Фахівець з не того будівництва. Навіщо на чолі "слуг народу" поставили Олену Шуляк

15 листопада з'їзд партії "Слуга народу" обрав нового керівника партії замість Олександра Корнієнка, який зосередиться на обов'язках першого заступника голови Верховної Ради. Головою партії "Слуга народу" обрано Олену Шуляк.

Хто така Олена Шуляк

Це перше питання, яке виникло майже у кожного, хто почув цю новину. Справді, не у всіх відклався в пам'яті зірковий час Олени, коли до неї була прикута увага медіа та соцмереж. 19 лютого вона з'явилася в Раді з величезною шпилькою у зачісці. Це викликало у коментаторів бурхливі суперечки щодо вартості аксесуарів.

Проте, Шуляк — вельми відома особистість у будівельній сфері. Експерти виділяють три етапи її кар'єри.

Перший етап – робота в Midland Group транснаціональних мільярдерів Алекса Шнайдера та Едуарда Шифріна. З 2007 р. Шуляк була генеральним директором української "дочки" Midland Group — компанії Midland Development Ukraine. Саме у цій якості Шуляк потрапила до списку партії "Слуга народу" на парламентських виборах 2019 р. Потрапила, до речі, під дуже високим 13 номером.

Другий етап – участь у команді BRDO під керівництвом Олексія Гончарука. З вересня 2015 року Гончарук очолював незалежний експертно-аналітичний центр BRDO (Better Regulation Delivery Office — Офіс ефективного регулювання), який фінансує Євросоюз. Гончарук шукав керівника сектору "Будівництво" і знайшов Шуляк. Працюючи в BRDO, Шуляк отримала зв'язки в західних посольствах і фондах, які видають гранти українським громадським організаціям. 29 серпня 2019 р., у перший день роботи нової Верховної Ради, Гончарук був обраний прем'єр-міністром, а Шуляк отримала дві дрібніші посади: заступника голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також заступника голови фракції партії "Слуга народу". Політичні оглядачі швидко вирахували, що Шуляк курирує у фракції так звану "групу соросят". 15 листопада уряд Гончарука призначив Шуляк своїм представником у парламенті. У січні 2020 р., коли з посади міністра розвитку громад та територій пішла Олена Бабак, Гончарук запропонував Шуляк зайняти це крісло, але вона відмовилася. Гончарук сильно образився, і не дарма: у результаті міністерство очолив Денис Шмигаль, який уже за місяць змінив Гончарука на посаді прем'єра.

Третій етап – участь у програмі Володимира Зеленського "Велике будівництво". Коли 4 березня 2020 р. Гончарук був відправлений у відставку з посади прем'єра, Шуляк, звичайно, втратила посаду представника Кабміну у Верховній Раді. Можна було очікувати послаблення її впливу у фракції, але ні. Бо саме тоді розпочалася програма "Велике будівництво", яка стала головним предметом гордості для Зеленського. А Шуляк активно зайнялася її законодавчим забезпеченням. У грудні 2020 р. Зеленський призначив Шуляк головою Координаційної ради з вирішення проблемних питань у сфері містобудування, а у серпні 2021 р. до Дня Незалежності нагородив її Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Завдання на чолі партії

Але хіба достатньо бути фахівцем з будівництва та перебувати у фаворі у Банкової, щоб очолити правлячу партію? Насправді на главу партії було кілька кандидатур із числа нардепів. Обговорювалися такі варіанти, як Євгенія Кравчук, Андрій Мотовиловець, Микола Тищенко, Галина Янченко. Знаючі люди кажуть, що на користь Шуляк зіграли три чинники.

По-перше, вона жінка, а політтехнологи Банкової вирішили, що жіноча особа додасть партії симпатичності. Також на Банковій сподіваються, що якщо партію очолить жінка, то політичним опонентам "незручно з нею воювати на ефірах". Втім, треба ще подивитися, чи зуміє вона вигравати теледискусії, наприклад, у лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко чи у співголови фракції "Європейська солідарність" Ірини Геращенко.

По-друге, вона амбітна і вміє публічно виступати. Коли Руслан Стефанчук зайняв крісло спікера замість Дмитра Разумкова, Шуляк претендувала на крісло першого віце-спікера, яке визволив Стефанчук. А коли туди вмостився Корнієнко, Шуляк одразу захотіла обійняти звільнену посаду голови партії. Амбітність вважають на Банковій плюсом, сподіваючись, що Шуляк активно й винахідливо піаритиме себе, а разом із собою — партію та Зеленського.

По-третє, вона командний гравець. Після розриву з Разумковим, який був першим номером партійного списку, на Банковій дуже ретельно підійшли до підбору саме такої кандидатури, яка б поєднувала великі власні амбіції та політичну вірність Зеленському. Можливо, на Банковій вважають, що мають достатньо аргументів, щоб Шуляк не виявився здатною до зради.

Так чи інакше, але ці три чинники справді непросто поєднати в одному нардепі — жінка, амбітний оратор, нездатний зрадити Зеленського. Тому можна вважати удачею Банкової, що такий кандидат знайшовся.

Інша річ, що ця кандидатура є сумнівною з погляду інтересів партійного будівництва. Наразі партійні осередки "слуг народу" на місцях у жалюгідному стані. Щоб переконатися в цьому, достатньо пошукати сторінки обласних парторганізацій, наприклад, у "Фейсбуці". Дехто не оновлювався з жовтня минулого року (тобто після місцевих виборів). За два роки Корнієнко так і не зумів створити партійну структуру, що працює, — і це, напевно, проблема не лише голови партії.

Адже Корнієнко дуже щільно працював із симпатиками Зеленського на місцях. На президентських виборах він координував волонтерський проект спостерігачів від Зе-команди та організував роботу щодо наповнення виборчих комісій. На парламентських виборах і через рік на місцевих виборах керував центральним виборчим штабом партії "Слуга народу". Але навіть він не зміг забезпечити повноцінної життєдіяльності партійного організму.

А Шуляк взагалі не має досвіду партійної організаційної роботи. І зважаючи на все, немає навіть розуміння самої проблеми. Що ж, якщо новий голова партії поїздить регіонами, напевно, вона дізнається від людей багато нового.