукцію, що, відповідно, стимулюватиме зростання інфляції. "Але у багатьох випадках рішення буде ще більш простим — перехід на виплату зарплат у "конвертах", що очевидно призведе до втрат бюджету, а не до збільшення надходжень", — йдеться у заяві.

Підсумковий вердикт ФРУ: законопроект необхідно "концептуально переглянути". "Прийняття законопроекту у запропонованому вигляді замість досягнення цілей пошуку додаткових джерел фінансування Сил оборони може призвести до збільшення тінізації економіки, пригнічення ділової активності, а отже може негативно вплинути на доходи державного бюджету. При цьому ще й завдасть удару по широких верствах населення через зменшення доходів, підвищення цін, вимушене переведення бізнесу та трудових відносин до тіньової сфери тощо", — попереджають роботодавці. А вони знають, про що говорять.

Про це саме попереджає і СУП (Спілка українських підприємців). Під час підготовки цього законопроєкту не було проведено консультацій з бізнес-асоціаціями. Запропоновані кроки майже повністю покладають навантаження на чесний бізнес і найманих працівників. При цьому відсутні ефективні заходи для боротьби з тіньовою економікою та підвищення ефективності роботи податкової служби. Все це призведе до ще більшої дискримінації прозорого бізнесу, погіршить конкуренцію між платниками податків і ухилянтами [від податків], підірве довіру до системи і сприятиме зростанню тіньової економіки", — прогнозують підприємці.

Результати переговорів

Опір із двох сторін — депутатів та бізнесу — змусив Офіс президента розпочати діалог. Майданчиком для переговорів у форматі квадрата стало засідання Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану.

Цей консультативно-дорадчий орган при президентові України був створений Володимиром Зеленським півроку тому, 26 січня. До нього входять семеро людей, зокрема голова ради ФРУ Дмитро Олійник, член ради представників Асоціації "Інформаційні технології України" Тарас Кицмей (SoftServe), а також п'ять представників СУП: президент Вячеслав Климов ("Нова Пошта"), віце-президент Костянтин Єфименко ("Біофарма Плазма"), член ради директорів Олександр Конотопський (Ajax Systems), члени СУП Артем Бородатюк (Netpeak) та Олег Гороховський (Fintech Band).

Керував діалогом Андрій Єрмак. З боку парламенту він запросив Гетманцева, з боку уряду — прем'єра Дениса Шмигаля, першого віце-прем'єра — міністра економіки Юлію Свириденко та міністра фінансів Сергія Марченка, який відповідав за розробку законопроектів №11416 та 11417.

За даними Forbes Ukraine, зустріч пройшла вдень 31 липня у клубі Кабінету міністрів на Інститутській та нічим не закінчилася. Бізнесмени не змогли переконати Шмигаля та Марченка не підвищувати податки. Представники влади погодилися, що потрібна детінізація, але вона не дасть швидкого результату, тоді як фінансування армії потрібне негайно. Податки будуть підвищені, але дискусії щодо деталей продовжуються, пише видання. Як альтернатива військовому збору розглядається можливість підвищення ПДВ. Втім, остаточних рішень ще немає, і консультації продовжаться у профільному комітеті.

Олег Гороховський повідомив, що відбувся "важкий діалог, але дуже важливий". "У чому ми безумовно єдині — гроші на армію потрібно знайти", — зазначив він одразу після закінчення зустрічі. І вже ближче до ночі додав: "Домовилися продовжити консультації наступного тижня у профільному комітеті Ради. Все складно".

Зі свого боку, голова профільного комітету Данило Гетманцев увечері розповів про обговорення законопроекту №11416 "з провідними аналітичними центрами країни". Він наголосив, що підвищення податків — це рішення "складне, але безальтернативне", "болюче, але необхідне". "Найбільше питань викликає військовий збір та податок з обороту. Разом з Мінфіном обговорили можливі альтернативи у вигляді ПДВ та скасування деяких пільг. Доручили Мінфіну опрацювати", — резюмував Гетманцев.

Тобто бізнес, схоже, у будь-якому разі отримає підвищення податків. Тільки модель підвищення буде змінено. Чи задовольниться цим бізнес? І чи знайдуться в Раді голоси за перероблений законопроект? Ці питання поки що залишаються без відповіді, а отже, політична криза триває.

Без 125 млрд грн, які обіцяє скарбниці проект №11416, не вдасться залатати дірку в оборонному бюджеті, і з вересня військові можуть залишитися без зарплат. Тому кризу не можна затягувати, рішення потрібно знайти швидко.