Петро Порошенко

Петро Порошенко народився 26 вересня 1965 року в місті Болграді, розташованому на заході Одеської області, майже на кордоні з Молдовою. Згодом разом з батьками переїхав до Молдавської РСР.

З 10 років він займався дзюдо, виконав норматив кандидата в майстри спорту СРСР. У 1982 вступив на навчання на факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету. На другому курсі одружився, але в 1984 році був призваний в Радянську Армію, проходив службу в Казахстані. Звільнився в запас у 1986 році, після чого повернувся до університету на третій курс. Після закінчення в 1989 році факультету міжнародних відносин і міжнародного права за спеціальністю "економіст-міжнародник", Порошенко до 1990 року навчався в аспірантурі і працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Порошенко хворіє на цукровий діабет. Військове звання — майор. Вільно володіє українською, англійською, румунською та російською мовами.

Дружина — Марина Порошенко. За освітою лікар-кардіолог. Зараз голова ради Благодійного фонду Петра Порошенка. З 2020 є депутатом Київської міської ради від партії "Європейська Солідарність", очолювала список цієї партії в Києві на виборах 2020 року.

У Петра і Марина Порошенко четверо дітей — сини Олексій та Михайло, дочки Євгенія і Олександра. Хрещені батьки дочок — третій президент України Віктор Ющенко і відома співачка, народний депутат України IV, V, VI, VIII скликань Оксана Білозір.

У Петра Порошенка був старший брат Михайло, старший за нього на 8 років. Михайло загинув в 1997 році в автокатастрофі. Цю смерть згодом ЗМІ використовували для фейкових звинувачень Петра Порошенка у вбивстві. Перші звинувачення прозвучали 23 березня 2020 року в програмі "Українські сенсації" на телеканалі "1 + 1" олігарха Ігоря Коломойського. Сам же Порошенко спростовував цю інформацію, заявивши, що журналісти "1 + 1" залякані.

Бізнесом Порошенко почав займатися з 1986 року, організувавши спочатку компанію з розробки та налаштування компʼютерних програм і торгуючи з четвертого-пʼятого курсів університету на біржі. В часи перебудови організував сервісний центр, який став одним з перших в Україні кооперативів. Центр не тільки консультував радянські підприємства з питань виходу на зовнішні ринки, а й допомагав їм укладати контракти.

На початку 1990-х років Порошенко займався поставками в Україну какао-бобів з Бельгії та Голландії. Пізніше придбав кілька кондитерських підприємств і обʼєднав їх в один концерн Roshen. Діяльність концерну принесла Порошенкові чималий спадок, через що його стали називати Шоколадним Королем.

У 2003 році Порошенко заснував новинний телеканал — "5 канал", а 18 лютого 2021 року став власником телеканалу "Прямий".

Після реорганізації корпорації Порошенко в 2006 році створено багатогалузевий холдинг ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прайм Ессетс Кепітал ", 100% акцій якого належать Петру Порошенкові. У холдинг Порошенко крім кондитерських фабрик входять автомобілебудівна корпорація "Богдан", завод скловиробів, кілька підприємств по виробництву крохмалю, верф "Ленінська кузня", страхову компанію "Країна", два спортивно-оздоровчі комплекси. Також йому належить Севастопольський морський завод, який в лютому 2015 року було "націоналізовано" російськими окупантами.

Порошенко традиційно входить до числа найбагатших українців. Так, влітку 2006 року експерти оцінили його активи в $505 млн. У 2012 році він вперше потрапив в десятку найбагатших українців за версією Forbes, зайнявши 8-е місце з $ 1 млрд. У 2020 році в "Forbes Україна" статки Порошенка оцінили в $1,4 млрд.

Згідно декларації, яку було оприлюднено в травні 2020 року, за 2019 рік Порошенко отримав трохи менше 773 млн грн доходів, заплативши при цьому майже 188 млн грн податків.

Свою політичну карʼєру Порошенко почав в 1998 році, як член "Соціал-демократичної партії України", пройшов до Верховної Ради III скликання. Через два роки він вийшов зі складу партії через конфлікт з її лідерами Георгієм Суркісом і Віктором Медведчуком і створив власну фракцію "Солідарність", яка в майбутньому стала "Партією солідарності України". У 2000 році, після обʼєднання 5 політичних організацій, була створена партія "Трудова солідарність України", в якій Порошенко став одним із співголів. У 2001-му вона була перейменована в "Партію регіонів", яку очолив Микола Азаров.

У 2001 році Порошенко покинув і цю партію. У 2002 році став членом фракції "Наша Україна" і увійшов до президії партії Народний Союз Наша Україна

На виборах президента України в 2004 році Порошенко підтримав Віктора Ющенка і очолив його передвиборну кампанію. Брав активну участь у Помаранчевій революції, а після перемоги Ющенка зайняв пост секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

У 2005 році колишні союзники по Помаранчевій революції почали звинувачувати один одного в корупції, при цьому Порошенка і його колег по партії Миколу Мартиненка, Олександра Третьякова, Давида Жванію особливо сильно критикувала Юлія Тимошенко. У звʼязку зі скандалом Ющенко відправив Порошенко у відставку разом з рядом інших чиновників.

На парламентських виборах в березні 2006 року Порошенко був знову обраний до Верховної Ради за списком виборчого блоку "Наша Україна". Він очолював парламентський комітет з фінансів і банківської діяльності. Також Порошенко входив до складу ради Національного банку України, з лютого 2007 по березень 2012 рр. очолював її.

7 жовтня 2009 року президент Ющенко висунув Порошенка на посаду міністра закордонних справ. У тому ж році Ющенко повернув Порошенка до Ради національної безпеки і оборони України.

