Троє в човні, не рахуючи Мангула. Як Зеленський змусив Ситника і Трубу танцювати під свою дудку

Три роки не діяв Антикорупційна рада зібрався за ініціативою президента Зеленського, щоб розібратися в успіхи і невдачі боротьби з корупцією, а насправді - похвалити висловили лояльність нинішнього президента керівників відомств і прорекламувати їх роботу.

Перш ніж розповісти про деталі засідання, варто згадати, що собою представляє рада і чим він взагалі займається. Створений Петром Порошенком восени 2014 р., цей дорадчий орган повинен був готувати президенту пропозиції про антикорупційної стратегії, аналізувати стан протидії корупції та оцінювати ефективність реалізації антикорупційних заходів.

При Порошенка до складу Нацради входило 17 членів, дев'ять з них представляли громадських антикорупціонерів. Крім того, до ради входили: представник Всеукраїнської асоціації місцевого самоврядування, два представника об'єднання підприємців, представники Ради суддів, Кабінету Міністрів і Верховної Ради. При запланованих шести засіданнях в рік рада зібрався кілька разів, а потім, як і багато інших полудекоративные зборів при главі держави, впав у "анабіоз".

Вступивши на посаду, в кінці червня Зеленський видав указ, яким значно оновив склад ради, ввівши в нього дружніх йому формувань і змінивши главу структури. До нього увійшли керівники неурядових організацій "Трансперенсі Інтернешнл Україна", Європейської бізнес асоціації, Американської торговельної палати, громадських організацій "Центр протидії корупції" та "Центр політико-правових реформ", а очолив раду заступник керівника Офісу президента Руслан Рябошапка, сам раніше побував членом НАЗК. Він одразу ж пообіцяв, що рада буде швидко реагувати на помилки антикорупційних інституцій та недоліки антикорупційного законодавства, ініціюючи потрібні рішення і координуючи відповідну роботу держструктур і неурядових організацій.

Перше засідання Антикорсовета свідчить, що Зеленський вирішив "творчо переробити" концепцію цього органу, пристосувавши його суто під свої завдання, перша з яких, судячи з усього, - створення ще однієї піар-майданчик для реклами "видатних" досягнень нової команди, на цей раз в боротьбі з корупцією.

Як ніби зрежисоване заздалегідь, засідання нагадувало "теплу ванну" для всіх керівників відомств, які борються з корупцією, і для президента, який не скупився на похвали для них. Схоже, Ситник і Холодницький прислухалися до досить прозорого натяку секретаря РНБО Олександра Данилюка, який пригрозив "перезавантаженням" відомств, якщо вони "швидко не продемонструють результати своєї роботи", читай - прийдуть до згоди з командою президента.

Судячи із засідання ради, саме так і сталося, а самі голови НАБУ, САП, ДБР та СБУ, слухаючи похвальбу від президента, не забували похвалити і один одного. Навіть стали непримиренними ворогами глава САП Назар Холодницький і директор НАБУ Артем Ситник в цей раз відкрито демонстрували свою ворожнечу. Останній вирішив розсипатися в подяках в. о. голови СБУ Івану Баканову, зазначивши, що відносини між НАБУ і СБУ суттєво покращилися, а СБУ початок надсилати в НАБУ матеріали з топ-корупціонерів, чого при колишній владі, звичайно ж, не було.

Крім того, Роман Труба і Артем Ситник скористалися засіданням, щоб просунути свої "хотілки", що стосуються їхніх відомств. Так, Труба поскаржився, що ДБР розслідує вже 10 тис. кримінальних проваджень, над якими працює 285 слідчих - 35 справ на одного, відповідно, штат структури потрібно обов'язково збільшити, тим більш що закон дозволяє найняти 1500 співробітників в ГБР. Ситник, як завжди поскаржився, що йому потрібно право на прослуховування, про яку детективи досі змушені просити СБУ.

В стороні від загального торжества антикорупції залишився тільки керівник НАПК Олександр Мангул, який замість себе надіслав лист про те, що прийти не може. Рябошапка відреагував на це досить очікувано, пообіцявши, що "через два місяці в НАПК буде новий голова". Іншими словами, у Зеленського з Мангулом не спрацювалися.

Але сварка з НАПК анітрохи не зіпсувала настрій ні Зеленському, ні присутнім на засіданні, навіть навпаки - діючи майже "за заповітами Ілліча", одні обіцяли "виконати й перевиконати", а інші - допомогти всіма доступними засобами. Справжню ж мета зібрання, як і сенс існування ради у версії Зеленського, вільно чи мимоволі висловив його голова. Рябошапка закликав антикорупціонерів "бути більш активними в медійному плані, тому що робота насправді проводиться, а суспільство про неї знає не так багато", - сказав він.

Судячи з усього, глава держави вирішив не конфліктувати з антикоррупционерами. Насправді кожного з них не так-то просто прибрати з посади. Для звільнення Ситника потрібен аудит НАБУ, проводити який довго, та й поки що нікому. Крім того, директор НАБУ, незважаючи на історію з амбарной книгою Партії регіонів і звинуваченнями у втручанні в американські вибори, все ще користується підтримкою американського посольства.

Не може Зеленський особисто звільнити і Трубу з Холодницким, щоб "сколупнути" першого, потрібен обвинувальний вирок, а другого може звільнити генпрокурор по скарзі Ради прокурорів, але 100%-ної гарантії цей спосіб не дає. Так що "махати шашкою", обіцяючи всіх звільнити, як це Зеленський робить в регіонах, з антикоррупционерами не надто продуктивно.

З іншого боку - і Ситник, і Труба вже давно дають зрозуміти, що готові співпрацювати з новою владою і розраховують, що така співпраця буде взаємовигідною. Антикоррупционерам, щоб показати свою успішність, в першу чергу потрібні судові вироки у гучних справах. Те ж саме за великим рахунком треба і Зеленському, побудував свою передвиборчу кампанію в чому на обіцянках саджати корупціонерів. Взаємна зацікавленість у наявності.

У той же час Ситник і Труба розраховують, що нова влада допоможе з вирішенням їхніх старих проблем, як то право на прослушку, розширення фінансування і штатів, про що, власне, вони не забули нагадати на засіданні ради. Покращиться після цього якість антикорупційних розслідувань справ, яке раніше не вражало? Це, схоже, поки що не надто турбує ні Зеленського, ні його команду.