У березні 2010-го Порошенко в МЗС змінив Костянтин Грищенко. 23 березня 2012 року указом президента Віктора Януковича Порошенко був призначений міністром економічного розвитку і торгівлі України.

З грудня 2012 року по листопад 2014 року Порошенко був народним депутатом ВРУ VII скликання, в парламент пройшов самовисуванцем по одномандатному округу №12 у Вінницькій області. Член комітету ВР з питань європейської інтеграції. До складу будь-якої партії або фракції не входив.

Під час подій Євромайдану, взимку 2013-2014 рр., Порошенко підтримав протестуючих, часто виступав на Майдані. Ряд російських ЗМІ називав Порошенка "спонсором протестів".

28 лютого 2014 року під час початку захоплення Криму російськими військами Порошенко прибув до Сімферополя в якості представника офіційного Києва для зустрічі з депутатами Верховної Ради півострова. Однак окупанти не пропустили Порошенко навіть в будівлю кримського парламенту і йому довелося повернутися до Києва.

На дострокових президентських виборах 25 травня 2014 року, призначених після втечі з країни Віктора Януковича, за Порошенка віддали голоси 54,7% виборців, забезпечивши йому перемогу в першому ж турі. 7 червня 2014 року відбулася його інавгурація.

У серпні 2014 року довірені люди відкрили в офшорній зоні кілька компаній на імʼя Петра Порошенка. Широкій громадськості це стало відомо в березні 2016 року, коли сталася публічна витік інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, яку назвали панамськими документами. У фірмі "Авеллум", яка виступала юридичним радником Порошенка, заявили, що створення компанії в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передачі активів Порошенка в управління міжнародної трастової структури. Один з критиків Порошенка, Віталій Шабунін, визнав, що будь-яких фінансових операцій через ці офшори не здійснювалося і предмету розгляду для фіскальних служб немає.

Під час свого президентського терміну Порошенко проводив політику декомунізації та захисту української мови. У 2015 році підписав закон, згідно з яким бійцям УПА було присвоєно статус борців за незалежність України.

Було підписано Угоду про асоціацію ЄС, що стало підставою для отримання Україною безвізового режиму з країнами, що входять в Євросоюз.

Також при Порошенкові була створена майже вся антикорупційна інфраструктура в Україні (включно зі створенням антикорупційного суду, запуск якого був завершений вже президентом Зеленським).

Своїми пріоритетами в політиці Порошенко називав повернення окупованих Росією Криму та Донбасу. Ще в червні 2014 року Порошенко заборонив будь-яку співпрацю з Росією у військовій сфері, а згодом підписував укази про протидію російській загрозі та інформаційній агресії. Всіма силами домагався посилення антиросійських санкцій з боку США та ЄС.

В травні 2017 року Порошенко ввів санкції проти російських ЗМІ та інтернет-ресурсів (в тому числі "ВКонтакте", "Однокласники", Яндекс і Mail.ru), через що пʼятого президента звинувачували в "наступі на свободу слова".

Новорічний відпочинок президента Порошенка в 2018 році отримав широкий розголос в ЗМІ завдяки розслідуванням "Схем". Журналісти виявили, що з 1 до 8 січня 2018 року президент відпочивав на одному з атолів Ноону на Мальдівських островах. За заявою Адміністрації президента, оповістити про відпочинок планувалося після його завершення, виходячи з міркувань безпеки. Сам Порошенко пояснив, що оплачував відпочинок з особистих коштів.

У 2018 року Порошенко разом з ієрархами УПЦ КП і УАПЦ офіційно звернулися до вселенського патріарха Варфоломія I з проханням про надання автокефалії православної церкви в Україні. В результаті запущеного процесу було отримано томос про автокефалію Української Православної Церкви.

У листопаді 2018 року російські окупанти захопили в Керченській протоці три судна ВМС України і особовий склад, поранивши при цьому кілька людей. Після цього на частині території України Порошенко ввів військовий стан "з метою посилення оборони України на тлі зростаючої агресивності з боку Росії", за що опоненти піддали його критиці та звинуватили в нібито спробі введення диктатури.

У 2019 році Верховна Рада прийняла проект змін до Конституції, що був внесений Порошенком та передбачав закріплення в Основному законі європейського і євроатлантичного напрямку розвитку України.

29 січня 2019 року Порошенко висунув свою кандидатуру для участі в президентських виборах як самовисуванець. Вибори супроводжувалися скандалами, повʼязаними, наприклад, з дебатами на стадіоні і тестами кандидатів на наркотики.

За підсумками першого туру виборів, який відбувся 31 березня 2019 року, Порошенко зайняв друге місце після Володимира Зеленського, набравши 15,94% голосів і вийшовши в другий тур. У другому турі виборів 21 квітня 2019 року Порошенко зазнав поразки, набравши 24,4% голосів виборців (Зеленський отримав 73,2%).

Після поразки на виборах Порошенко залишився в активній політиці і на парламентських виборах 2019 року очолив список партії "Європейська Солідарність", яка набрала 8,1% голосів виборців. Порошенко став членом комітету з питань інтеграції з Європейським союзом.

Після того, як президентом України став Зеленський, заступник глави адміністрації президента часів Януковича Андрій Портнов повернувся в Україну і анонсував "десятки заяв про злочини Порошенко". Після цього правоохоронні органи відкрили майже 60 справ, в яких фігурувало прізвище пʼятого президента України, проте частина з них вже закрита.

Facebook Петра Порошенка https://www.facebook.com/petroporoshenko

Twitter Петра Порошенка https://twitter.com/poroshenko